|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Главная Исторические личности Военная кафедра Ботаника и сельское хозяйство Бухгалтерский учет и аудит Валютные отношения Ветеринария География Геодезия Геология Геополитика Государство и право Гражданское право и процесс Естествознанию Журналистика Зарубежная литература Зоология Инвестиции Информатика История техники Кибернетика Коммуникация и связь Косметология Кредитование Криминалистика Криминология Кулинария Культурология Логика Логистика Маркетинг Наука и техника Карта сайта |
Дипломная работа: Виробництво, споживання та торгівля кавою та кавовими напоямиДипломная работа: Виробництво, споживання та торгівля кавою та кавовими напоями
Вступ 1. Виробництво , споживання та торгівля кави та кавових напоїв 1.1 Стан ринку кави та кавових напоїв в Україні 1.2 Характеристика асортименту кави та кавових напоїв , що реалізуються на ринку України 1.3 Особливості виробництва кавових напоїв 1.4 Харчова нешкідливість кавових напоїв , що реалізуються на ринку міста Києва 1.5 Вимоги до упаковки , маркування та зберігання 2. Дослідження якості та харчової нешкідливості кавових напоїв , що реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ 2.1 Матеріали та методи дослідження 2.2 Аналіз отриманих результатів 2.3 Конкурентоспроможність кавових напоїв 3. Маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв 3.1 Теоретичні аспекти маркетингових дослідженя 3.2 Аналіз маркетингових досліджень на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ 3.3 Основні напрямки підвищення ефективності маркетингових досліджень Загальні висновки та пропозиції Список використаної літератури Додатки Вступ Розчинн кавові напої це висушені до порошкоподібного стану екстракти, одержані з обсмаженої рослинної сировини. Асортимент кавових напоїв дуже різноманітний. Крім традиційних видів кавових напоїв розробляються та впроваджуються у виробництво нові види кавових напоїв із застосуванням нетрадиційної сировини. На українському ринку кави та кавових напоїв більшу частину сегменту ринку займають кавові напої Львівської кавової фабрики “ Галка “. Напої цієї торгово марки користуються значним попитом як на ринку України, так і на ринках близького та дальнього зарубіжжя . Кавов напої користуються великим попитом в багатьох країнах світу, таких як Франція, Бельгія, США, Японія тощо. Так, в Німеччині споживання кавових напоїв у двіч перевищує споживання натуральної кави. Широко розповсюджений солодовий напій з ячменю . Ячмінь – сама розповсюджена в Німеччині сировина для виготовлення кавових напоїв . В Україні ж розповсюдженою сировиною для виробництва кавових напоїв є : цикорій, ячмінь, жито та жолуді . Так , як кавові напої багаті цукрами ( інулін, фруктоза ), білковими речовинами, в тому числі амінокислотами, а також мінеральними та іншими біологічно-цінними речовинами, вони позитивно впливають на організм людини, сприяють травленню, підвищують апетит та знімають втому. Для дітей та дорослих, що хворіють серцево-судинними захворюваннями, яким заборонено вживати каву із-за вмісту алколоїду кофеїну, ці напої вважаються цінним продуктом. Напої, які містять в рецептурі більше злакової сировини більш багаті амінокислотами. Технологічн режими, які застосовуються при виробництві кавових напоїв, сприяють одержанню біологічно-цінного продукту, про що свідчить вміст макро- та мікроелементів в цих напоях. Метою дипломної роботи є товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв в Україні . Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступн завдання : · вивчити стан ринку кави та кавових напоїв в Україні ; · вивчити асортимент кави та кавових напоїв вітчизняного та закордонного виробництва ; · дати характеристику харчової цінності кавових напоїв ; · охарактеризувати сировину та особливості виробництва кавових напоїв ; · провести дослідження якості кавових напоїв, які реалізуються ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ ; · дослідити конкурентоспроможність кавових напоїв ; · провести маркетингові дослідження ; · розробити рекомендації щодо удосконалення асортименту і покращення якості кавових напоїв , які реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ . 1. Виробництво , споживання і торгівля кави та кавовових напоїв 1.1 Стан ринку кави та кавових напоїв в Україні На сьогоднішній день вітчизняний споживацький ринок за якісним складом кавових продуктів практично не відрізняється від ринків країн Європи . В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види : “ Кава в зернах і мелена “ або Натуральна “ ; “ Кава розчинна 100% “ ; “ Кавові напої “, що включають розчинну каву ; “ Кавові суміші “ на основі розчинної кави ( кава з цукром , кава з вершками та цукром та ін.) . Ще одна різновидність – кава без кофеїну ( може бути як мелена , так і розчинна ) в силу сво оригінальності та дороговизни на українському ринку поки що не прижилася , хоча , за думкою експертів , це питання часу . Сьогодні її доля в загальному об’ємі споживання в Україні не перевищу десятої долі відсотку . Згідно особливостей споживання товарів та послуг дослідники ринків поділяють територію України на 6 маркетингових регіонів . Як і більшість споживацьких товарів , кавов продукти населення різних регіонів України споживає по-різному . Якщо прийняти за 100% витрати населення на 8 основних напоїв – газовані безалкогольні напої , кава натуральна , кава розчинна , мінеральні води , молоко , пиво , соки , чай - то , за данними маркетингової компанії GFK-USM , доля кави в різних регіонах виглядає наступним чином : найбільш активними споживачами кави натуральної являються жителі Західного регіону , як в 2001 році витрачали на напій 6% грошей , що були виділені на купівлю напоїв . В півтора раза менша доля витрат на каву натуральну у населення міста Києва 4% . За киянами слідують жителі Південного регіону – 3% . Населення Центрального , Східного та Північного регіонів витрачають на натуральну каву приблизно однакову частку коштів – по 2% . За часткою витрат на розчинну каву лідирує населення Південного регіону – 11% ; за ним із значним відривом слідують жителі Сходу , Півночі,Заходу та столиці – по 9% . На останньому місц Центральний регіон – 7% . За даними дослідницької компанії GFK-USM , споживання натуральної кави на душу населення в Україні в середині 2001 року досягло 160 грамів , що у 8 раз більше ніж в Росії , але менше майже у два рази , ніж в Чехії ( 370 г на душу населення в рік ) , Словенії ( 340 г ) чи Угорщині ( 350 г ) , і майже в три рази менше , ніж у Польщі ( 510 г) . Для порівняння : в Норвегії кожен житель споживає 10,1 кг кави в рік , в Австрії – 8 кг , в Германії – 7,5 кг , у Франції – 5-6кг , в Бразилії – 4,1 кг , в США – 3,9 кг . При цьому середня ціна за 1 кг кави складає 3,87 Євро ; в Росії – 6,82 ; в Словенії – 6,07 ; в Польш 5,33 ; в Угорщині – 4,96 ; в Чехії – 4,81 Євро за кг . На споживання всіх видів кавових продуктів в Україні впливає сезонність . Відмічено майже двократний ( в порівнянні з середньомісячним показником ) спад в період з травня по серпень . Зростання попиту спостерігається у вересн місяці і досягає найвищого показника у грудні місяці , перевищуючи середньомісячний ( за рік ) показник приблизно у півтора рази ( табл. 1 , 2 ) . Нажаль можна відмітити , що Україна залишається все ще більш “чайною “ , ніж “ кавовою країною “ . Одна з причин – відносна дороговизна якісних кавових продуктів . Проте , в порівнянн з середнім росіянином , середній українець більше споживає кави , в тому числі натуральної . За данними компан GFK-USM , із загальної маси кавових продуктів , що споживаються в Україні , частка мелено 19% плюс 8% в зернах , складає 27% ; розчинної – 30 % ; сумішей та напоїв 43 % ( рис. 1 ) . В Росії доля натуральної кави складає лише 12% ( 4% плюс 8% ) ; розчинної – 87% ; сумішей та напоїв – 1% . Споживання розчинної кави , в свою чергу , розподілено наступним чином. Частка само дорогої кави , виготовленої за технологією freeze-dried ( “сублімації “ чи “ виморожування “ ) , наприклад Nescafe Gold чи Jacobs Kronung в натуральному вираженні складала в минулому році близько 5% . Частка середньої за ціною кави , типу Nescafe Classic чи Jacobs Maxima , Таблиця 1Споживання розчинної кави , напоїв та сумішей на її основі населенням України
Таблиця 2 Споживання мелено та кави в зернах населенням України
виготовлених за технологією агломерації – близько 30% . Найбільш розповсюджена в Україн кава spray-dried ( технологія “ агломерування “ чи “ розпилення “ ) , наприклад , CafePele , Cassique , “ Галка “ , зайняла найбільшу нишу - близько 66% від загального об’єму споживання розчинної кави ( в грошовому вираженні ) . Якщо не торкатися до такого делікатного показника , як смакові якості напоїв , то розчинна кава більш популярна , як мінімум , за двома причинами - ергономічності “ та “ економічності “ . Тобто , по-перше, розчинну каву легше приготувати , ніж натуральну ; її можна готувати скрізь , хоч на робочому місці , хоч в автомобілі , хоч на ходу . По-друге, з 100 г розчинної кави можна приготувати 50 склянок ( ємкістю 100 – 150 мл ) повноцінного напою ; з 100 г меленої – тільки 12-13 склянок по 100 мл . В перерахунку на вартість , одна склянка розчинної кави цінової категорії “ нижче середньої “ обходиться споживачеві в 11 – 12 ; натурального , тієї ж цінової категорії - в 16 – 18 копійок . Від колишнього СРСР у спадщину Україні перейшла не слабка в СНД виробнича база Львівська кавова фабрика , Дніпропетровський та Одеський комбінати харчових концентратів . По мірі стабілізації вітчизняної харчової промисловості в 1999 2001 роках на ринок вийшли нові вітчизняні марки натуральнгої кави : Віденська Кава “ , Paradise ( ООО Roastmaster ) ; розчинної кави та сумішей : “Вівальді “ ( ООО “ Єкспрім “ ) ; “ Добра кава “ ( ЗАТ “ Ореол Трейдинг “ ) ; “ Ласкава “ ( Балтський молочний комбінат ) ; “ Мономах “ ; Lafesta ( Maspex Ltd ) . Відом вітчизняному споживачу закордонні марки до початку 90-х років представляли собою , в основному , 100% розчинну каву виробництва Індії та Бразилії . Потім з більшою чи меншою активністю на український ринок почали просуватися вропейські марки : Celmar ( Польща ) , Gustav Paulig ( Фінляндія ) , Jacobs ( Австрія ) , Lavazza ( Італія ) , Pasqualini , IONIA ( Італія ) , Moccona ( Нідерланди ) , Nescafe ( Швейцарія ) , Tchibo ( Германія) , Fort Elite ( Ізраїль ) та інші , а також велика кількість імітацій і відвертих підробок , в основному , польського виробництва - Neecafe , Nuscafe і тому подібне . Практично вс великі виробники , окрім Lavazza , Nestle S.A. та Celmar , пропонували і розчинну натуральну каву . В 2000 році в сектор меленої та в зернах кави вступила відома чайна компанія “ Орімі Трейд “ ( Росія ) з марками “ Жокей “ і “ Регал , Classno ( Сингапур ) в сектор розчинної кави , кавових напоїв та сумішей , “ Петровская Слобода “ ( Росія ) та інші , менш помітні марки . Кавов напої з вмістом розчинної кави ( 10 – 20 % ) вітчизняного виробництва відомі з часів опанування радянським Харчпромом технології виробництва розчинної кави . Суміші на основі розчинної кави , наприклад “ Капучіно “ , добре відом вітчизняному споживачеві з початку 90-х років дякуючи польським , італійським та німецьким маркам . З 1997 року на українському ринку активно існує марка Mac Coffee від виробника Future Enterprises PTE з далекого Сингапуру , що пропону розчинну каву та суміші на її основі . Просування кавових продуктів практично не відрізняється від просування інших гарячих напоїв , наприклад , чаю . Проте , можна відмітити деякі моменти . Відомі чайн компанії , які з 2000 року виводять на ринок марки кави , нерідко висувають торговим партнерам більш м’які умови . Наприклад , навіть крупним дилерам можуть знизити об’єм мінімальної партії до 1 ящика ( 2-3 кг , в залежності від фасування ) , а роздрібний партнер може замовити декілька 100 чи 200-грамових одиниць товару на умовах опту . Більш “ давні “ , відомі марки дистриб’ютори і дилери реалізують оптом від 1 стандартного ящика ; мпортери і виробники – зазвичай від 1 піддона ( 20 кг ) . Сезонні знижки не перевищують 5% ; відстрочки платежу ( 5 – 20 банківських днів ) надаються лише постійним партнерам . Як в інших країнах , що розвиваються , в Україні більшу частину (до 90%) всіх продуктів харчування , включаючи гарячі напої , споживають вдома . Тому практично всі кавові оператори , в першу чергу , зацікавлені в просуванні марок через роздрібну торгівельну мережу . Проте , виробники , дилери і крупн торгові компанії можуть працювати “напряму “ . Частина компаній , що просувають натуральну каву , сприяють кафе і барам у придбанні сучасних кавових автоматів . Дослідження показують , що на українському ринку кавових продуктів об’єми споживання марок зростають по мірі зростання рекламної підтримки . Особливо це стосується кави і напоїв середньої і нижче середньої ціни . При цьому , звичайно , в більшому прибутку опиняється виробник ( імпортер ) , який забезпечив постійну присутність сво марки в точках продажу . Протягом 2001 року на українському телебаченні своєю постійністю відмічалася реклама таких марок , як Jacobs, Nescafe , Tchibo . Періодично на телебаченн проводилися рекламні компанії марок Elite-Fort , Галка “ , “ Жокей “ , Mac Coffee . Майже всі з перелічених марок використовували рекламу та промоушн в пресі , і деяка частина ( наприклад Жокей “ та Nescafe) – на радіостанціях FM-діапазона . Російські марки кавових продуктів , що присутні на українському ринку , мають рекламну підтримку на російських телеканалах , які приймаються , в основному , в крупних містах України . “ Малі “ рекламні матеріали ( плакати , наклейки та ін. ) для представлення марок в точках продажу виробники надають як супермаркетам та магазинам , так і в точках громадського харчування – кафе та барам . В кінці 1999 року правлінням України був відмінений акцизний збір на ввіз кави в зернах . В чималій мірі дякуючи цьому на протязі 2000 – 2001 років на українському ринку більш активними стали імпортери натуральної кави та внутрішні виробники кавових напоїв . Минулий 2001 рік вніс помітні корективи у відношення на українському кавовому ринку , проте , положення найкрупніших операторів залишилось “непохитним “. Новим маркам , що надійшли на ринок в 2001 році , поки що не вдалося помітно потіснити лідерів . В той же час треба відмітити підвищення споживацького попиту на суміші ( кава з цукром , кава з вершками та цукром та ін . ) як за рахунок появи нової групи споживачів , так і більш демократичної ціни . Ще одна цікава деталь – крупні оператори кавового ринку ( “ Галка Лтд ” , Nestle S.A., Kraft Foods ) заповнили ринок розчинною кавою в 2-грамових упаковках ( монодозах ) , скоротив при цьому об’єми пропонування звичайних 100-грамових банок . Враховуючи низьку споживацьку здатність жителів України , з 2001 року практично всі марки розчинної кави середньої та вище середньої ціни на українському ринку пропонуються в 50-грамових банках . [ 19 ] За данними дослідницьких компаній A.C. Nielsen Ukraine , GFK – USM та Marketing Media Index в 2001 році крупнішим вітчизняним виробником була львівська компанія “ Галка ЛТД. “ ( за всіма видами кавових напоїв ) та Дніпропетровський комбінат харчових концентратів ( розчинна кава та суміші ) . Одеський комбінат є поки місцевим виробником , чиї марки розчинної кави розповсюдженні , в основному , в межах Одеської та сусідніх областей Південного регіону України . Найбільш помітним виробником сумішей є київський Maspex та балтійська “Ласкава “. В сектор натуральної кави успішно просувають свої марки київський Roatmaster та львівська “ Віденська кава “. За тими ж данними , із закордонних марок пальму першості по розчинним сортам продовжує ( не перший рік ) втримувати Nescafe ( Nestle S.A.) . Kraft Foods в 2001 році розширив свою долю на українському кавовому ринку , дякуючи недорогому сорту розчинної кави Jacobs Maxima ( рис. 2 ) . В секторі натуральної кави за результатами 2001 року лідирують Celmar , Fort Elite , Kraft Foods ( рис. 3 ). Російські “ Жокей “ та “ Регал “ за півроку “завоювали “ нові торгові точки міст України . Італійські сорти Esso і Lavazza в силу своєї дороговизни і менш популярною в Україні 250-грамовою розфасовкою в більшій мірі просунулися в роздріб і точки громадського харчування крупних міст . З напоїв та сумішей найбільшим успіхом користується сингапурський Mac Coffee , наступний з майже п’ятикратним відривом від компаній-виробників Mokate і Universal Beverige . Дякуючи успіху на українському ринку марці сумішей “ 3 в 1 “ , компанія Future Enterprises PTE з 2000 року пропонує і 100% розчинну Mac Coffee в 50 та 100-грамових банках . Новички” в секторі сумішей – Nescafe Classic 3*1 , сингапурський Klassno і російська “ Петровская слобода “, вступили на український ринок взимку і вже добилися визнання у місцевих споживачів . Треба відмітити , що експансія українських марок в цінову категорію розчинно Преміум “ ( вище середнього ) в найближчий час не очікується , із-за дороговизни виробництва за технологією freez-dried . Організація виробництва розчинно кави за середньою ціною ( технологія агломерації ) для українських виробників економічно також поки що не виправдана . Досвід компанії “ Мономах “ з просуванням кави своєї марки , що виготовлені за агло-технологією на закордонних заводах , спеціалісти також поки що не можуть визнати успішним . Загальне співвідношення “ кави натуральної/кава розчинна і напої “ залишилось незмінним . За оцінками досліджень , більш широке розмаїття марок і трикратне ( за об’ємами споживання ) відстоювання натуральної кави на українському ринку буде продовжуватися не один рік по причині тієї ж “економічності “та “ергономічності”. [ 38 ] 1.2 Характеристика асортименту кави та кавових напоїв, що реалізуються на ринку України На сьогоднішній день ринок кави та кавових напоїв України за асортиментним складом практично не відрізняється від ринків країн Європи . Особлива відмінність його полягає у наявності вітчизняної продукції . Асортимент та об’єми реалізації кави та кавових напоїв на різних торгових підприємствах України [ 13 ] можна побачити в наступній таблиці : Таблиця 3 Асортимент та об’єми реалізації кави
Аналізуючи дану інформацію , можна відмітити , що на ринку України присутній широкий асортимент продукції за її видом , який налічує : розчинної кави та кавових напоїв 25-30 і більше найменувань , в пакетиках приблизно 10-15 , а меленої та в зернах 15-20 . Говорячи про об’єми продаж , то вони свідчать про те , що в супермаркетах кава та кавові напої має більший попит : по-перше за рахунок ціни ( вона дешевша від тієї , що пропонується на інших видах торгових підприємств ) , а по-друге асортимент налічує більшу кількість найменувань , що дає змогу задовольнити смаки найвибагливішого споживача. За данними виробників та торгових компаній : “ Віденська кава “, “ Євромарт “ , Итальянский торговый дом “ , “ Каскад – Плюс “, “Л-Плюс “ , “ СТ Крафт “ , Продторг “ , “ Роастмастер “ , “ Степ “ та ін . було складено таблицю базових цін основних кавових продуктів ( мілкий опт ) : Таблиця 4 Базові ціни на основні кавові продукти
Як ми бачимо з таблиці 4 , в Україні присутній товар на будь-який ціновий рівень споживача , також , говорячи про глибину асортименту , можна сказати , що вона достатньо насичена . На ринку існує кавова продукція фасуванням від 2 г до 1,5-2 кг , що полегшує вибір покупця . Аналіз ринку кави та кавових продуктів на Україні показав , що насиченість ринку даним товаром досить велика . На ньому представлені марки як вітчизняних так закордонних виробників . З українських торгових марок кави та кавових напоїв лідирує продукція Львівського спільного підприємства “ ГАЛКА ЛТД “. Це підприємство є вітчизняним лідером з 30-річним досвідом виробництва високоякісної кавової продукції . На сьогоднішній день “ Галка “ виробляє близько чотирьох десятків видів продукц . Асортимент її розрахований на різні прошарки населення , з врахуванням не тільки матеріального стану , але і їхнього віку . Окремо представлена група кавових напоїв для старших людей та дітей будь-якого віку. В напоях дозується вміст кави , що дуже важливо для покупців , тому практично кожна людина серед розмаїття продукції має можливість вибрати те , що найбільше підходить та корисно для її здоров’я . Класична лінія добре просліжується у виготовленні багатьох видів натуральної меленої та зернової кави “ Галка “ . Серед новинок – натуральна високоякісна кава Класика “.Дійсно екзотичною вважають каву “ По- східному “. Спеціальною рецептурою відрізняється і натуральна кава “ Гердан “ в 250-грамових вакуумних пакетах . Незмінною популярністю споживачів користується натуральна мелена кава Еспрессо “ та кава для закоханих “ Фортуна “. Також в асортименті є зернова кава “ Арабика “ , кілограмові пакети натуральної смаженої кави в зернах Робуста “ , розчинна кава “ Галка “ , кавовий напій “ Цикорлат “ тощо .[ 23 ] Також серед вітчизняних виробників відомі такі торгові марки , як : “ Одеська кава “ ( продукція Традиція “ та “ Шик “ ) , “ Віденська кава “ ( кава в зернах – “ Робуста 500 г , 1000 г ; “ Арабіка “ 100 г , 500 г ; мелена , в зернах - “ Віденська кава” 100 г ; “ Класична “ 100 г ; “ Оскар “ 70 г , 100 г , 500 г ; “ Прем’єр 70г , 100 г ; мелена – “ Вікторія “ 70 г , 100 г ; “ Класична “ 70 г , 100 г ; ) , “ Paradise “ компанії “ Роастмастер “ , Шустов ( кава “ Класик “ та “ Класик Арома “ ) , Босфор ( “ Арабіка “ та “ Exelent “ ) , Добра кава ( “ Ріо де Жанейро “ , “ Кафе де Бразил “ , “ Запашне “ та “ Ароматное “ ) , Срібний ярлик , Вівальді , Ласкава , Мономах , “ Золоте зерно “ . Асортимент кавових напоїв також достатньо широкий : “ Валгумс “ , “ Літній “ , “ Львівський “ , Марія “ , “ Новость “ , “ Люкс “ , “ Цикорно – яблучний “ ,“ Чорноморський “ , Славутич “ , “ Колосок “ ,“ Бодрость “ , “ Курземе “ , “ Дніпрвський “ , “ Хвилинка “ , “ Здоров’я , “ Молочний “ , “ Цикорлакт “ , цикорій розчинний та розчинні кавові напої у вигляді паст . Серед зарубіжних марок перше місце посідає “ Nescafe “ . Кава “ Nescafe “ давно відома на ринку України . В асортименті даної торгової марки представлені різноманітні види кави : Nescafe Classic , престижний асортимент , що включа Nescafe Gold , Nescafe Gold Decaf , Alta Rica , Cap Colombie , Unser Bester , а також новий продукт Nescafe 3*1 ( кава з вершками та цукром ). Вся продкція представлена в зручній та доступній упаковці – від 2 до 250 г . Упакована кава “ Nescafe “ як в полімерні пакети так і в скляні та жерстяні банки . На українському ринку компанія Дау Егбертс представляє високоякісну натуральну каву в зернах та мелену під торговою маркою “ Douwe Egberts “ та “ Moccona ” , яка вже встигла завоювати своїх прихильників . Кава представлена всім асортиментом і постачається безпосередньо від голандського виробника , що гарантує його високу якість . “ Moccona ” розчинна представлена в наступному асортименті : Moccona Continental ”агломерована 100 г ; “ Moccona Exellent ” агломерована 50г , 100г , 200г ; Moccona Espresso” агломерована 50 г , 100 г , 200 г ; Moccona Continental Gold “ , фріз драйд , 2 г , 50 г , 100 г , 200 г ; “ Moccona Continental Gold “ декофенований , фріз драйд , 100 г . Кава мелена у вакуумній упаковці представлена також в широкому асортименті : Moccona for filtres “ , 100 г , 250 г ; “ Moccona for turka “ 100 г , 250 г ; Moccona Exellent for filters ” 100 г , 250 г ; “ Moccona Exellent for turka ” 100 г , 250 г . Кава в зернах : “ Moccona beans ” 100 г , 250 г ; Piazza D’Oro beans 1000 г. [ 16 ] Продукція представлена у всьому спектрі майже на всіх торгових підприємствах , від спеціалізованих лотків до великих супермаркетів , таких як : Білла , Максі , Євромарт , Мега-маркет , Велика Кишеня , Ля Фуршет , Фозі , Тикомаркет , Сільпо . На українському ринку кави та кавових напоїв можна зустріти слідуючий асортимент кавовової продукц : - Jacobs : мелена – Jacobs Maxima 75 г , 250 г , 500 г ; Jacobs Espresso 75 г , 250 г, 1000 г ; Jacobs Monarch 75 г , 250 г , 500 г ; - Monterrey : розчинна – Monterrey Express 2 г , 50 г , 100 г , 250 г ; Monterrey Gold 170 г ; - Tchibo : в скляній банці Tchibo Mokka FD – 50 г , 100 г , 200 г ; Tchibo Майлд 50 г , 100 г , 200 г ; Tchibo Фемели – 50 г , 100 г ; Tchibo Ексклюзив – 50 г , 100 г , 200 г ; в пакетах Tchibo Мокка , Tchibo Майлд ,Tchibo Фемели 100 г ; у вакуум. упаковці Tchibo Мокка , Tchibo Майлд ,Tchibo Фемели 250 г ; - Luxor : розчинна кава в скляній банці 50 г , 90 г , 100 г , 180 г та в пакетиках по 2 г ; - Регал ; - Жокей : смажена , в зернах вищого та першого сортів , фасуванням 100 , 200 , 250 , 400 та 500 г ; також “ Жокей “ Класичний “ та “ Жокей “ По- турецки смажена , мелена , вищий гатунок - 100 г , 250 г ; - PELE ; - Mill House ; - Ambassador ; - Elit ; - Lavazza ; - продукція талійської фірми “ Torrefazioni Fratelli Pasqualini s.n.c. “; - “ Петровская слобода “ ; - Bon ; - Manhattan ; - Jacky ; - Cacique ; - Globo ; - Cafe Imperial Brazile ; - American Gold та інші . 1.3 Особливості виробництва кавових напоїв Кавові напої – порошкоподібн суміші з хлібних злаків ( ячменю , вівса , пшениці , жита ) , цикорію , жолудів , каштанів , букових горіхів , плодів шипшини , ядер кісточкових плодів , какаовелли та ін . Розчинн кавові напої за зовнішнім виглядом , кольором , смаком і консистенцією близьк до розчинної кави , але в зв’язку з вмістом в них окрім натуральної сировини нших видів сировини ( хлібних злаків ( ячменю , жита ) , цикорію , жолудів , насіння винограду ) в порошках проявляються характерні особливості , властив використаній сировині . Одні з них придають напою смак , інші – аромат та міцність . Корені цикорію , кульбаби , клубні земляної груші містять інулін ; винні ягоди , морква багаті на цукор ; жолуді , каштани , ячмінь , овес , солод крохмалем ; соя – білками ; горіхи , насіння винограду , абрикосові кісточки жиром . Жито , овес , ячмінь роблять екстракт насиченим ; каштани пом’якшують смак , горіхи надають терпкість . Деякі компоненти кавових напоїв взаємозамінні , так як вони близькі за хімічним складом та органолептичними показниками . Дан хімічного складу кавових напоїв приведені в таблиці 5 . Розглянемо один з найбільш поширених компонентів – цикорій . Цикорій основним видом сировини для виробництва кавових напоїв – замінник натурально кави . Цикорій містить більше 5 % цукру і від 14 до 17 % інуліну , який в процесі термічно обробки розкладається з утворенням редукуючих цукрів , які карамелізуються при обсмажуванні цукру і надають цикорію коричневе забарвлення . Продукт карамелізації і глюкозид – інтибін , який міститься в цикорії в кількості від 0,32 до 0,186 % зумовлює його гіркий смак . В процесі обсмажування цикорію утворюється ефірна олія – цикореаль ( 0,08-0,1% ) , до складу якої входять оцтова і валеріанова кислоти , акролеїн , фурфурол , фурфуроловий спирт , феноли , ацетон та інші сполуки , який надає смаженому цикорію аромат , близький до натуральної кави . Смажений цикорій містить велику кількість екстрактивних речовин ( 60 – 80 % ) , тому його додають в натуральну каву і кавові напої для покращення смаку особливо для збільшення міцності напою . Не менш важливим при виробництві розчинних кавових напоїв є ячмінь . Він входить майже у всі рецептури кавових сумішей , що пов’язано з великим вмістом в ньому вуглеводів та екстрактивних речовин ( 64,3 % ) . Напої , які містять у своєму складі ячмінь , володіють приємною терпкістю , подібною до деяких видів кави . Виробництво [ 21 ] кавових напоїв включає операції представлені на рис. 4 : Сортування сировини Просіювання сировини Очищення від сторонніх домішок Обсмажування сировини при t 180 – 230 град С протягом 35 – 50 хв. Охолодження до 35 – 50 град С Помол сировини Просіюванння Очищенння від металодомішок Змішування рецептурних компонентів Фасування Рис. 4 Технологічна схема виробництва кавових напоївДля виробництва розчинних кавових напоїв характерні наступні операції ( рис. 5 ) :
Рис. 5 Технологічна схема виробництва розчинних кавових напоїв Проте на сьогоднішній день існують більш сучасні методи виробництва кавових напоїв – freeze-dried ( “ сублімації “ чи “ виморожуання ) та spray – dried ( технологія “ агломерування “ чи розпилення “ ) . Але продукція виготовлена за технологією freeze-dried надто дорога , тому її використовують , в основному , для виготовлення більш дорогої розчинної кави .[ 48 ] Залежно від рецептури можна виділити три типи кавових напоїв : які містять натуральну каву ( Наша марка , Галка , Віденська кава ) , містять цикорій , без додавання натурально кави ( Цикорлакт , Ячмінний) , без натуральної кави і цикорію ( Жолудевий , Золотий колос ) . Розчинні кавов напої готують із обсмаженої рослинної сировини . Екстракти виділяють з вмістом сухих речовин до 24% . Це пояснюється високим вмістом крохмалю в екстрактах із сумішей , що включають ячмінь , і збільшенням в’язкості розчину . Залежно від складу сировини виробляють розчинні кавові напої Львівський , Літній , Мрія та н. 1.3 Харчова нешкідливість кавових напоїв , що реалізуються на ринку міста Києва В світі виробляється 60 – 70 тис. хімічних сполук , значна частина яких є потенційними канцерогенами . В Україні функціонує понад 1,5 тис. підприємств , що містять , переробляють і зберігають хімічні речовини , 1 тис. підприємств переробляють чи зберігають вибухонебезпечні речовини . В зони можливого зараження хімічними отруйними речовинами потрапляє 11 % території країни , де проживає 35 % населення України .[39 ] Харчов продукти забруднюються токсичними важкими металами через газоподібні , рідкі , тверді викиди та відходи промислових підприємств , електростанцій , транспорту , комунальні побутові відходи , стічні води , засоби захисту рослин від шкідливих організмів . До останнього часу вважалось , що , за окремими винятками , грунти не мають надлишків важких металів , а навпаки , потребують внесення їх у грунт в рол мікроелементів . У зв’язку з інтенсифікацією промисловості і сільського господарства на значних територіях спостерігається нагромадження в грунтах важких металів у високих концентраціях , які токсично діють на рослини , живі організми . Важк метали через грунт , повітря , воду потрапляють в рослини , частини яких ми використовуємо як продовольчу сировину і продукти харчування . [15 ] Ситуація ускладнюється тим , що для важких металів не існує механізмів природного самоочищення , а очисні споруди практично повністю пропускають “ мінеральні солі , в тому числі сполуки , утворені токсичними канцерогенними важкими металами . З продуктами харчування в організм людини надходить близько 70 важких металів , з яких майже всі належать до мікроелементів . Найтоксичнішими вважаються ртуть , свинець , олово , мідь , нікель , берилій , селен , кадмій , вісмут тощо . Але деякі з цих металів у малих дозах життєво необхідні , бо беруть участь у різних формах метаболізму , переносі , синтезі речовин , входять до складу ферментів , вітамінів , різних тканин організму . В концентраціях , вищих від гранично допустимих , важкі метали стають шкідливими . Загалом їх налічується близько двадцяти , в тому числі : ртуть , свинець , селен , ванадій , вісмут , хром , марганець , залізо , кобальт , нікель , цинк , мідь , кадмій тощо . Також організм людини , рослинний і тваринний світ постійно зазнають дії іонізуючого випромінювання , яке складається з природної ( космічне випрмінювання , випромінювання радіоактивних газів з верхніх шарів земної кори ) і штучної ( рентгенівські апарати , телевізійні прилади , радіоізотопи , атомоходи , атомн електростанції , ядерні випробування ) радіоактивності.[ 30 ] Радіоактивність рослин і тварин , а власне і харчових продуктів , зумовлена всіма ізотопами , які потрапляють у них із зазаначених джерел . Ізотопи поділяють на дві групи . До першої групи відносять радіонукліди , які містять у суміші із стабільними елементами , що беруть участь в обміні речовин і рослин і тварин , до друго усі інші . Радіоактивн речовини потрапляють у повітря , грунти , ріки , озера , моря , океани і звідти поглинаються рослинами , рибами , тваринами і молюсками . Через листя і коріння радіоактивні речовини потрапляють у рослини , а потім в організм тварин і з продуктами рослинного і тваринного походження , з водою в організм людини . [ 20 ] Враховуючи екологічний стан України , здоров’я українського народу на ринок харчових продуктів пропонується продукція спеціального профілактичного призначення , зокрема кавові напої . Біологічна дія такої продукції підсилена використанням нетрадиційної сировини чи сировини , виготовленої за нетрадиційною технологією . Внаслідок чого готовий продукт містить більше окремих біологічно активних речовин і має посилений вплив на організм людини в певному напрямку . Продукти спеціального призначення застосовують для лікувально – профілактичного харчування окремих груп населення . [ 46 ] 1.5 Вимоги до упакування , маркування та зберігання Кава розчинна та кавові напої відносяться до харчових продуктів низької вологості . Відрізняючись від смаженої кави в зернах та меленої , у яких розчинн речовини захищені від навколишнього повітря клітинною оболонкою , частини розчинного напою з усіх сторін відкриті і надзвичайно лабільні по відношенню до кисню , парів води , світла та інших фізичних факторів . Ця їх висока реакційна здатність потребує застосування для упакування продукту тару , що забезпечу герметичність ( мінімальні газо- , паро- та аромопроникність ) та наділеною хорошими захистними властивостями . Якими являються жерстяні та скляні банки , а також трьохшарові термозварні полімерні плівки . Дослідження ( Нахмедов , Худоминська , Князєва , Монахова , 1978 ) показують , що розчинна кава та кавові напо протягом 24 міс. можна зберігати в жерстяній банці з пропаяним швом трьохшарових пакетах з ламінованої фольги ( целофан – алюмінієва фольга поліетилен ) без суттєвих змін фізико-хімічних та органолептичних показників . Проте в жерстяних банках з незначним порушенням герметичності , що має місце при пропайці швів , вологість продукту через декілька місяців зберігання зростає , що веде за собою зміну смаку , кольору , аромату , розчинності та сипучості порошку продукту ( табл. 6 ) . Найбільш дешевими пакувальними матеріалами для фасування розчинної кави та кавових напоїв є поліетилентерефталат-алюмінієва фольга-поліетилен , саран-целофан-алюмінієва фольга-поліетилен , лакована бумага-алюмінієва фольга-поліетилен та целофан-алюмінієва фольга-поліетилен ( ламінована фольга ) . Для дослідження було використано комбіновані полімерні матеріали : папір-полівінілденхлоридне покриття ( ВХВД-65 ) , папір-поліпропілен , целофан-алюмінієва фольга-поліетилен та лавсан-поліетилен . В пакети розміром 100*160 мм вміщували по 50 г рочинного продукту та герметизували . Частину пакетів пакували під вакуумом . Досліди ( Нахмедов , Ломачинський , Додонов , Белькова , Белітова , Дубова , 1981 ) показали ( табл. 7 ) , що кавові напо добре зберігаються в пакетах з лавсан-поліетилен та целофан-алюмінієва фольга-поліетилен . Паро- газо- та ароматопроникність пакетів з ВХВД-65 та папір-поліпропілен з часом знижується . Це приводить до підвищення вологост продукту та зниження його якості . Крім того , полімерні матеріали на основ папір-полівінілхлоридне покриття та паперу з поліпропіленом надають розчину напою сторонні смак та запах . Тому ці матеріали не рекомендуються для фасування розчинних кавових напоїв . Кращою для напоїв вважається газонепроникла герметична упаковка під вакуумом і в атмосфер нертного газу . Коробки , пакети і банки з кавовими напоями складають у сухі , чисті фанерні або дощаті ящики , застелені обгортковим папером , а також у коробки з гофрованого картону місткістю 25 кг. [ 27 ] Проте більшість компаній , які мають для цього можливості ( в першу чергу фінансові та технологічні ) , використовують пакувальний матеріал Bonvac , верхній шар якого складається з поліаміду чи нейлону , середній – з алюмінієво фольги , а внутрішній шар – з побутового поліетилену . Така конструкція дозволяє продукту зберігатися більше , залишаючись якісним . Герметичні пакети наділені спеціальним клапаном , через який назовні виходить двоокис водню ( в ншому випадку надлишок вуглекислоти може привести до розриву пакета ) і який , в той же час , запобігає проникненню в середину упаковки повітря . Але прогрес не стоїть на місці і з’являються нові технології в упакуванні кави та кавових напоїв . Hot-melt ( “ гарячий клей “ ) – це один з сучасних способів упакування сипучих продуктів , особливо часто використовується для упакування кави та кавових напоїв . В системі вакуумного формування брикету продукту закривання пломбою “ hot-melt “ є найбільш ефективним способом забезпечення захисту . Крім естетичного і натурального аспектів , цей вид упаковки кавових напоїв да гарантію довгочасної збереженості продукту . В Європі в даний час 25% кави і кавових напоїв упаковується саме таким способом . Найбільш відомі фірми , такі як Jacobs Cafe ,Tchibo , MK Cafe , Prima , Celmar , Elite Cafe використовують пломбу “ hot-melt “. Пломба hot-melt “може бути також носієм інформац рекламного характеру , що дозволяє проводити рекламні акції без зайвих витрат. [ 14 ] Упакування кавових напоїв повинно мати яскраве оформлення та містити наступну інформацію: n дату виготовлення ; n термін зберігання ( 6 міс . ) ; n назву продукту ; n назву виробника ; n юридичну адресу виробника , телефон ; n товарний знак ; n спосіб приготування у відповідності з технологічною інструкцією ; n умови зберігання ; n харчову та енергетичну цінність ( табл.8 ) : Таблиця 8 Харчова та енергетична цінність розчинних кавових напоїв “ В 100 г напою міститься
1 чайна ложка ( 3 г ) порошку – 11 – 12 ккал “ ; n маса продукту , відхилення від маси нетто , яке допускається , не повинно перевищувати значень , вказаних в таблиці 9 : Таблиця 9 Допустиме відхилення від маси нетто
n нормативний документ ( стандарт ) . Вс реквізити повинні бути нанесені українською мовою . Тара , транспортні засоби та складські приміщення для зберігання розчинної кави та кавових напоїв повинні бути сухими , чистими , не пошкоджені амбарними шкідниками . Склади повинні добре провітрюватися , відносна вологість повітря в них не повинна перевищувати 75 % . Не допускається зберігати розчинну каву та кавові напої з пахучими продуктами і матеріалами , розміщення їх поблизу приладів опалення або каналізаційних труб . Згідно ТУ 18 України 144 – 93 виробник гарантує відповідність напою вимогам діючих технічних умов при дотриманні умов зберігання та транспортування . Гарантійний термін зберігання розчинних кавових напоїв : n напоїв Днепр “ , “ Зоря “ , “ Колосок “ , “ Літній “ , “ Марія “ , “ Славутич , “ Ранок “ , “ Бодрость “ , “ Люкс “ – 12 місяців ; n напій “ Молочний “ – 4 місяці ; n нших напоїв – 6 місяців . Термін зберігання розчинної кави – два роки з дня виготовлення .[ 10, 44, 45 ] 2. Дослідження якості та харчової нешкідливості кавових напоїв , що реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ 2.1 Матеріали та методи дослідження Дипломна робота виконана на матеріалах ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ , в лабораторіях КНТЕУ та СЕС Ватутінського району міста Києва . Дослідження проводили у два етапи : на першому – оцінювалися лише органолептичні показники як кавових напоїв , так і розчинної кави в готовому вигляді . В якості об’єкту дослідження виступала продукція таких торгових марок , як : - Tchibo Exclusive , Німеччина ; - Nescafe Gold , Німеччина ; - Jacobs Monarch , Німеччина ; - Elite Classic , Німеччина ; - Cafe Globo , Бразилія ; - Cafe Pele , Бразилія ; - Brooke Bond Bon , Індія ; - Monterrey Coffee , Чілі ; - Mysare Gold Coffee , Індія ; - Jacky , Бразилія ; - Maxwell , Канада ; - House Folgers , США ; - Carte Noire , Німеччина ; - Галка , Україна ; - Добра кава , Україна ; - Mac Coffee , Сингапур ; - Капучіно Оригінал “, Україна ; - Капучіно Вівальді “, Україна ; - Цикорлакт , Україна . На другому етапі досліджували як органолептичні показники , так і фізико-хімічні . Об’єктом дослідження виступали тільки кавові напої наступних марок: - Люкс , Україна ; - Інка , Польща ; - Капучіно Оригінал “, Україна ; - Капучіно Вівальді “ , Україна ; - Mac Coffee , Сингапур . Для цього проводили відбір проб з різних місць кожного відкритого ящика по 2 упаковки продукту , потім вміст перемішували і складали загальну пробу . Із загальної проби квартуванням виділяли середню пробу масою 0 , 3 кг , з якою проводили подальші дослідження . [ 11 ] Органолептичну оцінку проводили по розробленій нами бальній оцінці якості , як в сухому , так в готовому вигляді ( табл . 10 , 11 ) . Органолептичн показники визначали в наступній послідовності : · зовнішній вигляд та колір – продукту виявляли візуально при яскравому розсіяному денному світлі , який поміщений на листок білого паперу рівним шаром ; · аромат – визначали в сухому продукті та напої ; · смак – тільки в напої ; · розчинність – проводили шляхом визначення тривалості розчинення наважки продукту в гарячій воді . З фізико-хімічних показників визначали наступні : · вміст кофеїну обробляли кавові напої розчином аміаку з метою вивільнення кофеїну , очищення кофеїну чистим диетилефіром на двох колонках ( перша – з лужним , друга – з кислим середовищем ) , вивільнення кофеїну чистим хлороформом і виявлення його вмісту спектрофотометричним методом ; · масову частку вологи – визначали стандартною методикою шляхом висушування наважки досліджуваного продукту ; · масову частку золи визначали повним спалюванням всіх органічних речовин маси наважки в муфельній печі ; · рН – вимірювали різницю потенціалів між двома електродами , які занурені в середовище досліджуваного продукту . [ 12 ] Визначення інтегральної оцінки якості кавових напоїв здійснювалося методом кваліметричної оцінки , яка дозволяє отримати показник якості продукту у вигляді деякої цифрової величини . Показники якості продовольчого товару переводять у безрозмірний вигляд , застосовуючи наступну формулу : бр рі – рі Рі = ------------ , де ( 1 ) ет бр рі - рі Рі – і-й показник якості в безрозмірному вигляді ( відносний показник ) ; р і-й показник якості в натуральному вигляді ( абсолютний показни ) ; бр рі - бракувальне ( найгірше допустиме ) значення і-го показника ; ет рі - еталонне ( найкраще можливе ) значення і-го показника . Інтегральний показник якості розраховується за формулою : n Q = Σ аі Рі , де ( 2 ) = 1 а – коефіцієнт вагомості і-го показника ; Рі – відносний показник якост ; n – число оцінюваних показників . Коефіцієнт вагомості показника визначався аналітичним методом . Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності проводився шляхом порівняння параметрів досліджуваного товару з параметрами товару , який найбільш повно віддзеркалює вимоги споживачів , в наступній послідовності : 1) проводимо розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних показників : Рф = Σ аі gi , де ( 3 ) а коефіцієнт вагомості ; gi – відносний параметр ( показник ) якості , який розраховується за формулою : Р досл gi = ------------- , де ( 4 ) Р конк Р досл – значення параметру досліджуваного товару ; Р конк значення параметру конкуруючого товару . 2) розрахунок збірного параметричного індексу для естетичних показників : Р ест = Σ аі gi ( 5 ) 3) розрахунок параметричного ндексу для економічних показників : 4) С досл g ек = --------- ; де ( 6 ) С конкС досл цінові характеристики досліджуваного товару ; С конк цінові характеристики конкуруючого товару . 5) розрахунок нтегрального показника відносної конкурентоспроможності : Рф + Р ест К = -------------- ( 7 ) g ек Якщо К < 1 , то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром . Якщо К > 1 , то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром . [ 41 ] Маркетингов дослідження здійснювалися на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ методами спостереження та опитування . Для дослідження було обрано “ вибіркову сукупність “ споживачів , яку необхідно обстежити , систематичним або псевдовипадковим методом наступним чином : спочатку розрахували інтервал вибірки , який визначали відношенням розміру сукупності до розміру вибірки та округляли результат до цілого числа за формулою : N I = ------- , де ( 8 ) n I – інтервал вибірки ; N – розмір сукупності ; n – розмір вибірки . Потім відбирали випадкове число між одиницею та вибірковим інтервалом . Воно становить одиницю вибірки , наступні визначали додаванням вибіркового інтервалу до кожного попереднього числа . Таким чином , тільки начальне число відібрали випадковим способом , а наступні – зумовлені вибірковим інтервалом . Спостереження використовувалося в дослідженні пошукового характеру і представляє собою процес вивчення поведінки об’єкту дослідження в звичайному середовищі . [ 3 , 4 ] Опитування застосовувалося для описувального дослідження знань , переваг та уподобань споживачів . [ 5 ] Дане дослідження виконувалося у вигляді анкетування за допомогою розробленої нами анкети . Таблиця 10 Шкала бальної оцінки кавових напоїв в сухому вигляді
Таблиця 11 Шкала бальної оцінки кавових напоїв в готовому вигляді
2.2 Аналіз отриманих результатів Метою першого етапу дослідження було оцінка якості та харчової нешкідливості кавових напоїв спеціального призначення та розчинної кави , що реалізується на ринку міста Києва . Оцінювалася розчинна кава таких торгових марок , як : Tchibo Exclusive , Nescafe Gold , Jacobs Monarch , Elite Classic , Cafe Globo , Cafe Pele , Brooke Bond Bon , Monterrey Coffe , Mysare Gold Coffee , Jacky , Maxwell , House Folgers , Carte Noire , Галка та Добра кава ; а також кавові напо Mac Coffee , Капучіно “ Оригінал “ , Капучіно “ Вівальд та Цикорлакт . Органолептичну оцінку якості всіх зразків проводили по розробленій нами п’ятибальній системі з використанням профільного аналізу . Дослідження харчово нешкідливості кавових напоїв проводили на вміст важких металів та радіонуклідів . Результати досліджень приведені на малюнках 6- 9 та таблицях 12 та 13 . Зовнішній вигляд ( мал. 6 ) готових напоїв усіх зразків мало різнився . В основному це прозорі , слабо прозорі чи не прозорі розчини ; привабливі , мало привабливі або непривабливі . Найнижчий бал отримала кава : Monterrey , Broke Bon , Mysare Gold та Pele . Зовсім інша картина спостерігалась при оцінці кольору , аромату і смаку ( мал. 7-9 ) . Розбіжності в балах від 2 до 5 . Найвищий бал отримали напої : Nescafe Gold , Carte Noire , Капучіно “ Вівальді “( вершковий ) , Капучіно “ Вівальді “ ( горіховий ) . Аромат і смак цих напоїв гармонійно поєднаний , виражений з характерними відтінками . Деяк зразки кави ( Mysare Gold , Jacky , Maxwell ) мали нехарактерні кислі чи інші тони з неприємними присмаками пересмажених кавових зерен . Порівнюючи отриман результати показників безпеки з гранично допустимими концентраціями медико-біологічних вимог показали , що вміст свинцю , кадмію і ртуті в кав Галка “ перевищував норми в 1,5 – 2 разів . Вміст міді , цинку , заліза , згідно цих вимог , не нормується і в каві в невеликій кількості . Суміші розчинн швидкого приготування по вмісту важких металів відповідали вимогам ГДК , але коливались в різних межах . Вміст важких металів в Цикорлакті “ , як продукту лікувально-профілактичного призначення набагато менше ( в сотих і тисячних долях ), ніж у каві . Сировина , що використовується для виробництва “ Цикорлакту “ екологічно чиста . Так цикорій містить тільки 0,2 мг/кг свинцю , а такі важкі метали , як кадмій , миш’як , ртуть відсутні . Сухе знежирене молоко також по вмісту свинцю , кадмію , миш’яку ртуті у 2-3 рази нижче гранично допустимих концентрацій . Дослідження радіоактивного забруднення вище названих продуктів за вмістом цезію-137 та стронцію-90 показали ( табл . 13 ) , що вони відповідають нормам допустимих рівнів ( ДР – 97 ) . Так досліджуван зразки містили цезію-137 від 5 до 70 Бк /кг ( розчинна кава “ Галка “ ) при нормі 600 Бк/кг , а стронцію-90 – 0,1-100 Бк/кг ( розчинна кава “ Галка “ ) при нормі 200 Бк/кг . Проведені дослідження отримані результати дають змогу зробити висновки, що кавова продукція , яка реалізується на ринку міста Києва в нестаціонарних торговельних місцях і “ з рук “ приватними особами є особливо небезпечною для здоров’я людини . На другому етапі оцінка якості проводилася наступним чином : спочатку досліджувалися кавов напої , що містили каву та іншу сировину ( “ Люкс “ та “ Інка “ ) , а потім напої , що містять у своєму складі каву , цукор та вершки ( “ Mac Coffee “ , Капучіно “ Вівальді “ та Капучіно Оригінал “ ) . Аналіз органолептично оцінки якості кавових напоїв Люкс та Інка дав наступні результати : Таблиця 12 Вміст важких металів в кавових напоях та сировині ( мг/кг )
Таблиця 13 Радіологічні дослідження кавових напоїв та сировини ( Бк/кг )
n в сухому вигляді : за зовнішнім виглядом напої – однорідна порошкоподібна маса , проте напій Люкс має більш розсипчату структуру ; колір кавового напою “Люкс” – красивий , насичений коричневий , “Інка” , також , мав коричневий колір , але з незначними темними включеннями . Смак і запах зразків властиві даному продукту , проте в напої “Люкс” вони відчувалися більш чітко . Упаковки продуктів відповідали усім нормам стандарту : інформативні , зручні у використанні , стійкі до дії зовнішніх факторів , проте жодна з них не була достатньо яскравою , що й знизило їхні бальні оцінки . n в готовому вигляді – кавові напої “Люкс” та “Інка” отримали наступну оцінку : напій “Люкс” при приготуванні утворював нестійку , але чітко виражену піну , на відміну від нього “Інка” також утворював піну , проте вона була ледь помітна і швидко зникала . Колір напоїв в готовому вигляді набував темно-коричневого забарвлення .Смак вітчизняного напою нагадував гіркотою та терпкістю натуральну каву .Тоді як напій польського виробництва мав слабовиражену гіркоту , відчувалися інші тони , властиві використаній сировин . Враховуючи дан результати досліджувані напої отримали наступні бальні оцінки ( табл. 14 ) : Таблиця 14 Дегустаційна оцінка якості кавових напоїв
Фізико-хімічн результати дослідження якості кавових напоїв приведені в таблиці 15 : Таблиця 15 Фізико-хімічна оцінка якості кавових напоїв
Отже , з отриманих даних можна зробити висновок , що за якістю вітчизняний кавовий напій “ Люкс значно переважає аналогічний продукт “ Інка “ польського виробництва . В процесі дослідження якості “ Mac Coffee “, “ Капучіно Вівальді “та ” Капучіно”Оригінал “ отримані наступні дані . Органолептична оцінка якості кавових напоїв в сухому вигляді показала , що за зовнішнім виглядом всі напої отримали характеристику, як однорідна порошкоподібна маса, але “ Капучіно”Оригінал “ мав кращу структуру , тому й отримав вищий бал . Колір порошків продукту коливався від насиченого світло-коричневого до менш насиченого відтінку кави з молоком , що відобразилось на балах . Найкращими смак і запах , серед трьох зразків , спостерігалися в “ Капучіно”Оригінал “. А упаковкою вигідно відрізнявся “ Mac Coffee “- зручна у використанні , стійка до д зовнішніх факторів , інформативна і досить яскрава та приваблива .В двох інших зразків упаковки , в порівнянні з “ Mac Coffee “, не достатньо яскраві , щоб привернути увагу споживачів, найнижчий бал отримав “ Капучіно”Оригінал “. В готовому вигляд вищий бал отримали “ Mac Coffee “ та “ Капучіно”Оригінал “. За зовнішнім виглядом напої “ Капучіно”Оригінал “ та “ Mac Coffee “ при приготуванні утворювали стійку піну , Капучіно “Вівальді“ утворював гарну , але не достатньо стійку піну . Колір напоїв коливався від насиченого відтінку кави з вершками до світло-брунатного . Найкращим кольором відзначався “ Капучіно”Оригінал “. За смаком вищий бал отримав “ Mac Coffee “, найменший Капучіно “Вівальді“- виражений кавовий смак , але дещо пріснуватий . Найкращим ароматом серед трьох досліджуваних зразків відрізнявся “ Капучіно Вівальді“- гармонійний, яскраво виражений , насичений . Інші мали менш насичений , приємний смак . В балах це можна відобразити наступним чином : Таблиця 16 Дегустаційна оцінка кавових напоїв
Результати фізико-хімічних досліджень кавових напоїв приведені в таблиці 17 : Таблиця 17 Фізико-хімічна оцінка якості кавових напоїв
Підсумовуючи отриман дані , можна сказати , що кавові напої вітчизняного виробництва за органолептичними та фізико-хімічними показниками не поступаються продукц закордонних виробників ( навіть за деякими показниками мають кращ характеристики ) , що характеризує українську продукцію з вигідної сторони . 2.3 Конкурентоспроможність кавових напоїв Конкурентоспроможність товару це : n характеристика продукції , яка вказує на її відміну від товару конкуренту , як по ступеню відповідності конкретній суспільній потребі , так і по витратам на задоволення ; n це все те , що забезпечує перевагу товарів на ринку , сприяє його успішному збуту в умовах конкуренції , це поняття відносне і динамічне , яке піддається в порівнянні ; n сукупність якісних та вартісних характеристик товару , яка забезпечує задоволення конкретної потреби і визначає його привабливість в очах споживача . Конкурентоспроможність більш широке поняття і включає в себе : якість , економіку створення , збуту , естетичні характеристики товару тощо . [ 1 ] Якість – сукупність властивостей продукту , яка зумовлює їх придатність задовільняти певні потреби у відповідності з її призначенням ; - функція часу , тому це поняття необхідно співвідносити із змінами в технолог виробництва / вимогами споживача ; - сукупність властивостей об’єктів , що характеризують його здатність задовільняти встановлені і передбачувані потреби . Показники якості продовольчих товарів , які забезпечують їх конкурентність : n функціональн показники товару під час виробництва , товароруху і використання за призначенням . Це всі органолептичні , фізико-хімічні показники , показники ціни , харчової цінності , показники наскільки продукт виконує свої функції; n економічн показники під час виробництва та товароруху ; n естетичн показники під час виробництва , товароруху та реалізації ; n показники , що характеризують престижність споживання товару , його імідж ; n патентно-правов показники дають уявлення про ступінь патентного захисту виробу за кордоном і в межах нашої країни та його патентну чистоту .[ 24 ] Для показника конкурентоспроможності характерно : 1. Конкурентоспроможність може бути визначена тільки в результаті порівняння з іншим товаром . 2. Конкурентоспроможність по-суті відображає відміну продукції від товару конкурента по ступеню задоволення суспільної потреби . 3. Крім того для оцінки конкурентоспроможності товару необхідно не просто порівняти його з ншим товаром по ступеню відповідності конкретній суспільній потребі , але й врахувати при цьому витрати на маркетинг і витрати споживача на придбання використання для задоволення своєї потреби . Отже конкурентоспроможність це інтегральна характеристика , на яку вплива специфіка самого товару , особливості ринку , індивідуальність споживача . Під конкурентоспроможністю товару не можна розуміти єдину характеристику , вона визначається і змінюється в залежності від ринку збуту і від конкретних споживацьких сегментів на цьому ринку .[ 1 ] Оцінка конкурентоспроможності кавових напоїв складається з декількох етапів : - на першому етапі проводиться аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного товару в якості бази порівняння та визначення конкурентоспроможності ,товар зразок повинен належати до тієї ж групи товарів , що і базовий товар-конкурент ; - на другому етапі визначається перелік конкретних порівнюваних параметрів конкурентоспроможності ; - на третьому визначається коефіцієнт вагомості певних показників для споживачів ; - на четвертому етапі проводиться розрахунок інтегрального показника відносно конкурентоспроможності , який базується на порівнянні парамеирів досліджуваного товару з параметрами товару – конкуренту , що найбільш точно відзеркалю потреби споживачів .[ 37 ] Проте перед розрахуванням конкурентоспроможності необхідно виконати наступн дії .По-перше необхідно побудувати “ дерево властивостей “ Дерево властивостей “ це графічне зображення багаторівневої / ієрархічно структури , яка відтворює сукупність властивостей продукції . Дерево властивостей “ для харчових продуктів повинно відображати як мінімум функціональність , естетичність , економічність та екологічність об’єкту дослідження ( рис 10 ). Функціональність пристосованість об’єкту до використання , проявлення в різних періодах життєвого циклу під час товароруху ( транспортування , зберігання , підготування до реалізації і реалізація ) та під час використання за призначенням . Екологічність – вплив товару на навколишнє середовище. Естетичність – дизайн , зовнішній вигляд товару . Економічність – ціна реалізації , надбавки тощо . Наступний крок це розрахунок на основі органолептичних та фізико-хімічних даних оцінки якості досліджуваних зразків кавових напоїв . Для визначення інтегрального показника якості використовують метод кваліметричної оцінки . Цей метод дозволяє отримати показник якості продукту у вигляді деякої цифрової величини , провести формалізацію критеріїв якості і представити їх у вигляді масиву цифрових даних ( табл 18 , 19 ) . Провівши розрахунки інтегральної оцінки якості кавових напоїв , можна зробити наступні висновки : вітчизняні кавові напої за значеннями досліджуваних показників не поступаються закордонним , а в у випадку з кавовим напоєм “ Люкс , навіть , переважають ( відповідно “ Люкс “ – 0,75 , “ Інка “ – 0,479 ) . Проаналізувавши інші напої , можна сказати , що продукція вітчизняних виробників за показниками максимально наближається до значень закордонно продукціі ( це стосується кавового напою “ Капучіно “ Оригінал “ , інтегральна оцінка якого – 0,901 проти оцінки “ Mac Coffee “ – 0,928 ) . Нажаль оцінка Капучіно “ Вівальді “ не достатньо висока і має значення 0,805. Наступним завершальним кроком є розрахунок конкурентоспроможності кавових напоїв . Для цього було обрано наступні зразки : - Люкс та “ Інка “ ; - Mac Coffee “ та “ Капучіно “ Оригінал “ . Розрахунки оформлені у вигляді таблиць 20 і 21 . Як видно з них конкурентоспроможність вітчизняної продукції достатньо висока . Це помітно як у випадку напоїв “ Люкс та “ Інка “ , так і “ Mac Coffee “ Капучіно “Оригінал “ ( відповідно 0,86625 та 1 ) . Результат показує , що українські виробники здатні випускати продукцію високої якост вона є конкурннтоспроможною на українському ринку кави та кавових напоїв , проте їй бракує хорошої реклами , яка б проінформувала споживачів та зацікавила у покупці саме цього товару , а також вітчизняним виробникам слід приділяти особливу увагу до естетичності упакування продукції . Функціональність
харчового зовнішній вигляд, колір продукту аромат,смак,вологість, під час мас.доля кофеїну,золи товароруху розчинність, домішки упаковки газо- та водонепроник ність,міцність під час харчового енергетична цінність споживання продукту харчова цінність вміст нітратів, пестицидів, важких металів, радіонуклідів упакування інертність по від- ношенню до про- дукту, інформа- тивність Естетичність
харчового продукту упакування
колір,зовнішній вигляд зовнішній вигляд, однорідність,ступінь дизайн,адекватність помелу упаковки продукту Екологічність
харчового продукту упакування відсутність шкідливого багатообертовість, впливу на навколишнє безвідходність виро- середовище бництво Економічність
під час виробництва під час товароруху ХП упакування ХП упакування Собівартість собівартість,роздрібна ціна Рис . 10 “ Дерево властивостей “ кавових напоїв . 3. Маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв 3.1 Теоретичні аспекти маркетингових досліджень Під маркетинговим дослідженням розуміється систематичний збір , відображення та аналіз даних за різними аспектами маркетингової діяльності . Маркетингові дослідження це функція , яка через інформацію пов’язує маркетологів з ринками , споживачами , конкурентами , з усіма елементами зовнішнього середовища маркетингу . Маркетингові дослідження пов’язані з прийняттям рішень по усіх аспектах маркетингової діяльності . Вони понижують рівень невизначеності і стосуються всіх елементів комплексу маркетинга та його зовнішнього середовища за тими його компонентами , які здійснюють вплив на маркетинг конкретного продукту на конкретному ринку . Існують наступні направлення маркетингових досліджень : - дослідження реклами ; - дослідження економіки бізнесу ; - дослідження корпоративної відповідальності ; - дослідження продукту ; - дослідження збуту та ринку . [ 8 ] Тут слід відмітити , що , по-перше , не існує єдиної класифікації направлень маркетингових досліджень , в результаті чого в даних різноманітних дослідників використовуються різні класифікації . По-друге , внаслідок використання різних виборок досліджуємих фірм отримуються різні дані відносно частоти використання одних і тих же направлень маркетингових досліджень . По-третє , актуальність окремих направлень маркетингових досліджень може змінюватись за часом . [45 ] Сфера прийняття маркетингових рішень на підприємстві є дуже широкою : вона охоплює планування продуктової політики, визначення ціни , розподілення і просування товару та ін . Існує багато перемінних , які впливають на активність у сфері маркетингу : це такі елементи зовнішнього середовища , як демографічна структура населення , економічні умови , правові обмеження , активність конкурентів , прихильність споживачів до тієї чи іншої торгової марки товару та інші , які призводять до того , що маркетингові рішення стають все складнішими для прийняття . Процес прийняття маркетингового рішення має деякий елемент ризику , тому дан маркетингових досліджень використовуються для зменшення та деякою мірою для контролю елементів ризику . [ 29 ] Результатом маркетингового дослідження мають бути повні та детальні знання про всі аспекти маркетингу товарів та послуг . Можна виділити декілька груп об’єктів , які знаходяться у типовій програмі маркетингового дослідження : товар , споживачі , просування товарів та послуг , реклама , ринок . З точки зору об’єкта вивчення маркетингов дослідження представляють собою комплексне дослідження . Так , дуже складно відділити один від одного такі направлення дослідженя як ринок , споживач , конкурент . Ринок не існує без конкурентної боротьби , споживачі формують свою поведінку в визначеному ринковому середовищі . Отже , поняття “ маркетингові дослідження “ набагато ширше поняття дослідження ринку “ , хоча останнє в більшості визначає ключові аспекти маркетингової діяльності в цілому . Адже необхідність при організац маркетингової діяльності йти від вимог ринку , споживачів , а не від вже випускаємої продукції , визначає логіку проведення маркетингових досліджень .[34 ] Дослідження ринку передбачає вивчення його стану та тенденції розвитку , що може допомогти виявити недоліки сьогодняшнього положення на ринку та підскаже можливості та шляхи його покращення , але це , проте , тільки частина проблем , як виявляють зміст маркетингових досліджень в цілому . Вс маркетингові дослідження здійснюються в двох розрізах : оцінка тих чи інших маркетингових параметрів для даного моменту часу та отримання їх прогнозних значень . Як правило , прогнозні оцінки використовуються при розробці як цілей та стратегій розвитку організацій в цілому , так і її маркетингової діяльност . Підприємство , яке замовило проведення маркетингового дослідження чи проводить його самостійно , повинно отримати інформацію відносно того , що продавати і кому , а також про те , як продавати і як стимулювати продаж , що має велике значення в умовах конкуренції . Результати досліджень можуть передбачити зміну цілей діяльності компанії . Збір , обробка інформації представляють собою складову частину загального нформаціонно-аналітичного процесу маркетингу . Отримання інформац підпорядковано задачам управління і має на меті забезпечити оцінку та аналіз ринкових процесів для прийняття правильних маркетингових рішень . Маркетингова нформація це цифри , факти , слухи , оцінки та інші дані , необхідні для аналізу та прогнозування маркетингової діяльності . Розрізняють наступні типи маркетингової інформації . За формою планування маркетингу : n оперативна швидка інформація , яка використовується в оперативному плануванні для негайного використання ; її різновиом є попереджуюча , або сигнальна , нформація , вид краткострочного прогнозу . n стратегічна використовується в стратегічному плануванні( відрізняється від оперативно глибиною та охопленим періодом ; її різновидом є середньостроковий та довгостроковий прогноз ) . Дослідження товару , мова йде про проектування , розробку та випробування нових товарів , поліпшення існуючих товарів , прогнозування вірогідних тенденцій в перевагах споживачів щодо стильового рішення , виконання товару , якості використаних матеріалів та ін . Необхідно провести порівняльне випробування даного товару з товарами конкурентів з метою визначення реальних цінностей порівнюваних товарів , особливо з точки зору споживачів . Потрібно виявити сильні та слабкі сторони товарів за такими характеристиками як якість , ціна , період “ поличного життя , зручність упаковки , престижність та ін . Асортимент товару повинен бути не тільки привабливим для покупця але й економічним ; занадто широкий асортимент виробів , якщо деякі з них не роблять значного внеску до зведеного показника прибутку та рентабельності , може призвести до непотрібного розпорошування сил та коштів . Успіх продажу деяких товарів - як споживчих , так і промислового призначення – залежить від ефективно організації післяпродажних послуг , таких як встановлення , регулювання , технічне обслуговування , гарантійний срок експлуатації та ін . Тому ця функція вимагає ретельної оцінки . Останнім часом важливий вплив на прийняття рішення про купівлю багатьох видів товарів справляє дизайн товару . Дослідження є необхідним для оцінки того , на що очікують споживачі з точки зору виконання товару , його зовнішньо привабливості та ін . , тобто вироби повинні не тільки добре функціонувати , але й гарно виглядати . Велике значення упаковки як фактора , що впливає на процес прийняття споживачем рішення про купівлю , також сприяє необхідність проведення маркетингових досліджень : упаковка захищає товар , а також є важливим інструментом його просування . Ще одна вимога – етикетки повинні мати гарний дизайн , для того щоб можна було відрізнити торгові марки товарів . Вивчення товару та упаковки може завершитися розробкою товару та сегментацією ринку , яка даватиме прибуток . Наприклад , для ринку кавових напоїв можна провести сегментацію за такими ознаками : стиль упаковки , якість продукту ( високоякісні суміші для гурманів проти відносно дешевих , популярних сумішей ) . Творча розробка стратегії продукту , як головної частини загальної стратег маркетингу , повинна мати за мету формування портфелю товарів , що забезпечить успішну діяльність підприємства на ринку . Дослідження процесу продажу . Важливо провести старанну перевірку рівня активності , яку виявляє досліджувана компанія у сфері продажу . Загалом ця перевірка здійснюється в магазинах і в каналах збуту товарів . Для визначення місця певної компанії на ирнку слід ідентифікувати або дослідити конкурентів та розмістити їх у порядку значущості . Якщо товарообіг компанії знижується , то слід проконтролювати загальний тренд або тенденцію розвитку даного ринку , звертаючи особливу увагу на ті сегменти ринку , на яких можна реалізувати основний обсяг товарообігу компанії . Якщо можна встановити , що загальний ринок є стабільним або розвивається з приростом , слід швидко провести дослідження з метою встановлення причини неузгодженості товарообігу компанії із загальною тенденцією . Дослідження повинне бути направлене на виявлення тих роздрібних підприємств , у яких зростав товарообіг : можливо , це були магазини , для яких план товарообігу був розрахований не належним чином . Вивчають ефективність роботи продавців і торгових агентів , розподілення між ними території збуту , методи роботи , систему оплати праці , контроль на місцях та навчання персоналу – все це вимагає уважного аналізу та оцінки .[ 17 ] Вивчення споживачів означає дослідження поведінки покупців – вивчення соціальних , економічних та психологічних факторів , які впливають на прийняття рішень покупців . Потрібно розглянути причини споживчих переваг щодо торгових марок , ціни , упаковки , кольору , форми та інших характеристик товарів на конкретних ринках . Важливість вивчення ставлення споживачів до тих чи інших товарів полягає у виявленні привабливості торгових марок підприємств-конкурентів . Вивчення споживачів надає можливість підприємцям виявити : - мотиви купівлі , перешкоди здійснення купівлі ; - процес отримання інформації потенційними споживачами та процес прийняття ними рішення про купівлю ; - снування лідерів , які визначають суспільну точку зору , рівень їх впливу ; - умови та час користування товарами та послугами ; - поведінку споживачів ; - типологізацію споживачів , побудовану на основі психосоціологічних ознак , що характеризують особистість ; - зміни звичок та смаків різних груп споживачів ( залежно від моди , зміни стилю життя ) . [ 40 ] Існу декілька класифікацій маркетингової інформації , яку використовують спеціалісти . За однією з них інформація поділяється на факти , прогнози , узагальнені зв’язки та плітки . Факт – це подія або умова , яка спостерігається ( найпростіший вид маркетингової інформації ) . Оцінки – відрізняються від фактів тим , що базуються на висновках з аналізу минулого та існуючого стану підприємства , споживачів та ін . Якщо оцінки зв’язані з минулим та сучасним , то прогнози – з майбутнім . Частково в їх основі є екстраполяція тенденцій , частково вони виконані за аналогією або іншим методом прогнозування . На практиці у розвинутих країнах використовують узагальнені зв’язки як основу для оцінки та прогнозу . Плітка відрізняється від факту тільки тим , що джерело інформації не надійне . Але іноді плітка може бути диним доступним джерелом окремих видів інформації , наприклад планів конкурентів . Найбільш розповсюдженою класифікацією маркетингової інформації є поділ на вторинну та первинну . Вторинна інформація – це дані , які були зібрані раніше з метою , не пов’язаною з вирішенням маркетингової проблеми . Первинна нформація – це тільки що зібрані вперше дані для вирішення конкретно проблеми . Для визначення цінності цих видів інформації слід порівняти недоліки та переваги кожного з них ( табл 22 ) : Таблиця 22 Загальна оцінка вторинної та первинної інформації
Вторинна нформація має такі переваги : n більшість видів коштує недорого , тому що збір нових даних є непотрібним ; n нформація збирається швидко ( матеріали підприємств , галузеві та урядові видання , монографії , періодичні публікації , які зберігаються у бібліотеках , можуть бути зібрані та проаналізовані практично негайно ) ; n часто декілька джерел інформації , що дає можливість порівняти отримані дані ; n джерела нформації можуть мати дані , які фірма не може сама отримати . Вторинна нформація має також ряд недоліків : n зібрана нформація може не підходити для цілей дослідження у зв’язку з неповнотою , загальним характером та ін .; n вторинн дані можуть бути застарілими , що втратили свою “ цінність “ ; n методологія збору даних не відома ; n можуть снувати суперечності даних , що потребує збору первинної інформації . Первинн дані мають такі принципові переваги : n збираються для точних цілец дослідження ; n методологія збору даних контролюється фірмою ; n ус результати є доступними для фірми , яка може забезпечити їх секретність для конкурентів ; n відсутн суперечливі дані ; n надійність нформації визначена . Недоліками первинної інформації є : n збір первинних даних потребує дуже багато часу ; n великими витрати на збір даних ; n фірми не завжди опановують методи збору первинних даних , і тому зібрана інформація ма обмежений характер .[ 45 ] 3.2 Аналіз маркетингових досліджень на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ Товариство Торговий дім “ Хрещатик “ спеціалізується на продовольчих товарах , які в свою чергу представлені найрізноманітнішим асортиментом . Формування асортименту представляє собою процес підбору для реалізації в магазині різних груп товарів , їх видів і різновидів , диференційованих за всіма відрізняючими ознаками . Важливим принципом формування асортименту в Товаристві є забезпечення сталості товарних груп , особливо це важливо для товарів повсякденного попиту ( хліб , молоко та молочна продукція ) . Для цього менеджери укладають довгострокові договори з фірмами-постачальниками , хлібо- заводами , державними підприємствами , а також в разі необхідності подовжують ці договори на майбутній період . Даний гастроном досить відомий в сфері торгівлі , тому в торговий відділ постійно приходять представники постачальників товарів ( або телефонують ) і пропонують свій товар для продажу в магазині . Це є додатковим джерелом , яке дозволя підприємству поповнювати асортиментні групи новими різновидами товарів . Магазин , звичайно , при формуванні свого товарного асортименту додержується умов рентабельності діяльності , а не закуповує товари , щоб було як найбільше . В умовах ринкової економіки цей фактор є необхідною умовою функціонування любого торгівельного підприємства . Тому в Товаристві враховують витратоємкість реалізації окремих груп товарів , можливі розміри торговельних надбавок , обертаємість запасів та інші важливі економічні показники . На наступних сторінках наведені таблиці , що містять дані про товарообіг окремих груп товарів Товариства Торговий дім “ Хрещатик “та його структуру . Дані було взято та проаналізовано зі Звіту про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі громадського харчування ( форма №3 – торг ) , а також зі Звітів про рух товарів по магазину “ Хрещатик “. Таблиця 23 представляє динаміку товарообігу ЗАТ “ ТД ” Хрещатик ” за 1-4 квартали 2000 року та 1-2 кв. 2001 року . Як можна побачити , у 1 кварталі 2000 року обсяг товарообігу був найменший у порівнянні з наступними періодами дорівнював 1118,654 тис. грн . В другому кварталі спостерігається збільшення товарообігу на 337,489 тис. грн. ( або на 30,17 % ) . В наступному квартал відбулося деяке зниження товарообігу на 147,626 тис. грн ( на 10,14 % ) , а в четвертому кварталі 2000 року товарообіг різко зростає до 2303,638 тис. грн ( на 76,05 % ) і на протязі 1 та 2 кварталів 2001 року тримається на рівні 2 млн. 27-29 тис. грн . Товариство ТД “ Хрещатик “ є за своєю спеціалізацією гастрономічним магазином , тому тут представлений асортимент продовольчих товарів значно ширший , ніж непрдовольчих товарів . Питома вага продовольчих товарів складає в основному 97-98 % на протязі 2000 року та 99 % на протязі 1, 2 кварталів 2000 року , а непродовольч товари мають питому вагу від 0,51 % до 2,03 % в загальному обсязі товарообігу ( табл. 24 ). Зміна товарообігу продовольчих товарів на протязі досліджуємого періоду аналогічна зміні товарообігу взагалі , а от динаміка товарообігу непродовольчих товарів має нерівномірний стрибкоподібний вигляд – різке збільшення обсягу непрдовольчих товарів у 2 кварталі до 29,623 тис. грн ( ріст склав 160,31 % ) змінюється різким зниженням ( майже в 2 рази ) ; в 3 кварталі 2000 року знову збільшення ( на 12,090 тис. грн або на 73,85 % ) , після чого відбувається поступове зниження до 11,655 тис. грн у 2 кварталі 2001 року ( майже на рівні 1 кварталу 2000 року ) .[ 6 ] Якщо розглядати динаміку ( рис. 11 ) та структуру товарообігу ЗАТ Торговий дім “ Хрещатик “ по окремими товарам та товарним групам ( табл. 23,24 ), то можна виділити кілька з них , що мають найбільшу питому вагу : n кондитерськ вироби ( 14 – 21 % ) ; n ковбасн вироби ( 16 – 18 % ) ; n горілка ( 4 – 13 % ) . Таблиця 23 Динаміка товарообігу ЗАТ Торговий Дім”Хрещатик ”за I-IV квартали 2000 року та I-II квартал 2001 року,грн
Структура товарообігу ЗАТ «Торговий дім»Хрещатик» за I-IV квартали 2001 року та I-II квартал 2002 року,% Таблиця 24
Динаміка товарних запасів на підприємстві протягом I-IV кварталів 2000 та I кварталу 2001 рр. Таблиця 25
Структура товарних запасів на підприємстіві ЗАТ“Торговий Дім”Хрещатик” протягом 2000-2001рр. Таблиця 26
На початок 2001 року відбулось деяке зниження товарних запасів по групах м’ясо та птиця , ковбасні вироби , риба , кондитерські вироби , хлібобулочні вироби та по інших групах , але за рахунок різкого збільшення товарних запасів по групах масло тваринне , олія , консерви м’ясні , крупи , морозиво та інших загальний обсяг товарних запасів на кінець 2 кварталу 2001 року зріс ( що негативним для підприємства ) і склав 522,541 тис. грн ( табл.25 , 26 ). Проводячи аналіз товарних запасів , необхідно надати їх оцінку не тільки в динаміці та структурі , але й визначити показники товарообіговості , без чого аналіз був би неповним .[ 26] В таблиці 27 розглядається динаміка товарообіговості в днях та в разах по кварталах : Таблиця 27 Динаміка товарообіговості
Розрахован дані в таблиці свідчать проте , що час обертання товарних запасів в 4 квартал 2000 року різко скоротився . Ця динаміка була позитивною в господарській діяльності та загальному розвитку Товариства . Товарні запаси оберталися в середньому за 17 днів . Це майже в два рази швидше , ніж у першому квартал 2000 року . Товарообіговість в разах підвищилася в кінці цього року на два оберти , тобто за той самий період часу ( 90 днів ) товари скоріше реалізовувалися ( оберталися ) . Така динаміка товарообертання запасів відбулася , в основному, за рахунок підвищення загальної суми товарообігу в 4 кварталі майже в два рази , в порівнянні з попередніми періодами . Причинами цього можуть бути більша частота завозу товарів , підвищення попиту на товари та інші фактори. Але в1 та в 2 кварталах 2001 року спостерігається зворотня ситуація : період обороту середніх запасів зростає ( приблизно на 2-4 дні ) у порівнянні з 4 кварталом попереднього року , а швидкість обертання відповідно сповільнюється , хоча у порівнянні з 1 , 2 кварталами 2000 року залишається вищою . Обсяги товарообігу та товарних запасів торгівельного підприємства на певний період часу залежать від багатьох факторів , як зовнішнього так і внутрішнього характеру .Під їх впливом змінюються абсолютна величина та відносні показники , що характеризують обсяг та структуру обороту і запасів . В 1 кварталі 2001 року оборот товарів магазину “ Хрещатик “ трохи зменшився – в цьому періоді зниження фондовіддачі справило значний вплив . За рахунок зменшення фондовіддачі на 194 % товарообіг зменшився на 768626 грн , але за рахунок значного зростання вартості основних фондів ( на 190250 грн ) він збільшився на 735792 грн . Тому загальна сума зниження товарообігу склала лише 32834 грн . В 2 кварталі 2001 року збільшення основних фондів привело до зростання обороту на 47459 грн , але ця сума коригується на від’ємні 23572 грн , які виникли в результаті зниження фондовіддачі на 4 % . Загальна сума росту товарообігу склала 23887 грн . Зв’язок товарообороту з трудовими ресурсами має теж прямопропорційний характер і виражається наступним чином : ТО = Чсс * Пп , де ( 9 ) ТО товарообіг підприємства в певному періоді ( квартал ) ; Чсс середньоспискова чисельність персоналу в певному періоді ; Пп продуктивність праці в певному періоді ( виражена обсягом товарообігу на одного робітника ) .[ 25 ] В другому кварталі за рахунок збільшення середньоспискової чисельності працюючих на 4 чоловіки та продуктивності праці на 2623 грн/чол товарообіг збільшився відповідно на 51545 та 285944 грн . Загальне зростання склало 337489 грн . В 3 кварталі 2000 року зменшення товарообігу сталося під впливом зменшення продуктивності праці на 1098 грн/чол ( оборот зменшився на 124049 грн ) , а також зменшення кількості працюючих на 2 чол ( 23577 грн ) . В результат оборот товарів магазину зменшився на 147626 грн . В 4 кварталі 2000 року зростання товарообігу було обумовлено зростанням чисельност працівників , а також продуктивності праці . Це ж саме спостерігається в 2 кварталі 2001 року . коли зростання показників цих двох факторів привело до збільшення товарообігу на 23887 грн . В 1 кварталі 2001 року хоча чисельність працівників і збільшилася на 5 чоловік , продуктивність праці впала на 1076 грн/чол . Тому товарообіг у цьому період нижчий за попередній на 32834 грн . Тривалість обороту товарних запасів може залежати від наступних факторів : n наявність товарів , як перестають користуватися попитом ( залежалі товари ) - чим менша їх частка в складі товарів підприємства , тим менший період обертання товарних запасів ; n попит на певні конкретні товари – його зниження веде до зниження швидкості обороту товарів , а отже до підвищення періоду обороту товарів ; n кількість поставок товару ( при незначній зміні реалізації товарів за певний період збільшення цього показника може привести до переповнення товарами складських приміщень підприємства і до збільшення ризику непродажу ) ; n умови транспортування товарів , стан розвитку транспорту та технічного прогресу транспортної мережі , наявність власних засобів ; n час знаходження товарів у дорозі , тобто середня дальність перевезення прямопропорційно впливає на період обороту товарних запасів ; n зміна асортиментної структури товарних запасів ( чим ширший товарний асортимент , тим нижчий період обороту товарних запасів ) ; n ступінь насиченості ринку тим чи іншим товаром ; n рівень та зміна цін , пільгова мережа цін ; n організація реклами та продажу товарів ; n стан матеріально-технічного стану підприємства ; n особливост фасування товарів та інші фактори . [ 28 ] Рентабельність основних фондів розраховується як відношення балансового прибутку до середньоквартальної вартості основних фондів , виражене у відсотках . Вона характеризує суму прибутку на одиницю основних фондів в певний період . Найвища рентабельність була так як і фондовіддача в 2 кварталі 2000 року і складала 22,57 % . В 3 кварталі цього ж року підприємство несло збитки тому про рентабельність не могло бути й мови . В 4 кварталі 2000 року рентабельність основних фондів складала 16,07 % . В наступному періоді вона трохи впала на 0,32 % , а в 2 кварталі 2001 року знову підвищилась на 1,98 % і дорівнювала 17,73 % . [ 32 ] Наступний показник – фондоозброєність праці – характеризує основні фонди у вартісному виразі , які припадають на одиницю середньоспискової чисельності працівників Товариства . До проведення оновлення складу основних фондів в магазині в середньому на одного середньоспискового працівника припадало 1,82 тис. грн основних фондів . А після оновлення ця сума підвищилась до 4,36 тис. грн на чоловіка . В таблиці 28 , що наведена нижче розраховано показники , що характеризують ефективність використання торговельної площі магазину : Таблиця 28 Ефективність використання торговельної площі магазину “Торговий Дім ”Хрещатик”
Як видно з таблиці , товарообіг на 1 кв. м торговельної площі в 1 кварталі 2000 року складав 2,60 тис. грн . В 2 кварталі він збільшився до 3,39 тис. грн на 1 кв. м , а потім трохи впав до 3,04 тис. грн . В 4 кварталі у зв’язку з проведеним ремонтом та введенням в дію кафе та бару , торгівельна площа магазину збільшилась на 50 кв. м . Тому , відповідно , товарообіг на 1 кв. м збільшився до 4,79 тис. грн . В 1 квартал ця сума склала трошки менше – 4,73 тис. грн , а в 2 кварталі 2001 року – 4,78 тис. грн . Прибутковість 1 кв. м торгівельної площі в 1 кварталі 2000 року в Товаристві була найнижчою складала 0,03 тис. грн . В 2 кварталі цей показник істотно підвищився дорівнював 0,11 тис. грн , в 3 кварталі за причиною відсутності прибутку прибутковість 1 кв. м торгівельної площі була рівною нулю . Але починаючи з 4 кварталу цей показник почав підвищуватись і в 2 кварталі 2001 року складав 0,22 тис. грн на 1 кв. м торгівельної площі . При проведенні маркетингових досліджень були застосовані наступні методи збору первинних даних , як : спостереження та опитування . Метод спостереження проводився згідно раніш встановленого плану , в якому зазначалося : 1) об’єкт спостереження ; 2) час спостереження ; 3) вибірка ; 4) частота спостереження . В якості об’єкта дослідження виступає поведінка споживачів щодо відділу кавових продуктів ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “.Даний відділ має широкий асортимент продукції , яка представлена кавою натуральною , розчинною , кавовими напоями та кавовими сумішами , як вітчизняних виробників , так і закордонних : Галка , Добра кава , Nescafe , Cafe Pele , Mac Coffee , Jacobs , Monterrey та ін . Насиченість асортименту нараховує : розчинної кави та кавових напоїв – 43 найменувань , меленої і в зернах – 16 , в пакетиках – 11 ( рис.12) . Продукція представлена в багатьох пропозиціях кожного окремого товару в рамках асортиментної групи : в скляних та жерстяних банках , а також полімерних пакетах фасуванням 2 г , 20 г , 100 г , 150 г , 200 г … 2 кг . Багатократне спостереження поведінки покупців проводилося на протязі всього робочого дня з 8 год ранку до 21 год вечора періодичністю через сім днів . Вибірка споживачів проводилась за допомогою систематичного або псевдовипадкового відбору . За даним методом розрахунку отримуємо наступні дані : розмір сукупності складає 1550 чоловік . Необхідна вибірка дорівнює 25 чоловік .Отже інтервал вибірки має значення : 1550 І = ----------- = 62 25 Випадковим шляхом було відібране число 30 ( між 1 та 62 ) . Таким чином до вибірки потрапляють споживачі , які за рахунком будуть ділитися на число 30 , спостереження буде тривати доти , поки не буде досягнуто вибірку у 25 чоловік . Результати даного спостереження розповсюджуються на усю сукупність споживачів . Для полегшення отримання даних проводилося структуроване спостереження . Для цього було класифіковано досліджуваний товар на наступні підгрупи : - кава натуральна мелена та в зернах ; - кава розчинна ; - кавов напої ; - кавов суміші . Наступним кроком здійснювалася ідентифікація типу поведінки споживача щодо даного товару : * звертає увагу на товар , але не купує його ; * вибирає торгову марку після порівняння різних торгових марок товару ; * негайний вибір конкретної торгової марки товару . Результати фіксувались на папері за наступною таблицею : Таблиця 29 Реєстрація поведінки споживачів в “ ТД “ Хрещатик “
Час здійснення покупки ______________________________ Куплена кількість товару _____________________________ Час витрачений на придбання товару ___________________ В ході проведеного дослідження отримані наступні результати : в день в середньому реалізовувалося : - розчинно кави – 40 – 45 одиниць упаковки ; - в пакетиках – 200-250 од. уп . ; - мелено та кави в зернах – 23 – 25 од. уп . ; - кавових напоїв – 7 – 12 од. уп . . З 100 % досліджуваних споживачів 4, 8 % звертали увагу на продукцію , проте не купували її . 31 , 5 % покупців обирали конкретну торгову марку лише після порівняння декількох різних марок товару і 63 , 7 % негайно обирали конкретну торгову марку кавової продукції ( рис.13 ). Таким чином , на основі проведеного спостереження встановлено , що 50 % здійснених покупок припадає на період з 12 до 15 год дня , що пояснюється наявністю в цей час обідньої перерви у працівників разноманітних підприємств, закладів , офісів тощо , що знаходяться навколо даного торгового підприємства ( тобто більшу частину потенційних покупців складають зайняті люди ) . Найбільшим попитом користується кавова продукція в пакетиках . Більшість респондентів швидко чітко обирають продукцію , проте існує частка , для яких необхідно здійснити вибір тієї чи іншої марки товару , шляхом їх порівняння , що значно збільшу час на здійснення покупки , який в середньому складає 5 – 7 хвилин . Найменша придбана кількість товару склала 1 одиницю , найбільшу -16 . Наступний застосований метод – опитування , що здійснювався шляхом анкетування . При складанні анкети використовувалися закриті питання . Вибірка респондентів також склала 25 чоловік . Для отримання необхідної інформації споживачам пропонувалося заповнити анкету , яка представлена на наступних сторінках . В ході анкетування отримана наступна інформація : 45 % респондентів відвідують ТД “ Хрещатик “ кожен день ; 23,7 % - часто ; 13 % - від випадку до випадку 18,3 % рідко . Найбільшим попитом серед споживачів користуються кавові суміші ( 36 % ) , кава розчинна займає 34 % , кава нерозчинна 25 % та кавові напої 5 % ( рис. 14 ). Найбільшою популярністю на даному підприємстві користується наступні торгові марки кавово продукції , як : Nescafe 14 %, Elite – 21 %, Галка – 14 %, Celmar – 8 % , KJS – 5 % , Mac Coffee – 5 % , інші торгові марки займають 33 % ( рис.15 ). Переваги продукції , в основному , зводилися до легкості та швидкості приготування – 47 , 6 % ; 13 % віддали голоси за ціну ; 8 % - обрали смак та аромат ; 9,4 % - якість ; 6,8 % - престижність і 7,2 % - зручність фасування . На питання “ Чи задовільняє Вас ця марка ? “ : - 63 , 7 % відповіло “ так “ - 5 , 2 % - ні “ - 31 , 1 % - “ так , але не в повній мірі “ . Відповідно 63 , 7 % респондентів в своїй улюбленій марці нічого не хоче змінювати ; 24 , 5 % змінили б ціну ; 10 , 8 % за те , щоб змінити якість і 1 % проголосували за збільшення реклами даної торгової марки . Отже , роблячи загальний висновок , щодо проведеного анкетування , можна сказати , що 68 , 7 % потенційних покупців це жінки віком від 20 до 40 років , все інше ( 31 , 3 % ) займають чоловіки віком від 30 і вище . Найбільшим попитом серед кавової продукції користуються кавові суміші та розчинна кава , таких торгових марок , як : Nescafe , Elite , Галка , Celmar , KJS та Mac Coffee ( в сумі вони складають 67 % структури реалізації кавової продукції в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ ) . Порівнюючи попит 2001 року з попитом на ці марки 2000 року , можна сказати , що попит на Nescafe впав з 22 % до 14 % на Elite зріс з 18 % до 21 % . Попит на марки Галка і KJS також впав ( відповідно з 17 % до 14 % на Галку і на KJS з 6 % до 5 % ) , а на Celmar зріс з 7 % до 8 % . Попит на торгову марку Mac Coffee залишається незмінним – 5 % , а от на нші марки попит помітно зріс з 25 % до 33 % ( рис. 16 ).
Анкета Шановний споживач ! Звертаємося до Вас з проханням відповісти на питання анкети . Сподіваємося , що Ваш відповіді допоможуть створити таку структуру асортименту кавової продукції , яка б задовільнила Ваші найвибагливіші уподобання . Вибір віріанту здійснюється наступним чином { } . 1. Як часто Ви відвідуєте “ ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ : { } кожен день { } часто { } від випадку до випадку { } рідко 2. Якому виду кавових продуктів Ви віддаєте перевагу : { } кава натуральна мелена чи в зернах { } розчинна кава { } кавові напої { } кавові суміші 3. Яку марку Ви найчастіше споживаєте : { } Галка { } Tchibo { } Jacobs { } Добра кава { } Петровская слобода { } Nescafe { } Mac Coffee { } Elite { } ( свій варіант відповіді ) ___________________________________ 4. Що приваблює Вас в цій марці : { } смак { } аромат { } престижність { } ціна { } якість { } зручність фасування { } ( свій варіант відповіді ) ____________________________________ 5. Чи задовільняє Вас ця марка : { } так { } ні { } так , але не в повній мірі 6. Що Ви б хотіли змінити : { } ціну { } якість { } фасуваня { } дизайн { } ( свій варіант ) ____________________________________________ 7. Чи задовільняє Вас асортимент кавової продукції в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ : { } так { } ні 8. Ваша стать : { } чол. { } жін. 9. Ваш вік : { } до 20 { } 20-30 { } 30-40 { } 40-50 3.1 Основн напрямки підвищення ефективності маркетингових досліджень Маркетингов дослідження , як специфічна функція маркетингу , є невід’ємною складовою частиною маркетингової діяльності підприємства , незалежно від виробничого спрямування . Процес дослідження починається з визначення проблеми та формулювання цілі дослідження завершується розробкою конкретних рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності : товари , послуги , ринки , споживачі , користувачі , мотивація , конкуренти , цінова політика , система просування ( стимулювання збуту , пропаганда , персональний продаж , реклама ) . Основними принципами маркетингового дослідження є : системність , регулярність , комплексність , об’єктивність , точність , ретельність , оперативність , економічність . З метою постійного стеження за змінами в зовнішньому середовищі проведення моніторингу діяльності підприємства доцільно впроваджувати маркетингов нформаційні системи . Маркетингов нформаційні системи містять системи внутрішньої звітності , систему збору зовнішньої маркетингової інформації , систему маркетингових досліджень . Система аналізу маркетингової інформації – це низка методів аналізу ( регресійного , кореляційного , факторного , дискримінального , гніздового ) та різноманітних моделей , що сприяють прийняттю найоптимальніших маркетингових рішень . Впровадження МІС дозволить поряд з вирішенням інших задач надавати інформацію як для визначення напрямків , об’єктів , так і для проведення сучасних ефективних маркетингових досліджень , що в свою чергу дозволить досконаліше досліджувати попит та задовільняти його . Проте , для підвищення ефективності маркетингових досліджень , не достатньо лише впроваджувати МІС . Також необхідно , щоб кожний вид товару в окремій товарній групі надходив до реалізації в магазин лише після аналізу попиту та пропозиції на споживчому ринку міста . А отже , необхідною умовою для цього є залучення не тільки спеціалістів , а персоналу торгового відділу . Для підвищення точності проведених досліджень необхідно правильно і коректно провести вибірку респондентів , наприклад , розшарувальним випадковим методом . Розшарувальний випадковий відбір зумовлює поділ досліджуваної сукупності на групи зі схожими характеристиками . У кожній такій групі населення є більш однорідним , ніж у сукупності , і це значно підвищує точність вибірки й да можливість виявити та оцінити думки кожної групи . Дослідження поведінки споживачів є головним напрямком проведення маркетингових досліджень , адже це передбачає орієнтацію на задоволення потреб споживачів цільових ринків і розглядає її як важливий фактор успіху . Для цього необхідно знати , що процес купівлі для більшості покупців складається з наступних етапів : виникнення потреби та пошук інформації про товар чи послугу , оцінка нформації , прийняття рішення щодо купівлі , безпосередня купівля товару чи послуги , оцінка результатів купівлі з урахуванням ступеня задоволеності потреб . Тому фахівцям ЗАТ “ТД”Хрещатик” важливо приділяти особливу увагу особливостям поведінки споживача на кожному етапі , адже це допомагає визначити , які саме заходи з боку підприємства є найбільш ефективними для впливу на формування та прийняття відповідних рішень споживачами . Наприклад , вдало організована рекламна діяльність дозволить швидко та ефективно охопити цільову аудиторію , подати необхіднк інформацію про споживчі якості та переваги товару і таким чином сприятиме конкретизації та актуалізації потенційних потреб споживачів . Також важливе місце займає і організація торговельного обслуговування та методи стимулювання збуту ( сприяють формуванню порівняльної оцінки та визначенню переваг ) , це , в свою чергу , впливає на прийняття рішення щодо необхідност придбання товару саме в даному підприємстві .В досліджуваному підприємств необхідно сворити зручне та приємне сервісне обслуговування, яке б сприяло закріпленню позитивного враження від зробленої покупки , зміцнювало б довіру до підприємства та створювало передумови для повторних покупок . Для підвищення ефективності маркетингових досліджень , також , необхідно укріпити матеріально-технічну базу маркетингової служби , по суті людським фактором: кваліфікованими працівниками та технічним обладнанням ( ступінь комп’ютеризац ) . Загальні висновки та пропозиції На основі вивчених літературних джерел , практичної діяльності ЗАТ “ТД Хрещатик”, ринку кави та кавових напоїв України та досліджень їх якості, можна зробити слідуючі висновки : n сьогодн на ринку України зростає попит на кавові напої , які замінюють натуральну та розчинну каву . Так , як до їхнього складу , крім кави , входять цикорій та хлібні злаки , то такі напої є важливим джерелом надходження вуглеводів , як легко засвоюються , амінокислот , макро- та мікроелементів . Розчинні кавов напої позитивно впливають на організм людини , сприяють травленню , підвищують апетит , знімають втому ; n український споживацький ринок за якісним складом кавових продуктів практично не відрізняється від ринків країн Європи . В Україні в однаковій мірі присутні вс чотири види : кава в зернах і мелена , кава розчинна , кавові напої та кавов суміші . На споживання всіх видів кавових продуктів впливає сезонність : відмічається спад в період з травня по серпень та зростання з вересня по квітень ; n серед різноманітного асортименту кавових продуктів найбільшу питому вагу споживання займають кавові суміші ( 34 % ) , нажаль серед них мало напоїв лікувально-профілактичного призначення . Найбільшим попитом користується продукція таких торгівельних марок , як : Nestle – 40 % , Jacobs – 20 % , Галка – 10 % , Mac Coffee – 8 % та Tchibo – 5 % ; n дослідження якості кави та кавових напоїв показали : · напій Цикорлакт “ спеціального призначення отримав найкращі результати по показниках безпеки важких металів та радіонуклідів , але дещо поступався за органолептичними показниками ( смак та аромат притаманні використаній сировин цикорію ) ; · розчинна кава “ Галка “ отримала найнижчі показники по вмісту важких металів та радіонуклідів , очевидно це пов’язано з тим , що на ринку присутня фальсифікація цього товару ; · по вмісту важких металів кавових сумішей відповідали ГДК , але їхні результати коливалися ; · дослідження радіоактивного забруднення продуктів показали , що вони відповідають нормам ДР ; · оцінку якості розчинних кавових напоїв оцінювались органолептичні , фізико-хімічн показники та стан упаковки . Для органолептичної оцінки напоїв “Люкс“,“Інка“,“Mac Coffee”, Капучіно”Оригінал” та Капучіно ” Вівальді ” була розроблена шкала бальної оцінки кавових напоїв в сухому і готовому вигляді ; · дослідження якості показали , що вітчизняна продукція нічим не поступається аналогічній закордонній ( за деякими показниками навіть переважає ) , а отже може створити гідну конкуренцію на ринку кавової продукції ; n маркетингов дослідження – це функція , яка через інформацію пов’язує маркетологів з ринками , конкурентами , з усіма елементами зовнішнього середовища маркетингу . Маркетингові дослідження пов’язані з прийняттям рішень по всім аспектам маркетингової діяльності . Вони знижують рівень невизначеності і стосуються всіх елементів комплексу маркетингу і його зовнішнього середовища по тим його компонентам , які здійснюють вплив на маркетинг конкретного продукту на конкретному ринку ; n результати проведеного маркетингового дослідження показали , що більшість покупок здійснюється жінками , найбільшим попитом користуються кавова продукція в пакетиках за рахунок швидкості приготування та ціни ; n найбільшою популярністю серед імпортної продукції користується продукція таких торгівельних марок , як Nescafe , Elite Celmar , KJS і Mac Coffee , серед вітчизняної Галка , Paradise та Мономах ; n без реклами неможливе формування широких ринків товару , перетворення потенційно снуючих потреб на попит . Добре поставлена реклама не тільки створю сприятливу для товару кон’юктуру , але й формує смаки та потреби людей , пропонує конкретні шляхи для їх задоволення ; пропозиц : n для підвищення конкурентоспроможності та удосконалення асортименту кавових напоїв необхідно приділяти велику увагу до методів упакування та якості сировини , з яко виготовляють дані напої , готової продукції , а також оновлення рецептури , збагачення її мінеральними речовинами , білковою сировиною , які необхідн організму людини ; n для розширення асортименту кавових напоїв необхідно ЗАТ “ТД”Хрещатик” більше приділяти увагу продуктам спеціального призначення ; n для просування кавових напоїв необхідно створити рекламну компанію по стимулюванню збуту напоїв вітчизняного виробництва ; n з метою постійного спостереження за змінами в зовнішньому середовищі проведення моніторингу діяльності підприємства доцільно впроваджувати маркетингов нформаційні системи ; n для підвищення ефективності маркетингових досліджень необхідно укріпити матеріально-технічну базу маркетингової служби : кваліфікованими працівниками та технічним обладнанням ( ступінь комп’ютеризації ) , а також застосовувати найсучасніші методології збору інформації для отримання більш точних результатів . Список використаної літератури 1. Базилевич В.Д., Головко Л.С., Гражевська Н.І. Конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників – важлива складова економічної безпеки держави / Товарознавство – наука , практика та перспективи розвитку в умовах ринку : Матеріали м/н науково-практичної конференції 24-25.11.99.-К.: 1999.-156с. 2. Беляевский И.К. Маркетинговые исследования : информация , анализ , прогноз : Учебное пособие.-М.:Финансы и статистика, 2001.-320с. 3. Березин И.С. Маркетинг и исследование рынков.-М.: Русская деловая литература , 1990.-279с. 4. Березин И.С.Проведение массовых опросов / Маркетинг и маркетинговые исследования .- 1996. - № 5 – с.32 5. Букерель Ф. Изучение рынков / Академия рынка : Маркетинг .-М.: Экономика , 1993. – 345с. 6. Валевич Р.П., Давыдова Г.А. Экономика торгового предприятия : Учебн. пособие.- Мн.: Высшая школа, 1996 .- 432с. 7. Голик С.С., Ортинська В.В., Мельникович О.М. Основи маркетингових досліджень ринку : Навч. посібник .- К.: КДТЕУ , 1995.-68с. 8. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования : теория , методология и практика .- М.:Финпресс, 2000.-464с. 9. Гончаров П.Г. и др. Организация торговли продовольственными товарами.-М.: Экономика , 1989.-335с. 10. ГОСТ 6805 – 88 “ Кофе натуральный жареный “ 11. ГОСТ 15113.0 “ Методы отбора проб “ 12. ГОСТ 29148 – 91 “ Кофе натуральный растворимый “ 13. Дикаленко М.О. Країна до кави / Бизнес.- 2001.- №50 с.66 14. Елагин А.С. Новые технологии в упаковке кофе и чая / Продукты питания. – 2001. - №4 – с.17 15. Злобін Ю.А. Основи екології .-К.: Лібра , 1998 – 187с. 16. Жаркевич И.В.Какой кофе нам пить / Продукты питания . – 2001. - №4 – с.36 17. Исследования рынка / McKinsey & Company , Nc / -М.: Дело, 1996. – 157с. 18. Квятковская Я.К., Павленко С.Р. Мой кофе – праздник вкуса / Продукты питания .- 2000. - №4 – с.20 19. Квятковская Я.К., Павленко С.Р. Мой кофе – праздник вкуса / Продукты питания .- 2000. - №5-6 – с.4 20. Ковальская Л.П., Гольфанд С.Ю. Радиационная обработка пищевых продуктов . Итоги науки и техники.-М.: ВИНИТИ , 1989. – 155с. 21. Коробкина З.В. Товароведение вкусовых товаров.-М.: Экономика , 1986. – 208с. 22. Корчева К.В. Не верь глазам своим / Спрос. – 2001. - №11 – с.8 23. Костянтынив Т.П. “ Галка “ – твой любимый кофейный аромат / Продукты питания . – 2001. - №4 с.35 24. Котлер Ф. Основы маркетинга . – М.: Прогрес , 1990. – 574с. 25. Кравченко Н.И. Экономический анализ деятельности предприятий торговли и общественного питания .- Мн.: Высшая школа, 1995. – 250с. 26. Краткий курс экономики предприятия . Пер. с нем./ Под редакцией Ушаковой Н.Н.-К.: Генеза , 1998. – 345с. 27. Кучеров Н.Н.Все о кофе.-К.: Наукова думка , 1988. – 104с. 28. Мазарак А.А., Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Єкономіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик , 1999. – 800с. 29. Маркетинговые исследования / McKinsey & Company , Nc.-М.: Дело , 1996. – 87с. 30. Метлицкий Л.В., Рогачев В.И., Хрущев В.Г. Радиационная обработка пищевых продуктов.-М.: Экономика, 1967. – 159с. 31. Мицик В.Е., Коробкина З.В., Рудавська А.Б. и др. Товароведение продовольственных товаров / лабораторный практикум. – К.: Вища школа , 1988. – 416с. 32. Нестеренко А.Г. Прибыль и рентабельность на торговом предприятии .-М.: Эхо , 1995. – 325с. 33. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности : Учебник.-М.: Юнити-Дана, 2000. 623с. 34. Организация маркетинга / McKinsey & Company , Nc.-М.: Дело, 1996.- 157с. 35. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник.-М.: ИВЦ “ Маркетинг ,1998. – 328с. 36. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник.-М.: ИВЦ “ Маркетинг “, 2000. – 580с. 37. Парсяк В.Н., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования .- К.: Наукова думка , 2000. 174с. 38. Петрович О.С. Кофе натуральный и другой : украинский рынок кофейных продуктов / Продукты питания. – 2001. - №4 – с.5 39. Понамарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини.-К.: Лібра, 1999. – 272с. 40. Поведение потребителей / Энджелл Дж.Ф., Блэкуэл Р.Д. – СПб.: Питер Ком , 1999. – 248с. 41. Сидоренко О.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт.-К.: КДТЕУ , 1998. – 22с. 42. Сирохман П.Г., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів.-К.: Лібра , 1997. – 632с. 43. СТ СЭВ 6657 – 89 “ Чай и кофе : методы анализа “ 44. ТУУ 22331884\002 – 97 “ Суміші розчинні для швидкого приготування кавових напоїв “ 45. ТУУ 30441106.001 99 “ Суміш розчинні для швидкого приготування кавових та какао-напоїв “ 46. Шкарупа В.Ф., Голуб Б.О. Харчова безпечність кави та нових видів кавових напоїв / Товарознавство – наука , практика та перспективи розвитку в умовах ринку : Матеріали м/н науково-практичної конференції 24-25.11.99.-К.: 1999.-156с. 47. Щелкунов Л.Ф., Дудкин М.С., Корзун В.Н. Пища и экология. – Одесса: Оптиум , 2000. – 517с. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|