|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Главная Исторические личности Военная кафедра Ботаника и сельское хозяйство Бухгалтерский учет и аудит Валютные отношения Ветеринария География Геодезия Геология Геополитика Государство и право Гражданское право и процесс Естествознанию Журналистика Зарубежная литература Зоология Инвестиции Информатика История техники Кибернетика Коммуникация и связь Косметология Кредитование Криминалистика Криминология Кулинария Культурология Логика Логистика Маркетинг Наука и техника Карта сайта |
Реферат: Соціологія конфліктуРеферат: Соціологія конфліктуМіністерство освіти і науки УкраїниНаціональний університет харчових технологійКафедра МаркетингуРеферат з предмету Соціологія на тему Соціологія конфліктуВиконав: Студент гр. АКС-4-4 Ширма Сергій Київ 2009 План Вступ 1. Розвиток мобільного зв’язку в світі 2. Мета, гіпотези 3. Анкетування 4. Мобільний зв’язок в Україні Висновки Список літератури Вступ Мобільний телефонний зв’язок сьогодні — це одна з найбільш успішних та дуже динамічних за розвитком областей радіозв’язку. Все більша кількість людей користується мобільними телефонами як звичайним та необхідним засобом комунікації. Цілком природно, що внаслідок цього оператори збільшують кількість базових станцій задля підвищення якості зв’язку та обслуговування постійно зростаючої кількості абонентів, а також з метою покриття мережею нових територій. Мобільний телефонний зв’язок сьогодні — одна з найрозвиненіших галузей радіозв’язку. Однак більшість користувачів не знайомі з принципами функціонування радіозв’язку, а саме — найбільш розповсюдженою технологією GSM. Це викликає питання з приводу можливого негативного впливу на здоров’я високочастотних радіосигналів, що поширюються між мобільними телефонами та базовими станціями. З’являються публікації, які відверто спекулюють на побоюваннях людей. На тлі браку достовірної інформації це викликає цілком зрозуміле занепокоєння в середовищі користувачів. Сама поява мобільного зв’язку багато в чому змінила моделі поведінки сучасної людини. Мобільний зв’язок, що став не просто технологічним, але й фактично соціальним явищем, не можна залишати без уваги людей. Коротка історія мобільного зв’язку Мобільний телефон — мобільний комунікаційний пристрій, засіб зв'язку, що використовує радіотехнології для здійснення зв'язку. В наш час стільниковий зв'язок — найпоширеніший серед усіх видів мобільного зв'язку, тому зазвичай мобільним телефоном називають стільниковий телефон, хоча мобільними телефонами крім стільникових є також супутникові телефони, радіотелефони і апарати магістрального зв'язку. В 1947 році дослідницька лабораторія Bell Laboratories (що належала компанії AT&T) виступила з пропозицією створити мобільний телефон. В 1973 році був випущений перший прототип портативного стільникового телефону — Motorola DynaTAC. Вважається, що перший дзвінок був зроблений 3 квітня 1973 року, коли винахідник, співробітник Motorola Мартін Купер (en:Martin Cooper) подзвонив конкуренту з AT&T Джоєлю Енгелю (en:Joel Engel). DynaTAC важив близько 1.15 кг та мав розміри 22,5х12,5х3,75 см. На його передній панелі було розміщено 12 клавіш, з них 10 цифрових та дві для відправки виклику та закінчення розмови. У DynaTAC-а не було дисплею та не було ніяких додаткових функцій. В режимі очікування він міг працювати до восьми годин, в режимі розмови — близько години (за іншими даними — 35 хвилин), заряджати його доводилось більше 10 годин. До 1983 року, було створено 5 прототипів DynaTac. В 1981 як єдиний стандарт для Швеції, Фінляндії, Норвегії, Данії, Ісландії та Саудівської Аравії було прийнято NMT-450 (Nordic Mobile Telephone) з робочою частотою 450 МГц. 13 червня 1983 року на ринок Америки надійшов перший серійний мобільний телефон. Пристрій під назвою Dynatac 8000x виробництва компанії Motorola важив майже 800 г, а його довжина складала 33 см. Акумулятор тримав всього півгодини під час розмови, а ціна складала майже 4000 доларів. [1] В 1989 році був випущений мобільний телефон Motorola MicroTAC, мікрофон якого вміщувався у відкидній кришці (фліпі). В 1990 році в США затверджено новий національний стандарт цифрового зв'язку IS-54 (D-AMPS). В 1990 році в США Qualcomm початок досліджень нового виду зв'язку, який базується на технології кодового розділення сигналів по частоті, — CDMA (Code Division Multiple Access). 9 вересня 1991 в Росії з’явився перший оператор стільникового зв'язку на базі технології NMT-450 — ЗАТ «Дельта Телеком». Ціна телефона Mobira - MD 59 NB2 (вагою близько 3 кг) з підключенням складала близько $4000. Хвилина розмови коштувала близько $1. За перші чотири роки роботи «Дельта Телеком» підключило 10 000 абонентів. В 1992 в Німеччині запущено в комерційну експлуатацію систему зв'язку на основі технології GSM. В 1992 році в Україні створено з’явився перший мобільний оператор ЗАТ «Український Мобільний Зв'язок». В 1993 створено перший мобільний телефон із вбудованим годинником Benefon Beta. В 1995 в Китаї запрацювала перша в світі система зв'язку стандарту CDMA (IS-95) В 1996 році був випущений перший мобільний телефон в формфакторі «розкладушка» — Motorola StarTAC. В 1996 випущено Nokia Communicator, що включав в себе широкий спектр функцій, серед яких факс та електронна пошта. В 1997 випущений мобільний телефон Philips Spark, що міг працювати 350 годин без підзарядки. В 1997 перший мобільний телефон з кольоровим екраном Siemens S10 В 1998 з'явився перший мобільний телефон з сенсорним дисплеєм — Sharp PMC-1 Smart-phone. В 1999 випущено мобільний телефон з підтримкою технології WAP — Nokia 7110. В 1999 випущено мобільний телефон з можливістю використання двох SIM-карт Benefon Twin+. В 1999 перший сотовий телефон в формфакторі слайдер Siemens SL10 В 2000 році перший мобільний телефон з підтримкою технології Internet Times (Swatch) — Ericsson T20. В 2000 році перший мобільний телефон, що мав GPS-приймач — Benefon ESC. В 2000 році японська компанія SHARP спільно з оператором мобільного зв'язку J-Phone випустила перші сотові телефони з вбудованою фотокамерою. В 2000 перший мобільний телефон з MP3-плеєром та підтримкою карт пам'яті MultiMediaCard Siemens SL45 В 2001 NTT DoCoMo запускає мережу зв'язку 3G. В 2002 році був випущений перший мобільний телефон в формфакторі ротатор — Motorola V70. В 2002 році компанія Ericsson випустила перший мобільний телефон з підтримкою технології Bluetooth. В 2002 році компанія ЗАТ «Дельта Телеком» запустила першу в Росії мережу стандарту CDMA-450. В 2002 році випущений перший мобільний телефон з підтримкою EDGE — Nokia 6200 (Nokia 6220). В 2002 році випущений перший мобільний телефон з вбудованою камерою — Samsung V200. В 2006 році Укртелеком отримує ліцензію на 3G зв'язок. Martin Cooper – винахідник першого мобільного телефону (Motorola) Мобільний зв’язок в Україні Сьогодні в Україні налічується вже більш ніж 51 млн. абонентів різних мобільних операторів. Рівень проникнення мобільного зв’язку складає близько 108%. За 10 років користування мобільним зв’язком кількість абонентів збільшилась в 1000 разів у порівнянні з 1997 роком. Мобільні телефони стали основним засобом комунікації і невід’ємною складовою нашого життя. Робота мобільного зв’язку забезпечується розвинутою мережею базових станцій (фіксованих антен), які передають інформацію на комутаційні центри за допомогою радіочастотних сигналів (РЧ-сигнали). У світі на сьогодні експлуатується близько 1,4 мільйони базових станцій, більш ніж 20 000 з них розташовані в Україні. З метою забезпечення підвищення якості мобільного зв’язку оператори збільшують кількість базових станцій та здійснюють їх постійне переоснащення відповідно до найновітніших технологічних розробок галузі. Факт наявності значної кількості радіо технічних об’єктів подекуди викликає занепокоєння можливим впливом радіосигналів на здоров’я користувачів. Дане питання вже давно знаходиться під пильним наглядом світової спільноти. У світі за останнє десятиріччя було проведено кількасот досліджень радіочастотних електромагнітних полів, зокрема наслідків впливу сигналів мобільних пристроїв та мережевих елементів на людину. Також відомо, що мобільний телефон сам по собі не дуже позитивно впливає на людину, особливо під час розмов. Ходять слухи, що група іноземних дослідників провели дослідження, в ході якого вони «зварили» мобільними телефонами куряче яйце. Тому і часто кажуть, що мобілка «плавить наші мозґи» Метою даного дослідження є встановлення того, як часто українці використовують мобільний зв’язок, як часто міняють телефони, чи повністю мобільні оператори задовільняют їхні потреби, встановленню обізнаності українського суспільства у шкідливості мобільного зв’язку. Об’єктом дослідження були молоді люди віком до 25 років. Предметом дослідження відповідно був мобільний зв’язок в Україні. Основні гіпотези: 1. Мобільний зв’язок набрав швидкого розвитку в нашій країні. До чого це призвело і до чого призведе у майбутньому? 2. Шкідливість мобільного зв’язку та телефонів 3. Переваги мобільного зв’язку перед стаціонарними телефонами В ході дослідження було проведено анкетування спеціально розробленою для цього анкетою «Мобільний зв’язок»:
В результаті такого опитування було визначено:
Або ж у процентному співвідношенні:
Офіційна позиція галузі Робота мобільного зв’язку забезпечується розвинутою мережею базових станцій (фіксованих антен), які передають інформацію на комутаційні центри за допомогою радіочастотних сигналів (РЧ-сигнали). У світі на сьогодні експлуатується близько 1,4 мільйони базових станцій, більш ніж 20 000 з них розташовані в Україні. З метою забезпечення підвищення якості мобільного зв’язку оператори збільшують кількість базових станцій та здійснюють їх постійне переоснащення відповідно до найновітніших технологічних розробок галузі. Факт наявності значної кількості радіо технічних об’єктів подекуди викликає занепокоєння можливим впливом радіосигналів на здоров’я користувачів. Дане питання вже давно знаходиться під пильним наглядом світової спільноти. У світі за останнє десятиріччя було проведено кількасот досліджень радіочастотних електромагнітних полів, зокрема наслідків впливу сигналів мобільних пристроїв та мережевих елементів на людину. У результаті проведених досліджень Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно визнала: «Жодна з проведених останнім часом експертиз не підтвердила, що РЧ-поля, створювані мобільними телефонами або базовими станціями, негативно позначаються на здоров’ї людей»/ Важливо також знати, що в Україні діють одні з найжорсткіших у світі норм безпеки рівня електромагнітного випромінювання для елементів мережі мобільного зв’язку. Встановлені в Україні максимальні допустимі рівні випромінювання значно нижчі за допустимий рівень впливу РЧ-сигналів радіо та телевізійних передатчиків, деяких інших побутових приладів (наприклад, СВЧ-печей). Базові станції встановлюють для забезпечення надійного зв’язку на заданій території (яку називають територією покриття). Базові станції об’єднуються шляхом використання радіорелейних прольотів або оптично — волоконних з’єднань в єдину мережу для підтримки безперервного зв’язку між мобільним абонентом при переміщенні абонента у просторі. При здійсненні дзвінка, абонент за допомогою стільникового телефону через радіоканал з’єднується з базовою станцією. Якщо даному абонентові дозволено отримувати послуги стільникового зв’язку, то через мережу базових станцій встановлюється зв’язок з визначеним кінцевим абонентом Санітарні норми рівнів випромінювання зазначені в документі «Санітарні норми і правила захисту населення від дії електромагнітних випромінювань», що затверджені наказом МОЗ України від 01.08.96 № 239 і зареєстровані в Мін’юсті України 29.08.96 р. під № 488/1513. Згідно за цими нормами щільність потоку електромагнітної енергії не повинна перевищувати в місці знаходження людини 2,5 мкВт/см кв. Чи можна встановлювати на одному місці більше 1 БС? Можна, якщо сумарна потужність випромінювання не перевищує гранично допустимих рівнів, встановлених санітарними нормами. Хто ж контролює встановлення та роботу БС? Дозвіл на установку базової станції дає Укрчастотнагляд (УЧН, http://www.ucrf.gov.ua/) на підставі заявки оператора зв’язку, що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії, яка видається Національною комісією з питань зв’язку України (НКРЗ, http://nkrz.gov.ua/). Перед видачею дозволу УЧН проводить попереднє вивчення проектної документації радіотехнічного об’єкту, сертифікатів на обладнання, проводить аналіз електромагнітної сумісності. Крім того, УЧН проводить постійний моніторинг об’єктів на предмет виявлення порушень: станцій, що введені в експлуатацію, без наявності належних погоджень, і т. д. При цьому на базову станцію обов’язково оформляється санітарний паспорт з розрахунками норм по випромінюванню. Введення в експлуатацію базової станції мобільного стільникового зв’язку здійснюється лише після отримання позитивного висновку органів санітарно — епідеміологічної служби. Місце розташування базової станції обирається виходячи з необхідності забезпечити покриття і якість зв’язку і обумовлене, наявністю приміщень чи територій, що відповідають технічним вимогам для встановлення відповідного обладнання. Для операторів мобільного зв’язку зараз виділено два діапазони — смуги частот в районі 900 Мгц і 1800 Мгц які не перетинаються в частотному спектрі з частотами звичайного телебачення. Устаткування станцій мобільного зв’язку сертифіковане, у тому числі і на побічні випромінювання. Таким чином унеможливлений жодний вплив на побутові прилади включаючи телеприймачі. Нормативна база України в області гігієни електромагнітного випромінювання — одна з найжорсткіших у світі. Вплив мобільного телефону на людину при розмові: перші 15 секунд ніяких змін не відзначається, але потім спостерігається пригнічення альфа-хвиль мозкової діяльності, що проявляється ослабленням вольових функцій, пам’яті, уваги, концентрації. При більш тривалому та регулярному використанні телефону протягом кількох років можуть спостерігатися й інші зміни — порушення сну, пригнічення імунітету, анемія. Для порівняння: Гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання: Україна — 2,5 мкВт/см2 Росія — 10 мкВт/см2 Скандинавія — 100 мкВт/см2 Угорщина — 10 мкВт/см2 Висновки В результаті дослідження було встановлено, що гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання в Україні перебувають під постійним наглядом і знаходяться в межах норми. Практично всі українці знають про шкідливість мобільних телефонів на їхні організми (94.4%), проте жоден з них не знає ГДР електромагнітного випромінювання. Також переважна більшість людей ніколи не розлучається зі своїм мобільним телефоном, також мають по 2-3 телефони та сім-картки, що свідчить про високий рівень розвитку мобільного зв’язку в нашій державі, хоча рівень задоволеності залишає бажати кращого. Список використаних ресурсів 1. http://www.kyivstar.ua/important_data/healthy 2. http://www.dt.ua/3000/3100/65656/ 3. http://www.bel.com.ua/~stiven/history_mob.htm 4. http://www.kyivstar.net/f/1/responsibility/Soc_Report_2007_FINAL_ukr.pdf |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|