Дипломная работа: Оподаткування підприємств та його вплив на прийняття фінансово-господарських рішень

Дипломная работа: Оподаткування підприємств та його вплив на прийняття фінансово-господарських рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ДИПЛОМНА РОБОТА

СПЕЦІАЛІСТА

Оподаткування підприємств та його вплив на прийняття фінансово-господарських рішень

Дніпропетровськ 2006

АНОТАЦІЯ

Дипломна робота спеціаліста на тему Оподаткування підприємств та його вплив на прийняття фінансово-господарських рішень

Предмет досліджень дипломної роботи: основні результати та тенденції розвитку оподаткування сільгоспвиробників-юридичних осіб в Україні, діяльність районної податкової інспекції та податкові відносини, що виникають в процесі регулювання підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, як інструмент впливу на фінансово-господарську діяльність сільгоспвиробника.

Об’єкт досліджень дипломної роботи: сільськогосподарське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ “УНІРЕМАГРО”(м. Дніпродзержинськ) за 2003 2005 роки.

Мета досліджень дипломної роботи: аналіз впливу податків на фінансово-господарську діяльність підприємств та, окремо, сільськогосподарських підприємств, виявлення основних закономірностей механізму стягнення податків, розробка пропозицій щодо удосконалення механізму нарахування та сплати податків, розробка пропозицій щодо реформування системи податків.

Практична цінність отриманих результатів: доведено, що спрощена система оподаткування для сільгоспвиробників у вигляді ФСП – це додаткові 25% суми чистого прибутку та державна підтримка розвитку сільського господарства України за рахунок непрямої дотації зниженням податкового тиску.

КЛЮЧОВІ СЛОВА : ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК, СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Дипломна робота спеціаліста складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури . Роботу подано на 104 стор., вона містить 20 таблиць, 15 рисунків, додатки на 31 стор., список джерел 60 найменувань.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ

1.1 Сутність, види, класифікація податків в Україні

1.2 Спрощена система інтегрованого оподаткування сільгоспвиробників у вигляді фіксованого сільськогосподарського податку

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ (ЮРИДИЧНИХ ОСІБ) В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ

2.1 Структурно-функціональна організація роботи районної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську

2.2 Організація обліку та звітності у системі оподаткування на районному рівні

2.3 Організація документальних перевірок платників податків за алгоритмами розподілу платників податків за категоріями уваги

2.4 Аналіз впливу стягнення податків на фінансово-господарчу діяльність сільськогосподарських підприємств (на прикладі ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2004 – 2005 роки)

2.4.1 Загальна характеристика сільськогосподарського підприємства ТОВ “УНІРЕМАГРО” (платник податків в Дніпродзержинській та Криничанській районних інспекціях Дніпропетровської області)

2.4.2 Аналіз складу і джерел утворення майна (активів) та фінансових результатів діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”

2.4.3 Вплив податків на фінансово-господарську діяльність ТОВ “УНІРЕМАГРО”

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Динаміка структурної долі фіксованого сільськогосподарського податку в податкових надходженнях по ДПІ в м.Дніпродзержинську та по Дніпропетровській області

3.2 Економетрична модель розрахунку прибутку сільгосппідприємства та сумарного податкового навантаження при різних моделях оподаткування

3.3 Порівняльний аналіз загального порядку оподаткування та впливу продовження існування фіксованого сільськогосподарського податку на ефективність роботи сільгоспвиробника (на прикладі ТОВ “УНІРЕМАГРО”)

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність досліджень дипломної роботи полягає в тому, що вся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. При цьому держава не може задовольнятися лише загальними пропорціями розподілу ВВП. Вона повинна враховувати інтереси кожного підприємства, кожного члена суспільства. Іншими словами, податкова політика повинна влаштовувати і державу, і платників податків.

Предмет досліджень дипломної роботи : основні результати та тенденції розвитку оподаткування сільгоспвиробників-юридичних осіб в Україні, діяльність районної податкової інспекції та податкові відносини, що виникають в процесі регулювання підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, як інструмент впливу на фінансово-господарську діяльність сільгоспвиробника.

Об’єкт досліджень дипломної роботи: сільськогосподарське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ “УНІРЕМАГРО”(м. Дніпродзержинськ) за 2003 2005 роки, яке має основне сільськогосподарське виробництво (оренда землі) в смт.Акимовка (Криничанський район Дніпропетровської області) .

Мета досліджень дипломної роботи: аналіз впливу податків на фінансово-господарську діяльність підприємств та, окремо, сільськогосподарських підприємств, виявлення основних закономірностей механізму стягнення податків, розробка пропозицій щодо удосконалення механізму нарахування та сплати податків, розробка пропозицій щодо реформування системи податків.

Задачі досліджень дипломної роботи :

-  аналіз сучасного податкового навантаження на підприємства сільгоспвиробників в Україні;

-  аналіз структури та організації діяльності районної податкової інспекції;

-  аналіз методів обліку нарахування та сплати податків, адміністрування податків податковою інспекцією на основі “коридорів уваги по податковим ризикам”;

-  аналіз впливу оподаткування на фінансові результати діяльності сільськогосподарського підприємства ТОВ “УНІРЕМАГРО” та виявлення податкових проблем у підприємства;

-  аналіз обґрунтованості рішення про пролонгацію дії закону України про спрощену систему оподаткування сільгоспвиробників до 2009 року та пропозицій про внесення такої системи до перспективного Податкового Кодексу України.

Інформаційне забезпечення: статистичні дані доходної частини Державного бюджету України та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області в 2003 – 2005 роках, фінансова та податкова звітність ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки.

Методологічне забезпечення : структурування податкових надходжень за реєстрами бюджетної класифікації, ретроспективний аналіз показників податкової звітності, аналітична обробка та групування показників в динаміці

Практична цінність отриманих результатів: при реформуванні суспільних відносин в Україні спрощена система оподаткування для сільгоспвиробників у вигляді ФСП – це додаткові 25% суми чистого прибутку та державна підтримка розвитку сільського господарства України за рахунок непрямої дотації зниженням податкового тиску.

Дипломна робота спеціаліста складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури . Роботу подано на 104 стор., вона містить 20 таблиць, 15 рисунків, додатки на 31 стор., список джерел 60 найменувань.

РОЗДІЛ 1. ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ

1.1 Сутність, види, класифікація податків в Україні

Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічною категорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використання частини національного доходу на загальнодержавні потреби.

Процес виникнення та становлення податків як особливої форми соці­альних відносин пройшов декілька етапів [46,с.47].

Перший етап виникнення податкових відносин пов’язаний з рабовласницькими суспільствами. Виникнення держави як особливого інструменту регулювання суспільних відносин та захисту права приватної власності стало безпосередньою причиною існування податків. Основними формами оподаткування цього періоду стають прямі (подушний, поземельний) податки та непрямий – мито, як специфічна форма оподаткування торговельної діяльності.

Другий етап розвитку податків відбувся в умовах феодального способу господарювання, який в свою чергу поділяється на періоди раннього та пізнього середньовіччя. Особливість раннього середньовіччя полягає в натуральному характері податків. Основними носіями податків виступали селяни (як вільні, так і закріпачені), що пов’язано з особливостями земельних відносин. Реципієнтами (отримувачами) податків виступали місцеві феодали. Для пізнього середньовіччя характерним стають процеси централізації державної влади в руках монархів, що викликало відповідну концентрацію державних фінансів в руках центральної влади і розширення кола платників податків за рахунок духовенства, дрібних та великих феодалів, міського населення.

На третьому етапі в буржуазних суспільствах, які прийшли на зміну абсолютним монархіям, відбувалось остаточне формування сучасної системи оподаткування. Оскільки провідною верствою в цей період стає буржуазія, нею встановлюються нові принципи оподаткування (справедливість, рівномірність та дешевизна податків, запровадження податків виключно парламентськими законами тощо). Виникають такі сучасні форми оподаткування, як пряме прибуткове оподаткування, остаточно формується підсистема непрямого оподаткування – специфічних та універсальних акцизів. Суттєвою особливістю слід вважати запровадження системи обов’язкового соціального страхування та превалювання регулюючої функції оподаткування над фіскальною.

Сьогодні Україна вибудовує свою податкову систему, орієнтуючись на найрозвиненіші країни світу. Адже податкова система є найважливішою основою економічної системи кожної розвиненої країни. З одного боку вона забезпечує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки – це об’єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціально-економічного стану країни. Жодна держава не може обійтись без податків, що є головним у її відносинах з суб‘єктами господарювання. Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.

Сутність податків полягає в обов’язковому перерозподілі національного доходу з метою формування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий, обов’язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної оплатності з боку держави.

До основних термінів сучасної системи оподаткування в Україні відносяться [31, с.22]:

1. Податок (збір, внесок до державного цільового фонду) – в Україні це обов’язковий платіж до бюджетів різних рівнів або державних цільових фондів, що здійснюються в порядку і на умовах, визначених законодавством України щодо оподаткування.

2. Суб`єкт, або платник податків, зборів та обов’язкових платежів – це особи, на яких Конституцією України та податковим законодавством покладено обов’язки:

а) сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі;

б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов’язкові платежі до бюджетів і до державних цільових фондів.

Платник податків може визнаватись суб’єктом оподаткування одним або декількома податками, зборами та обов’язковими платежами в залежності від діяльності, яку він провадить, володіння майном або інших обставин, у разі наявності яких виникають податкові зобов’язання.

Суб’єктом оподаткування може визнаватись й особа, на яку відповідно до податкового законодавства України покладено обов’язки щодо нарахування податків, зборів та обов’язкових платежів, утримання їх з платника та перерахування до бюджету.

Суб’єктами оподаткування або платниками податків, зборів та обов’язкових платежів є юридичні або фізичні особи, міжнародні об’єднання та організації, які відповідно до чинного податкового законодавства безпосередньо зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Податкове законодавство завжди розпочинається з визначення суб’єктів оподаткування або платників податків, зборів та обов’язкових платежів, оскільки необхідно чітко знати, хто повинен платити той чи інший вид платежу до бюджету чи до державного цільового фонду та хто несе перед державою відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату цього платежу.

3. Об`єкт оподаткування – юридично обумовлений факт або подія, після настання яких у суб’єкта виникає обов’язок сплатити податок; з економічної точки зору об’єктом оподаткування можуть виступати доход, прибуток, майно, грошовий капітал або розмір споживання.

Кожен податок, збір та обов’язковий платіж має самостійний об’єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством. Об’єкт оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.

4. Предмет оподаткування – фізична, якісна характеристика об’єкту, яка виступає еквівалентом об’єкту з метою оподаткування.

5. Одиниця оподаткування – це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об`єкта оподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об`єкт оподаткування.

6. Податкова ставка – законодавчо установлений розмір податку на одиницю оподаткування. Існують такі підходи до встановлення податкових ставок:

універсальний ( для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);

диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок).

За побудовою ставки бувають:

тверді ( встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні):

а) фіксовані – встановлені конкретних сум;

б) відносні – визначені відносно до певної величини (наприклад., у процентах до мінімальної заробітної плати).

процентні ставки встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вони поділяються на три види:

а) пропорційні ставки, які не залежать від розміру об`єкта оподаткування;

б) прогресивні ставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів об`єкта оподаткування:;

в) регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру зростання об`єкта оподаткування.

7. Податкова квота – це частка податку платника, яка може бути визначена як в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування.

8. Податковий оклад остаточна сума, що підлягає сплаті до бюджету; в більшості податків визначається як добуток бази оподаткування на ставку оподаткування.

9. Джерело сплати податку – фінансовий фонд суб’єкта оподаткування, за рахунок якого відбувається сплата податку. Як правило, джерелом можуть виступати прибуток , валовий доход, чистий доход фізичної особи тощо.

10. Податкова пільга – законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків. зборів та інших обов’язкових платежів.

Оскільки податки мають ознаки фінансових відносин (перерозподіл коштів та формування фондів), можна розрізнити такі основні функції податків як категорії фінансів:

1. Фіскальна – основне призначення полягає в мобілізації та накопиченні коштів в державних фондах.

2. Розподільча (соціальна) одним із призначень податків є розподіл суспільних доходів з боку більш сплато-спроможних верств населення та суб’єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економіки на користь суб’єктів невиробничої сфери тощо.

Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.

3. Регулююча функція – податки як інструмент примусового вилучення частини доходів суспільства здатні суттєво впливати на стан національної економіки. Позитивний вплив дозволяє говорити про стимулюючу роль податків, негативний – про дестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічній політиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д.Рузвельта в роки Великої Депресії 192030х рр.

4. Контрольна функція – допоміжна функція, яка полягає в контролі за допомогою податків за джерелами і обсягами доходів суспільства та напрямками їх використання.

Класифікація податків як економічної категорії проводиться:

за формою оподаткування;

за економічним змістом об’єкта оподаткування;

в залежності від рівня державних структур, які їх встановлюють;

за способом їх стягнення (в залежності від територіального рівня);

в залежності від способів встановлення ставок оподаткування;

в залежності від встановленого порядку використання;

за суб’єктом оподаткування.

Історично, за формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі. Критерієм такого поділу стала теоретична можливість перекладання обов’язку сплати податку на іншу особу — на споживача продукції. Критерій перекладання податку на споживача для визнання цього податку прямим чи непрямим є загальноприйнятим, але неточним, оскільки при певних умовах прямі податки також можуть бути перекладені на споживача продукції через механізм ціноутворення.

Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном. До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки. Вони встановлюються на дохід або майно платника податків і сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто має більш високі доходи та більше майна. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважає справедливим. У розвинених країнах світу, таких, як США, Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40–90 відсотків в загальній сумі податкових надходжень [40, с.13].

Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання. Оскільки платниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаються до ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для окремого платника податку прямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна.

До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту(суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

Незважаючи на критику з боку багатьох економістів, непрямі податки доволі широко використовуються в усьому світі, оскільки при відносно простому механізмі їх стягнення вони забезпечують стабільні й суттєві доходи держави та ухилитися від їх сплати важко. Крім того, психологічно ці податки сприймаються платниками легше, ніж прямі, адже вони приховані у ціні товару, роботи, послуги. Тому платник податку в момент його сплати не завжди усвідомлює, що сплачує податок державі.

За економічним змістом об’єкта оподаткування всі непрямі податки відносяться до податків на споживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.

В залежності від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

В Україні справляються [6,с.4]:

загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);

місцеві податки і збори (обов'язкові платежі);

а). До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

17) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

20) фіксований сільськогосподарський податок;

21) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

23) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

24) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

25) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

26) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

б). До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

в). До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір з власників собак.

Реалізація функцій податку безпосередньо зв'язана з тими принципами, що у ньому закладені і реалізуються в конкретному виді податку. Принципи податку реалізуються через конкретні прояви, що характеризують особливості цього специфічного механізму [40, с.12]:

1.  Однократність обкладання. Це означає, що той самий об'єкт може обкладатися податком одного виду тільки один раз за визначений період (податковий період);

2.  Універсалізація податку. Цей принцип припускає незалежність податкового тиску від форм власності платника, рівний підхід до умов оподатковування будь-яких суб'єктів. Також цей принцип формує умови рівного відрахування будь-якої частини об'єкта незалежно від джерел його одержання, тобто всі платники зобов'язані відчисляти рівну частку доходів згідно своєї діяльності;

3. Індивідуальна безплатність. В основі цієї ознаки податку закладений односпрямований рух засобів від платника до держави. При цьому платник не одержує (на перший погляд) чогось замість, це не означає виникнення зустрічних обов'язків держави. Дані засоби (кожного платника) направляються на задоволення суспільних нестатків.

4. Безумовний характер. Ця ознака податку є продовженням попереднього ознаки й означає сплату податку, не зв'язану ні з якими зустрічними діями, привілеями з боку держави. Останні дві ознаки найбільше чітко характеризують сутність податку і виділяють його із системи інших платежів.

5. Нецільовий характер податкового платежу. Ця ознака означає надходження його у фонди, акумульовані державою і використовувані на задоволення державних потреб.

6. Обов'язковий характер. Ця ознака податку припускає неможливість законного відхилення від його сплати. Обов'язковий характер податкового вилучення забезпечує нагромадження засобів дохідної частини бюджету. Це лежить в основі закріплення на конституційному рівні сплати податків як обов'язку громадян.

7. Безповоротний характер. Ця ознака податку не вимагає особливих коментарів, хоча сутність цього принципу полягає в тім, що в остаточному підсумку платник одержує віддачу від внесених їм податків, коли держава реалізує суспільні потреби в який зацікавлені суспільство і кожен його індивід, і в цьому змісті податки як би повертаються до платника.

До важливих елементів податку відноситься:

Ставка податку величина податкових нарахувань на одиницю об'єкта податку (грошова одиниця доходів, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару і т.п.). Податкові ставки можна класифікувати по декількох принципах [31, с.26]:

а). По встановленню податкового тиску на платника:

1. Базова (основна) ставка, що не враховує особливостей чи платника виду діяльності, що полегшують чи підсилюючих податковий тягар і, відповідно, що збільшують чи зменшують податкову ставку.

2. Знижена ставка що припускає визначені особливості платника і скорочує податковий тягар на нього (найчастіше її застосування можна розглядати як податкову пільгу).

3. Підвищена ставка враховуюча специфічну форму чи діяльності одержання доходів і перевищуюча основну, базову ставку.

б). По методу встановлення ставки податку:

1. Абсолютні (тверді) ставки податку, при яких розмір податку у твердій фіксованій величині визначається на кожну одиницю оподатковування.

2. Відносні ставки податку, при яких розмір податку встановлюється у визначеному співвідношенні до одиниці обкладання. Характер співвідношення ставки податку й одиниці обкладання дозволяє виділити кілька підвидів відносних ставок:

Відносно-процентні ставка податку встановлюється у відсотках від одиниці оподатковування;

Відносно-кратні співвідношення розміру податку й одиниці оподатковування встановлюється у величинах, кратних визначеному показнику (наприклад, законодавчо встановленим на даний момент мінімальній платі або неоподатковуваному мінімуму доходів);

відносно-грошові ставка податку, що установлює визначену грошову суму на частину оподатковуваного об'єкта.

в). По змісту:

1. Маржінальні ставки податку, що безпосередньо зазначені в нормативному акті, який закріплює даний вид податку і застосовуються до окремих податкових розрядів (маржів), окремих частин доходу. Подібні ставки припускають як би східчасте оподатковування, при якому визначена процентна ставка встановлюється для обкладання об'єкта від одного рівня до іншого; з переходом на інший рівень (ступінь) використовується інша ставка (наприклад, прибутковий податок з фізичних осіб).

2. Фактична ставка виступає як відношення сплаченого податку до податкової бази.

3. Економічна ставка відношення сплаченого податку до всього отриманого доходу. Саме даний вид ставок найбільше повно розкриває особливості податкової політики.

г). По формуванню стимулів для платника:

1. Стимулююча податкова ставка, що створює в платника потребу в збільшенні результатів діяльності, що приводить до зростання доходів, майна і т.п.

2. Обмежувальна ставка оподатковування, при якій формуються визначені фактори, що стимулюють платника здійснювати діяльність у незмінних масштабах, що запобігає подальший чи розвиток нові вкладення.

3. Заборонна податкова ставка, встановлююча чіткі обмеження і робляча абсурдним, неефективної будь-які  дії, при яких змінюється оподатковуваний об'єкт і здійснюється перехід до іншої ставки.

Важливе значення має питання про способи побудови податкових ставок. У залежності від співвідношення, що встановлюється між ставкою податку і доходу, оподатковування можна підрозділити на:

1. Рівне оподатковування це метод оподатковування, при якому рівна сума податку встановлюється для кожного платника податків. Подібний метод характерний в основному для цільових податків.

2. Прогресивне оподатковування метод оподатковування, при якому ставка податку зростає при росту розмірів об'єкта оподатковування.

3. Пропорційне оподатковування метод оподатковування, при якому встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення об'єкта оподатковування. З ростом бази оподатковування сума податку зростає пропорційно їй при єдиному відсотку податкової ставки.

4. Регресивне оподатковування метод, при якому ставка оподатковування зменшується при росту податкової бази. У даному випадку вага податкових вилучень назад пропорційна збільшенню оподатковуваного об'єкта.

5. Змішане оподатковування припускає сполучення окремих елементів вищевказаних методів оподатковування.

Податкова система припускає дії, що забезпечують сплату податків, до них відносяться способи сплати податків.

Спосіб сплати податку характеризує особливість реалізації платником податків обов'язку по перерахуванню засобів у чи бюджет спеціальні фонди. Існують три основних способи сплати податку:

1) кадастровий спосіб сплати податків, в основі якого лежить перерахування суми відповідно до визначеної шкали, заснованої на визначеному виді майна. Застосовується при численні і стягуванні прямих реальних доходів.

2) деклараційний спосіб реалізації платником податків обов'язку по сплаті податку на основі подачі в податкові органи офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначений період і свої податкові зобов'язання.

3) попередній спосіб, застосовуваний в основному при безготівковому утриманні і складається в тім, що податки утримуються з джерела доходу.

1.2 Спрощена система інтегрованого оподаткування сільгоспвиробників у вигляді фіксованого сільськогосподарського податку

ЗАКОН УКРАЇНИ „Про фіксований сільськогосподарський податок” [11,с.3] визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

товарна сільськогосподарська продукція це продукція сільськогосподарського виробництва, призначена для реалізації;

фіксований сільськогосподарський податок це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

податку на прибуток підприємств;

плати (податку) за землю;

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

комунального податку;

збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

збору за спеціальне водокористування.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування" [6], сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Для отримання реєстрації як платника ФСП особа має подати відповідному податковому органу документи за переліком, який встановлюється за процедурою, визначеною законом для подання податкової звітності.

Не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні або інноваційні проекти у спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" або зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.

У разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

Зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.

Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах [21,c.6]:

для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,15;

для багаторічних насаджень 0,09;

для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, 0,45 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.

Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених Законом [11,с.7], і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

у I кварталі 10 відсотків;

у II кварталі 10 відсотків;

у III кварталі 50 відсотків;

у IV кварталі 30 відсотків.

Платники податку перераховують у визначений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України. Контроль за своєчасним і повним надходженням сум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби.

Протягом останніх років було внесено зміни до Закону № 320XIV щодо визначення кола платників ФСП, об’єкта оподаткування, умов i особливостей його застосування, в результаті чого змінюється порядок справляння ФСП.

Законом України від 19.06.2004 р. № 974IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки» (за текстом – Закон № 974IV), що набрав чинності з 1 січня 2005 р., внесено суттєві зміни до Закону № 320XIV [11], які полягають у такому:

По-перше, Законом № 974IV продовжено дію Закону № 320XIV до 31 грудня 2009 р. Тобто ФСП продовжує застосовуватися поряд із загальною системою оподаткування до 31 грудня 2009 р.

По-друге, Законом України від 03.04.2004 р. № 659IV «Про внесення змін до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» (за текстом – Закон № 659IV) доповнено перелік об’єктів оподаткування для платників ФСП земельними ділянками, зайнятими поверхневими водами внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), які знаходяться у власності або/та користуванні, а також на умовах оренди i використовуються сільськогосподарськими товаровиробниками.

По-третє, раніше платники ФСП мали право вибору форми сплати ФСП – в грошовій формі або/та у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. З прийняттям Закону від 21.12.2000 р. № 2181III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» [13,с.32] та № 659IV платники ФСП сплачують суми ФСП лише у грошовій формі.

По-четверте, змінено коло платників ФСП та порядок оподаткування.

До платників ФСП також належать суб’єкти господарювання, утворені в результаті реорганізації сільськогосподарського підприємства – платника ФСП (незалежно від терміну реорганізації), які також займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Новостворені суб’єкти господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво (вирощування), переробка та збут сільськогосподарської продукції, у рік створення є платниками ФСП (ст. 2 Закону № 320XIV [11]).

При цьому до платників ФСП можуть належати лише сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 % загальної суми валового доходу підприємства. А в разі коли у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менше 75 % загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

По-п’яте, з прийняттям Закону № 974IV строки сплати ФСП приведено у відповідність до Закону № 2181III.

Відтепер ФСП сплачується щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, в розмірах, визначених Законом № 320XIV (частина друга ст. 5).

Нова форма податкового розрахунку ФСП, затверджена наказом № 170 ДПА України [21,с.6], застосовується платниками податку починаючи з травня 2005 р. у разі подання звітного розрахунку за 2005 р. i наступні роки.

Звертає увагу, що загальний розрахунок ФСП на всю площу земельних ділянок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багато річних насаджень) або/та земель водного фонду) подається щорічно до 1 лютого платником податку до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації. У той же термін платник податку подає розрахунок ФСП окремо по кожній земельній ділянці до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.

У разі якщо платник податку подає загальний розрахунок податку на всі площі земельних ділянок, які підлягають оподаткуванню, до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації, то у верхній частині розрахунку в клітинці «Загальний розрахунок» за рядком 1 робиться позначка «X».

Якщо платник податку подає розрахунок за земельну ділянку до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки, то позначка «X» робиться у клітинці «Звітний розрахунок» за рядком 1.

Якщо у платника податку у власності або/та користуванні, у тому числі на умовах оренди, є лише земельні ділянки в межах території одного органу місцевого самоврядування, до бюджету якого зараховується відповідна частина ФСП, то у звітному розрахунку позначка «X» робиться у двох клітинках «Звітний розрахунок» та «Загальний розрахунок» за рядком 1, а окремий загальний розрахунок не подається.

У 2005 році законодавці порадували платників ФСП. Законом про держбюджет2005 [14, с.17] було передбачено, що у 2005 році платники ФСП окремо внески до Пенсійного фонду не сплачують. Сплатою вважатиметься спрямування 68 % суми ФСП до Пенсійного фонду. Тож принаймні на один рік отримано перепочинок (це «звільнення» стосується як нарахувань «32 %», так і фіксованої суми пенсійних внесків для приватних підприємців)*.

З 2005 року збори в Пенсійний фонд України для страхувальників, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, згідно Інструкції [20, с.13] сплачуються в наступних розмірах:

у 2005 та 2006 роках 6,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

у 2007 році 12,8 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

у 2008 році 19,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

у 2009 році 25,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

з 2010 року 32 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

Розраховувати виручку від реалізації сільгосппродукції пропонується на підставі статистичної звітності – форми № 50сг «Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств», затвердженої наказом Держкомстату від 06.06.2004 р. № 165. Звіт за формою № 50сг має подаватися всіма сільськогосподарськими юридичними особами. При цьому звертаємо увагу на таку проблему. У звітності виручка від реалізації сільгосппродукції обліковується з ПДВ, тобто суми, що переносяться з форми № 50сг, містять суми ПДВ. При цьому, на думку ДПАУ, при розрахунку 75 % порога суми ПДВ необхідно виключити з розрахунку [53, c.42].

Слід зауважити, що якщо платник ФСП не надає форму № 50сг, то розрахунок можна здійснити і на підставі даних бухгалтерського обліку, та і сама форма № 50сг складається на підставі даних бухгалтерського обліку. При цьому необхідно брати до уваги оборот по дебету субрахунка 701 «Дохід від реалізації готової продукції» в частині реалізації сільгосппродукції. Такі дані можуть бути отримані тільки з аналітичного обліку за видами сільгосппродукції.

Нижче наводиться рекомендована форма розрахунку і пояснення щодо її заповнення згідно з Методрекомендаціями № 419 [54,c.38].

Дані для розрахунку 75 % порога можуть бути й неточними. Так, працівники податкових органів просять до 1 січня підтвердити свій статус платника ФСП на наступний рік. Звичайно, у цьому випадку дані будуть не точними, а прогнозними.

Розрахунок податку не викликає труднощів. Об’єктом обкладення ФСП є:

– площа сільськогосподарських угідь, переданих у власність або наданих у користування (оренду) сільськогосподарським товаровиробникам;

– площа земель водного фонду, що використовуються для розпліднення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами.

Зауважимо, що платник ФСП одночасно може мати як сільгоспугіддя, так і землі водного фонду, податок у цьому випадку справлятиметься із загальних площ таких земель.

Ставку податку встановлено залежно від виду сільгоспугідь (див. табл. 1.2). Причому вона різна для платників, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях (графа 4), та платників, земельні угіддя яких не розташовані на таких територіях (графа 3).

Таблиця 1.1

Таблиця 1.2

Базою оподаткування є грошова оцінка земельних сільськогосподарських угідь, що визначається на підставі їх грошової оцінки, проведеної станом на 01.07.95 р. за Методикою № 213. У зв’язку з цим виникає таке запитання: чи потрібно індексувати грошову оцінку землі для розрахунку суми ФСП? Нагадаємо, що грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, розрахунку суми земельного податку та ФСП. Коефіцієнт індексації грошової оцінки землі застосовується згідно із Законом про плату за землю. Він щороку розраховується Держкомземом, доводиться до власників земельних ділянок і враховується при обчисленні сум податку на землю. У той же час платники ФСП для цілей його обчислення індексацію грошової оцінки землі не провадять. Це пов’язане з тим, що на платників ФСП не поширюються норми Закону про плату за землю, у тому числі в частині проведення індексації грошової оцінки землі. Такої позиції дотримуються і працівники податкових органів («Вісник податкової служби України», 2004, № 36). Разом із тим у Положенні про ФСП передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок уточнюється у зв’язку зі зміною їх складу. Як ураховуються орендовані площі? Це залежить від того, у кого платник ФСП орендує земельні ділянки, – у платника ФСП чи особи, котра такою не є.

Таблиця 1.3

Справляння ФСП одночасно з орендодавця та орендаря, платників ФСП не передбачено. Цей податок сплачує хтось один. Зауважимо: у будь-якому випадку орендар – платник ФСП зобов’язаний, крім суми ФСП, сплачувати й орендну плату згідно з умовами договору оренди землі. До того ж нагадаємо, що укладення такого договору є обов’язковим. Так, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768III [5, c.76] приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), отримання документа, що засвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Договір оренди землі засвідчує право користування землею, отже, без його укладення орендарю обробляти земельну ділянку заборонено.

Порядком розрахунку ФСП передбачено подання Розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку. Слід відзначити таку особливість – Розрахунок складається не за минулий звітний рік, а на поточний, тобто ФСП нараховується авансом. Із 1 січня 2005 року Розрахунок необхідно подавати в строки, вказані в табл.1.4.

Таблиця 1.4

Порядок розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та складання податкового розрахунку [54, c.40] визначає єдині правила обчислення фіксованого сільськогосподарського податку і складання податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку, розроблений відповідно до Законів України "Про фіксований сільськогосподарський податок", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 658 [22, с.6].

Платники фіксованого сільськогосподарського податку (далі платники податку) визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок", виходячи з площі земельних ділянок та її грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року N 213 (далі Методика).

Платники податку, які не займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), не включають до розрахунку суми фіксованого сільськогосподарського податку площу земель водного фонду.

Загальний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік на всю площу земельних ділянок, які підлягають оподаткуванню, подається щорічно до 1 лютого поточного року платником податку до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації. У цей самий термін платник податку подає звітний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку окремо за кожною земельною ділянкою до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.

Платник фіксованого сільськогосподарського податку виправляє самостійно виявлені ним помилки майбутніх або минулих податкових періодів у порядку, установленому пунктом 5.1 статті 5 і пунктом 17.2 статті 17 Закону [13, с.37].

У разі зміни об'єкта оподаткування протягом року, що зменшує суму фіксованого сільськогосподарського податку за звітний місяць, платник податку до закінчення граничних строків подання податкових декларацій за такий місяць, установлених підпунктом "а" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України [13,с.30] (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця), подає новий загальний розрахунок за місцем своєї реєстрації і новий звітний розрахунок за місцем розташування земельної ділянки з виправленими показниками за такий звітний місяць (а за потреби і за наступні за звітним місяці) без нарахування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону.

Податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку може бути поданий до податкового органу за добровільним рішенням платника податку в електронній формі за умови дотримання вимог чинного законодавства, що регулює ці питання.

Сплата фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ З СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ (ЮРИДИЧНИХ ОСІБ) В РАЙОННІЙ ПОДАТКОВІЙ ІНСПЕКЦІЇ

2.1 Структурно-функціональна організація роботи районної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську

Згідно з Указом Президента України „Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України ” на рівень районної державної податкової адміністрації делеговані наступні права (повноваження) [14, c.5]:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі податки, інші платежі);

здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб;

роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

розподіл спирту між суб'єктами підприємницької діяльності резидентами України в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання спирту та здійснення контролю за його цільовим використанням.

В табл.2.1 згідно з наказом ДПА України від 25.12.2005 № 722 наведені основні функції (задачі згідно делегованим повноваженням), які виконує районна державна податкова адміністрація [15, c.32].

Наведені , як приклад, основні функції мають деталізацію для внесення в основні організаційні документи :

-  положення про управління (відділи) ДПІ ;

-  посадові інструкції працівників відділів;

Таблиця 2.1 Перелік функцій, які здійснюють структурні підрозділи державних податкових інспекцій

Відповідно до функцій табл.2.1 типова функціонально-бюрократична структура державних податкових інспекцій є наступною :

Таблиця 2.2 Типова структура державних податкових інспекцій у містах без внутриміських інспекцій (з штатною чисельністю ДПІ у м.Дніпродзержинську) Чисельність, чол

2.2 Організація обліку та звітності у системі оподаткування на районному рівні

Інструкцією ДПА України [16, с.4] встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби та які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до підприємств, установ, організацій та громадян відповідно до чинного законодавства (далі платежі до бюджету).

1. Рознесення даних з первинних документів про нарахування, зменшення, списання, відстрочення або розстрочення сплати сум податкових зобов'язань здійснюється структурними підрозділами органу державної податкової служби у такому порядку:

а). Документи, що підтверджують податкові зобов'язання, самостійно визначені платником, реєструються у структурному підрозділі, до функцій якого входить реєстрація зазначених документів, та з відміткою про реєстрацію направляються до підрозділів приймання та обробки податкової звітності, де розносяться до електронної бази податкової звітності і формуються у електронні і паперові реєстри. Електронні та паперові (2 примірники) реєстри нарахованих сум передаються підрозділам обліку і звітності для внесення даних (автоматизованого занесення) до карток особових рахунків платників податків. Після рознесення даних один примірник паперового реєстру повертається підрозділу, що його склав, з відміткою про повноту обліку сум у картках особових рахунків.

б). За документами, що підтверджують податкові зобов'язання, ховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби, структурні підрозділи, які здійснюють розрахунок сум (донараховують суму) податкового зобов'язання, складають та направляють платнику податку в порядку, затвердженому наказом ДПА України, податкове повідомлення та реєструють його в електронному реєстрі податкових повідомлень. Після закінчення процедури адміністративного оскарження узгоджені податкові зобов'язання із зазначенням терміну сплати вносяться до карток особових рахунків платників податків. Одночасно до підрозділів обліку і звітності передається 2 примірники паперової копії витягу з реєстру. Після рознесення даних один екземпляр витягу з реєстру повертається підрозділу, що його склав, з відміткою про повноту обліку сум у картках особових рахунків.

в). Документи, що надходять від судових органів, реєструються у структурному підрозділі, до функцій якого входить реєстрація зазначених документів, та з відміткою про реєстрацію направляються до підрозділів приймання та обробки податкової звітності, де розносяться до електронної бази податкової звітності і формуються у електронні реєстри. Електронні реєстри нарахованих сум передаються підрозділам обліку і звітності для внесення нарахованих сум платежів до карток особових рахунків платників податків. Одночасно до підрозділів обліку і звітності передається 2 примірники паперової копії реєстру. Після рознесення даних один примірник реєстру повертається підрозділу, що його склав, з відміткою про повноту обліку сум у картках особових рахунків.

г). Документи, що є підставою для відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань, реєструються у структурному підрозділі, до функцій якого входить реєстрація зазначених документів, та з відміткою про реєстрацію передаються до підрозділів стягнення податкового боргу для подальшого оформлення відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань. Відомості щодо укладеного договору про розстрочення (відстрочення) вносяться до журналу, та автоматично вносяться до картки особового рахунку платника.

Після цього паперовий витяг з журналу передається підрозділу обліку і звітності для проведення звірення повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум у картках особових рахунків.

д.). Документи, передбачені процедурою апеляції та податкового компромісу, є підставою для обліку податкових зобов'язань лише після їх узгодження з платником.

е). Документи, передбачені процедурою банкрутства, введення (припинення) мораторію, реєструються у структурному підрозділі, до функцій якого входить реєстрація зазначених документів, та передаються до підрозділів, що супроводжують процедуру банкрутства, введення (припинення) мораторію, для підготовки переліку проведення операцій, які підлягають виконанню згідно з цим документом, із зазначенням термінів виконання. Підготовлений перелік направляється до структурного підрозділу виконавців проведення операцій (наприклад, припинення нарахування штрафів, прощення, списання, реструктуризація податкового боргу, списання безнадійної заборгованості), у тому числі і до підрозділів обліку і звітності (припинення нарахування пені).

ж). При укладанні мирових угод облік відстрочок та розстрочок здійснюється у порядку, зазначеному у п. 3.4 цієї Інструкції. Списання боргу проводиться у графі "Списано" зворотного боку картки особового рахунку платника.

2. Документами, що підтверджують погашення платником податкових зобов'язань, є:

а). Одержані від органів Державного казначейства України:

відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами у вигляді електронних документів технологічних файлів;

звіти про виконання державного бюджету за доходами в розрізі районних відділень за видами надходжень в електронному вигляді;

відомість N 2 розподілу платежів до бюджету, які надійшли на рахунок 3311, в електронному вигляді та її паперова копія;

відомість N 2м розподілу платежів до бюджету, які надійшли на рахунок 3411, в електронному вигляді та її паперова копія;

виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та їх паперові копії;

корінець прибуткового документа ("повідомлення") про приймання установою банку платежів до державного бюджету готівкою;

копії квитанцій (за формами N 10 та N 24), виданих органами місцевого самоврядування платникам податків за платежами до державного бюджету, разом з описом до них.

б). Одержані від фінансових органів:

реєстр розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету;

копія відомостей про зарахування платежів до бюджету, про розподіл платежів між бюджетами, про повернення надміру сплачених або не відшкодованих сум;

копія розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету за безготівковим розрахунком;

довідка про суми надходжень до місцевого бюджету за видами платежів;

корінець прибуткового документа ("повідомлення") про приймання установою банку платежів до місцевого бюджету готівкою;

копії квитанцій (за формами N 10 та N 24), виданих органами місцевого самоврядування платникам податків за платежами до місцевого бюджету, разом з описом до них.

в). Одержані Державною податковою адміністрацією України від Державного казначейства України:

відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами (центральний рівень) у вигляді електронних документів технологічного файла;

звіт про виконання державного бюджету за доходами в розрізі областей в електронному вигляді.

г). Копії квитанцій (за формами N 10 та N 24), які видані органом місцевого самоврядування платникам податків за платежами до бюджету, приймаються працівником підрозділу обліку, який звіряє відповідність сум, вказаних у копіях квитанцій, із сумами, зазначеними в описі до них та у копіях розрахункових документів про зарахування платежів до бюджету за відповідний період. Дані електронних реєстрів розносяться до особових рахунків платників у порядку, передбаченому АІС.

а). Порядок ведення особових рахунків платників

1. З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

2. Картки особових рахунків відкриваються структурним підрозділом органу державної податкової служби (який, у межах своїх функціональних обов'язків, повинен відкрити особові рахунки) не пізніше першого робочого дня, наступного за днем одержання від структурних підрозділів органу державної податкової служби з обліку платників списків платників.

3. Номерами карток особових рахунків є:

номери особових рахунків юридичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідають ідентифікаційним кодам і які присвоюються платникам згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 N 118;

номери особових рахунків фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідають ідентифікаційним номерам і присвоюються платникам згідно з Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів";

номери особових рахунків підприємств, що проводять спільну підприємницьку діяльність і яким відкривають особові рахунки за додатковою ознакою, що відповідає реєстраційним (обліковим) номерам Тимчасового реєстру ДПА України.

4. Форма особових рахунків визначається порядком, що встановлюється для обліку платежів на підставі порядків адміністрування (справляння) такого платежу і є обов'язковою при відтворенні особового рахунку на екрані або його друкуванні засобами відповідного програмного забезпечення.

5. Відповідно до умов надходження платежів функціонують такі форми особових рахунків платників:

Таблиця 2.3 Форми особових рахунків платників податків

6. Форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки.

На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків (у тому числі терміни подання розрахунків та терміни сплати, вид бюджету, код бюджетної класифікації), а також інформація про податкові зобов'язання, нараховані за результатами документальних перевірок.

Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит, суми податкового боргу та надміру сплачені) та інше.

б) Облік нарахованих сум платежів

1. Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:

податкові зобов'язання, самостійно визначені платником;

податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби;

штрафні (фінансові) санкції;

пеня;

проценти за користування податковим кредитом.

2. Порядок нарахування в картках особових рахунків:

а). Податкові зобов'язання, самостійно визначені платником, нараховуються в особових рахунках за даними електронних реєстрів нарахованих сум податкової звітності та електронних реєстрів податкових повідомлень, сформованих на підставі даних податкової звітності. Спеціалісти підрозділів обліку і звітності в автоматичному режимі формують реєстри рознесених сум та проводять звірку з реєстрами нарахованих сум. Після звірки та виправлення розбіжностей, якщо такі мають місце, реєстр нарахованих сум податкової звітності передається підрозділу, що його сформував, з відміткою про повноту обліку сум в особових рахунках платників.

Нарахування податкових зобов'язань, що самостійно визначені платником, проводиться у розділі "Розрахунки основного платежу та штрафних санкцій" за кодами операцій:

нараховано за даними декларації (розрахунку);

нараховано за даними нової (уточненої) декларації (розрахунку), у тому числі:

уточнення даних поточного року;

уточнення даних минулих звітних років (із зазначенням періоду, за який вносилися зміни);

зменшення нарахування:

за декларацією платника податків;

за новою (уточненою) декларацією (розрахунком);

за договором про надання відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов'язань;

за даними про відшкодування.

б). Податкові зобов'язання, нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби, проводяться у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень в частині сум, узгоджених податкових зобов'язань .

Нарахування податкових зобов'язань, визначених органом державної податкової служби, проводиться в особовому рахунку платника у розділі "Розрахунки основного платежу та штрафних санкцій" за кодами операцій:

нарахування основного платежу за актами документальних перевірок;

нарахування основного платежу при виявленні арифметичних помилок;

нарахування основного платежу при виявленні метод помилок;

нарахування штрафних (фінансових) санкцій:

а) за даними платника;

б) за даними органу державної податкової служби.

в). Нарахування сум штрафних санкцій здійснюється у тому самому порядку, що й нарахування податкових зобов'язань, визначених платником та нарахованих (зменшених, списаних) органом державної податкової служби, за даними електронних реєстрів та електронних реєстрів податкових повідомлень в частині штрафних санкцій, які вибираються з реєстру за ознакою та розносяться до особових рахунків платників до розділу розрахунки основного платежу та штрафних санкцій.

г). Нарахування пені здійснюється в особових рахунках платників у розділі "Розрахунки нарахування та сплати пені" за кодами операцій:

автоматичне нарахування пені в особовому рахунку платника;

нарахування пені за актами документальних перевірок у випадках, передбачених чинним законодавством;

автоматичне нарахування пені за сумою сплати пені, що самостійно розрахована платником податків, при частковому погашенні податкового боргу.

д.). Нарахування процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов'язань проводиться в особових рахунках платників у розділі "Проценти за користування відстроченням або розстроченням сплати податкових зобов'язань" .

3. Не проводиться нарахування в особових рахунках платників податкових зобов'язань по платежах, по яких не передбачено подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби, крім випадків донарахування таких платежів за актами документальних перевірок.

Не проводиться нарахування в особових рахунках платників суми пені по неподаткових платежах, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи “Облік податків та платежів” (далі – АІС “ОПП”(ТАХ)). Засобами АІС [30,с.5] забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій на робочому місці працівників підрозділу обліку і звітності, у тому числі ведення особових рахунків платників, формування довідкової ін формації та складання звітності.

До складу функцій, які автоматизуються, входять:

облік документів бухгалтерської звітності та документів, пов¢язаних з обчисленням податків і платежів;

введення даних про нараховані суми податків і платежів;

облік результатів камеральних та документальних перевірок;

облік відстрочок і розстрочок;

введення та облік даних по реструктуризації платежів;

облік надходжень по податках і платежах;

облік надходжень без наявної сплати (векселі¤взаємозаліки)

ведення карток особових рахунків платника по податках і платежах;

облік та формування документів, пов¢язаних з відшкодуванням ПДВ;

-  контроль за своєчасністю сплати податку та своєчасним поданням документів, пов¢язаних з їх обчисленням;

аналіз стану платіжної дисципліни та нарахування пені за її порушення;

формування довідок, книг, реєстрів по обліку податків і надходжень;

формування повідомлень платнику та платіжних документів;

формування документів по відшкодуванню ПДВ;

-  формування статистичних звітних документів про результати діяльності

державної податкової інспекції;

формування довідок по запитах платника;

-  закриття фінансового року, відкриття карток особових рахунків платника на наступний рік.

АІС “облік податків і платежів” складається з комплексів задач, структурно зображених на рис. 2.1:

а) “Нарахування” – який призначений для автоматизації роботи по введенню звітної інформації платників та її камеральної перевірки, введенню даних по нарахованих податках і платежах в картки особових рахунків платників податків, обмін інформацією з іншими автоматизованими системами, інтерфейсного приймання звітності, поданої в електронному вигляді;

б) “Платіжні документи” – який призначений для автоматизації роботи по введенню і коригуванню інформації з платіжних документів платників, формування реєстрів і книг по обліку надходжень;

в) “Ведення карток особових рахунків” який призначений для формування, перегляду та друкування карток особових рахунків платників податків, формування платіжних документів та ведення відповідних журналів, контроль за платіжною дисципліною платників податків, нарахування пені за несвоєчасну сплату податків і платежів;

г) “Облік ПДВ” – який призначений для адміністрування обліку ПДВ, формування висновків на відшкодування податкового кредиту та пені на користь платника, ведення журналів висновків та заяв, введення розпоряджень про зміну сум відшкодування, проведення регламентного підтвердження сум до відшкодування та інші роботи по технологічному процесу проведення відшкодування по ПДВ;

д.) “Реструктуризація та відстрочки” – який призначений для введення даних і формування журналів про реструктуризацію платежів, формування та перегляду карток особових рахунків по реструктурованих платежах, введення даних і формування журналів про розстрочку та відстрочку платежів;

е) “Облік надходжень без наявної сплати” – який призначений для обліку надходжень у вигляді взаємозаліків та векселів;

ж) “Довідки” який призначений для формування довідок про стан платіжної дисципліни, недоїмку, переплату, пеню, загальну заборгованість, надходження та іншої оперативної інформації;

з) “Звітність” – який призначений для формування оперативної та статистичної звітності по ПДВ, взаєморозрахунках, відстрочках і розстрочках, реструктуризації, формування файлів для АІС “Галузь” та T1AR3;

и) “Проведення розрахункових операцій” який призначений для формування довідника щоденних ставок пені по платежах, проведення розрахункових операцій, закриття року, погашення пені з переплат;

к) “Початкова організація баз даних” – який призначений для початкової організації баз даних системи, відкриття і закриття карток особових рахунків платників, коригування сальдо платників по платежах, обмін інформацією про платника з іншими інспекціями, деяких регламентних операцій;

л) “Нормативно-довідкова інформація” – який призначений для формування та супроводження нормативно-довідкової інформації, необхідної для роботи системи;

м) “Системні функції” – який призначений для адміністрування роботи системи та ведення баз даних, моніторингу користувачів, індексації, пакування, архівування та відновлення інформації, аналізу стану баз даних, контролю структури таблиць та версій довідників, контролю цілостності таблиць баз даних, ведення довідників таблиць, полів таблиць та індексів бази даних, конвертації даних з попередніх версій автоматизованих систем обліку податків і платежів.

Вхідною інформацією для функціонування системи є:

інформація про платника податків і зборів (реєстраційні дані);

-  звітні документи платника податків про нараховані суми по податках і платежах;

-  платіжні документи платника податків про сплату платежів готівковим чи безготівковим засобами;

-  документи органів державної податкової служби про донарахування чи зменшення платежів по податках і платежах;

документи казначейства і банків про проходження платежів.

Нормативно-довідкова інформація системи складається з довідників:

загальнонаціональних;

відомчих;

системних.

Вихідною інформацією системи є:

картки особових рахунків платників податків;

бухгалтерська звітність;

оперативна та статистична звітність.

Технологічний процес обробки інформації в системі виконується за такими основними положеннями:

обробка інформації проводиться по кожній події в системі;

подіями вважаються: введення нового документу (звітного чи платіжного документу платника, рішення про нарахування платежу по акту документальних перевірок), коригування раніше введеного документу, проведення розрахункових операцій (нарахування пені тощо);

обробка подій базується на файлі відкритої структури, який визначає послідовність дій по обробці подій;

при обробці подій формуються та заносяться в бази даних технологічні операції;

технологічні операції оброблюються за датами їх виникнення;

кожна з технологічних операцій має свій пріоритет, який визначає послідовність обробки у разі виконання декількох операцій за одну дату;

на основі технологічних операцій, зафіксованих в системі, формуються картки особових рахунків платників податків, журнали операцій, бухгалтерська документація по обліку податків і платежів, статистична та оперативна звітність для вищестоячих державних податкових адміністрацій;

при модифікації програмного забезпечення у зв¢язку зі змінами у чинному податковому законодавстві або для розширення функціональних можливостей системи проводиться зовнішнє настроювання системи шляхом внесення доповнення у довідник подій і процедур їх обробки без зміни програмного кода.

З метою організації роботи в системі адміністратором системи створюються окремі автоматизовані робочі місця відповідно до функцій спеціалістів державної податкової інспекції. Створення робочих місць виконується на основі таблиць бази даних, сформованих адміністратором бази даних, в яких визначено групи користувачів і перелік задач і режимів, до яких вони мають доступ.

Рис.2.2. Взаємозв’язок АІС “ОПП” з АРМ районної податкової інспекції

АІС “Облік податків і платежів” пов¢язана з такими автоматизованими системами для забезпечення роботи в період промислової експлуатації (рис. 2.2):

“Облік платників податків юридичних осіб“;

“Свідоцтво платника ПДВ“;

“Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“;

“Аудит“;

“Податкова звітність”;

“Звіт”;

“Патенти“;

“Податки фізичних осіб“.

АІС “Облік податків і платежів“ має сумісні таблиці баз даних з автоматизованими системами “Облік платників податків юридичних осіб“, “Свідоцтво платника ПДВ“,“Податкова звітність”,“Звіт”.

АІС “Облік податків і платежів“ імпортує дані з автоматизованих систем “Аудит“, “Патенти“, “Податки фізичних осіб“, “Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“.

АІС “Облік податків і платежів“ експортує дані в автоматизовані системи: “Аудит“, “Патенти“, “Податки фізичних осіб“, “Галузь“, “Державний реєстр фізичних осіб“.

Рис. 2.3. Взаємозв’язок АІС “ОПП” з АРМами при імпорті даних

Регламент зв¢язків автоматизованих систем по імпорту даних (Рис. 2.3):

з АІС “Облік платників податків юридичних осіб “ постійний зв¢язок на рівні баз даних;

з АІС “Свідоцтво платника ПДВ“ постійний зв¢язок на рівні баз даних ;

з АІС “Податкова звітність” постійний зв¢язок на рівні баз даних;

з АІС “Звіт” постійний зв¢язок на рівні баз даних;

з АІС “Аудит“ – щоденний імпорт даних по запиту;

з АІС “Реєстрація фізичних осіб платників ПДВ“ – щомісячний імпорт даних по платниках ПДВ.

Регламент зв¢язків автоматизованих систем по експорту даних (Рис.2.4) та звітності системи :

в АІС “Галузь“ – щодекадний на рівні файлів даних;

в Державний реєстр фізичних осіб – щоквартальний на рівні файлів даних.

Рис.2.4. Регламент звітності і імпорту даних в АІС “ОПП”

2.3 Організація документальних перевірок платників податків за алгоритмами розподілу платників податків за категоріями уваги

Згідно плануграфіку проведення документальних перевірок за 2005 рік підрозділами контрольно-перевірочної роботи ДПА у Дніпропетровській області проведено 2,7 тис. планових та 13,3 тис. позапланових документальних перевірок.

З урахуванням нових партнерських відносин з платниками податків, кількість планових документальних перевірок зменшено на 25 відсотків.

За підсумками проведених перевірок донараховано 255,2 млн.грн. платежів до бюджету, на 449,5 млн.грн. зменшено збитків платників податків, на 273,9 млн.грн. зменшено заявлені до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість (загальний результат контрольно-перевірочної роботи склав понад 1 млрд.грн.). За порушення податкового законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 2,8 тис. посадових особи, сума адмінштрафів склала 174,6 тис.грн. До підрозділів податкової міліції області передано 473 справи на суму 549,6 млн.грн. Сплачено в бюджет 139,4 млн.грн. донарахованих сум.

Одним із основних напрямів роботи управління контрольно-перевірочної роботи є відпрацювання підприємств мінімізаторів, які декларують значні суми валових доходів (понад 10 млн.грн.) і при цьому мають низьке (менше 1 відс.) податкове навантаження. За січень – грудень перевірено 973 таких підприємства, донараховано 103,7 млн.грн.

Крім того проведено 180 комплексних документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність у базових галузях економіки та високорентабельних сферах діяльності, з них 76 – по галузі будівництво, 11 – виробництво електроенергії, 28 – виробництво тютюнових виробів, 56 – транспорту, 8 – виробництво мінеральних добрив. За результатами даних перевірок донараховано 24,4 млн.грн., зменшено збитків на 13,2 млн.грн., зменшено суму ПДВ до відшкодування на 1,1 млн.грн.

З початку року з метою запобігання безпідставного відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість проведено 2026 перевірок підприємств з питань правомірності заявленого по деклараціях податку до відшкодування. Кожною другою перевіркою (1204) встановлені порушення діючого законодавства. Зменшено безпідставно заявлене відшкодування з бюджету на суму 273,9 млн.грн., до бюджету донараховано 67,1 млн.грн. податку на додану вартість разом з фінансовими санкціями.

Проведено понад 11 тис. зустрічних перевірок підприємств щодо повноти та правильності нарахування ПДВ, у ході яких виконано 25,6 тис. запитів податкових органів України. З метою підтвердження правильності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ платниками, що претендують на відшкодування з бюджету, направлено 21,5 тис. запитів на проведення зустрічних перевірок їх основних постачальників та підприємств-посередників по ланцюгу продажу до виробника або імпортера.

Зусилля податкових органів направлені на руйнування схем, які використовують платники з метою несплати податкових зобов'язань та отримання відшкодування ПДВ з бюджету.

Так, протягом 2005 року, зменшено безпідставно заявлене відшкодування ПДВ з бюджету за результатами руйнування наступних схем штучного формування податкового кредиту:

проведення розрахунків векселями – 16,7 млн.грн.;

здійснення передплат без фактичного придбання товару – 18,2 млн.грн.;

продажу нижче ціни придбання– 1,5 млн.грн.;

експорту сумнівної продукції– 6,1 млн.грн.;

приховування обсягів реалізації – 12,6 млн.грн.;

помилки, допущені при складанні податкової звітності– 4,6 млн.грн.;

по товарах та послугах, які не приймають участі в оподаткованих операціях – 5,4 млн.грн.;

по операціях, звільнених від оподаткування – 1,1 млн.грн.;

відшкодування, заявлене платниками, які зареєстровані як платник ПДВ менше 12 календарних місяців – 4,8 млн.грн.;

сума податку, фактично не сплачена отримувачем товарів (послуг) у

попередньому податковому періоді – 15,7 млн.грн.;

В області зареєстровано майже 21 тис. реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які належать 11,7 тис. суб’єктів господарювання.

У поточному році органами ДПС області проведено 758 комплексних та понад 4,4 тис. позапланових перевірок з питань дотримання вимог розрахунків із споживачами за готівку (результативність 100 відс.).

Всього за рік по виявлених порушеннях встановленого порядку розрахунків за готівку застосовано на 26,8 млн.грн. фінансових санкцій, на 38,1 тис.грн. адміністративних штрафів.

За результатами проведених документальних перевірок 110 малоприбуткових підприємств донараховано в бюджет 3,3 млн.грн., у т.ч. податку на прибуток – 1222,4 тис.грн., ПДВ – 520,2 тис.грн., штрафних (фінансових) санкцій – 1499,5 тис.грн.

У Дніпропетровській області зареєстровано 79 СГ, які здійснюють роздрібну торгівлю нафтопродуктами. Проведено 131 перевірку (93 перевірки АЗС та 38 позапланових документальних перевірок), застосовано на 970,2 тис.грн. фінансових санкцій.

Проведено 12 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, донараховано 37,3 тис.грн.

В області зареєстровано 5126 СГ, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Загальна сума фінансових санкцій, застосованих в ході 2730 перевірок склала 4,3 млн.грн.

Органами ДПС у Дніпропетровській області за 2005 рік при проведенні перевірок суб’єктів господарювання виявлено 17,9 тис. порушень податкового законодавства. Винесено 9,6 тис. постанов про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян на загальну суму 648,5 тис.грн.

Найбільшу питому вагу від загальної кількості виявлених порушень становлять порушення, пов’язані з відсутністю податкового обліку або веденні його з порушенням установленого порядку, неподанням або несвоєчасним поданням платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків.

За 12 місяців 2005 року складено 5,9 тис. протоколів про адміністративні правопорушення або 34 відс. до загальної кількості. За неподання або несвоєчасне подання декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних притягнуто майже 4 тис.грн. громадян – суб’єктів господарської діяльності або 22 відс.

Меншу кількість займають порушення, пов’язанні з неутриманням та неперерахуванням у повній мірі до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб. За допущені порушення складено 1070 протоколів або 6 відс.

За порушення порядку здійснення розрахунків зі споживачами із застосуванням РРО (ЕККА) складено 3,4 тис. протоколів або 17 відс. до загальної кількості протоколів про адміністративні порушення.

Внаслідок не придбання одноразових патентів або за порушення термінів їх дії до адміністративної відповідальності притягнуто 185 осіб.

До бюджету надійшло (з урахуванням надходжень по постановах за попередній рік) – 568,8 тис.грн.

Для виявлення порушень податкового законодавства податкові органи здійснюють камеральні, документальні і тематичні перевірки [34, с.57].

Камеральна перевірка (без виходу на підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання декларацій та розрахунків з використанням бухгалтерської звітності. Перевірці підлягають такі питання:

-  повнота і своєчасність подання звіту, податкових декларацій та розрахунків;

-  дотримання вимог щодо порядку заповнення поданих документів;

-  узгодженість звітних даних;

-  послідовність даних у формах звітності;

-  відповідність даних, що використовуються для складання розрахунків, даним, відображеним у звітності;

-  правильність заповнення всіх пунктів декларацій та розрахунків;

-  правильність арифметичних підрахунків та визначення сум і термінів сплати або повернення з бюджету належних сум.

Документальна перевірка – це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів. Документальні перевірки бувають планові та зустрічні. Планові документальні перевірки здійснюються за річними планами контрольно-економічної роботи та квартальними графіками перевірок по кожній ділянці роботи. До планів потрапляють насамперед такі підприємства, що отримують найбільші суми прибутків або мають значні обороти, чи допускають грубі порушення податкового законодавства.

Документальні планові перевірки можуть проводитися не рідше одного разу на два роки і не частіше одного разу на рік.

Програма складається виходячи з основної мети перевірки – виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов'язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:

1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;

4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:

5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв'язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;

8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

Тематичні документальні перевірки проводяться за завданнями вищих за підпорядкуванням податкових органів.

З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати суб'єктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів – моніторинг цього процесу.

Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:

неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;

максимальна автоматизація процесів адміністрування податків;

орієнтація податкового аудиту на “ризикових” платників податків;

-  застосування адекватних заходів до суб’єктів господарювання (далі – СГ), що ухиляються від сплати податків.

Органи державної податкової служби повинні забезпечити:

своєчасність реагування на податкову поведінку платника податків;

однаковий підхід до платників податків з однаковою податковою поведінкою.

Для забезпечення зазначеного органам державної податкової служби необхідно розподілити СГ за категоріями уваги. Таким чином, мета розподілу полягає в раціональному використанні трудових ресурсів та забезпеченні своєчасної та повної сплати податків і інших платежів.

При розподілі платників податків за категоріями уваги використовуються наступні терміни [26, с.6]:

1.1. Система адміністрування податків – ризико-орієнтована система, що складається із взаємопов’язаних елементів (цілей, функцій, сценаріїв, процедур, методів та дій) та орієнтована на забезпечення повноти та своєчасності сплати податків СГ.

1.2. Податкова поведінка загальна характеристика СГ, що формується на основі встановлених перевірками фактів про дотримання чи порушення ним податкового та валютного законодавства та факторів, що вказують на податкові ризики за звітний період, який необхідно опрацювати.

1.3. Категорія уваги (коридор) – характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу, визначених даним Порядком. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:

Категорія 1 (“зелений коридор”) – сумлінні платники податків. Оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкове законодавство, повністю та своєчасно сплачують податки.

Категорія 2 (“жовтий коридор”) – платники податків помірного ризику. У цілому оцінюються позитивно, оскільки не порушують податкового законодавства, повністю та своєчасно сплачують податки, але мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (наприклад, здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності або діяльності, яка належить до “ризикових” галузей тощо).

Категорія 3 (“помаранчевий коридор”) – платники податків високого ризику. Оцінюються негативно в частині податкової поведінки, оскільки мають ознаки серйозних порушень податкового законодавства.

Категорія 4 (“червоний коридор”) – платники податків високого ризику з ознаками шахрайства. Оцінюються негативно, оскільки регулярно порушують податкове законодавство та мають ознаки шахрайства.

1.4. Критерій оцінки – ознака, за допомогою якої формується оцінка СГ.

1.5. Критерій розподілу – правило віднесення СГ до відповідної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або факторів ризику та сум валового доходу.

1.6. Податковий ризик – вірогідність порушення податкового законодавства СГ, у результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету.

1.7. Фактор ризику – це обставини або результати діяльності СГ, що вказують на можливість існування податкових ризиків.

1.8. Індивідуальний індекс – величина відхилення показника діяльності певного СГ від середнього значення цього показника по всій сукупності СГ згідно з тим чи іншим критерієм оцінки.

1.9. Історичні індекси – оцінка відхилення показників діяльності окремого СГ від середнього значення аналогічних показників сукупності СГ за один і той же період, що не піддавався повній перевірці (за всіма ризиками) іншими методами, ніж камеральна перевірка:

1.10. Сценарій – послідовність дій адміністратора або виконавця щодо опрацювання податкової звітності.

1.11. Фіскальна важливість – оцінка СГ щодо рівня максимально можливих податкових зобов’язань по податках та зборах до бюджетів всіх рівнів від ведення господарської діяльності.

Визначення категорії уваги

СГ, що знаходяться на податковому обліку, оцінюються органами державної податкової служби за їх фіскальною важливістю, податковою поведінкою та залежно від характеристик галузі та регіону, в якому вони провадять свою діяльність.

Оцінці не підлягають ліквідовані та зняті з обліку СГ.

Оцінка кожного СГ здійснюється за чотирма критеріями:

а) за індивідуальною податковою поведінкою;

б) за ризиковістю господарювання СГ (за рівнем динамічних та структурних змін господарської діяльності);

в) за фіскальною важливістю;

г) за належністю до галузі та регіону, в якому здійснює діяльність СГ.

Супроводження органами державної податкової служби платників за категоріями уваги полягає у проведенні таких заходів.

Категорія уваги 1 – проведення масово-роз’яснювальної роботи з платниками податків, спрямованої на упередження порушень податкового законодавства, а також поліпшення і оновлення технологій, які сприятимуть встановленню партнерських відносин з сумлінними платниками податків.

Категорія уваги 2 – проведення постійного моніторингу діяльності СГ, які мають податкові ризики, що не підлягають усуненню (здійснення зовнішньоекономічної, посередницької діяльності, господарська діяльність, яка належить до “ризикових” галузей тощо) шляхом проведення кабінетного аудиту.

За супроводження декларацій платників – юридичних осіб 1 та 2 категорій уваги відповідають підрозділи оподаткування юридичних осіб.

Категорія уваги 3 – здійснення постійного моніторингу діяльності СГ, які регулярно порушують податкове законодавство, та проведення обов’язкового виїзного аудиту (тематичного, комплексного, планового, позапланового).

За супроводження декларацій платників – юридичних осіб 3 категорії уваги відповідають підрозділи податкового аудиту та валютного контролю.

За супроводження декларацій платників – фізичних осіб 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають підрозділи оподаткування фізичних осіб, а документальні перевірки платників – фізичних осіб 3 категорії уваги – підрозділи документальних перевірок фізичних осіб.

За супроводження декларацій великих платників податків 1, 2 та 3 категорії уваги відповідають галузеві відділи.

Категорія уваги 4 – виявлення, попередження та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань та ухилень від сплати податків, встановлення осіб, задіяних у незаконній діяльності СГ, документування їх діяльності, збір необхідної доказової бази з метою притягнення до кримінальної відповідальності, збір інформації для ініціювання ліквідації СГ у судовому порядку.

За супроводження декларацій платників 4ї категорії уваги відповідають підрозділи податкової міліції.

Для ефективного адміністрування податків в умовах збільшення кількості платників податків органи державної податкової служби повинні зосередити свою увагу на платниках податків високої (3 та 4) та помірної (категорія 2) категорій уваги.

Система адміністрування податків повинна ґрунтуватися на таких принципах:

виконання відбору СГ та визначення категорій уваги в автоматизованому режимі;

проведення документальних перевірок заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість тільки у платників з високим ступенем ризику;

проведення планових виїзних документальних перевірок вже після здійснення відшкодування сум податку на додану вартість у платників податків з помірним ступенем ризику.

2.4 Аналіз впливу стягнення податків на фінансово-господарчу діяльність сільськогосподарських підприємств (на прикладі ТОВ УНІРЕМАГРО” за 2004 – 2006 роки)

2.4.1 Загальна характеристика діяльності сільськогосподарського підприємства ТОВ “УНІРЕМАГРО” (платник податків в Дніпродзержинській та Криничанській районних інспекціях Дніпропетровської області)

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніремАгро" (далі по змісту "Товариство”), засноване установчими зборами учасників від 12 лютого 2001р. і діє на основі самоврядування, законності та гласності, здійснює свою діяльність на підставі Конституції України, чинного законодавства, Законів України "Про власність", "Про господарські товариства" [9,с.4] та Господарського кодексу України [2, с.12].

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніремАгро» зареєстроване

виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 12.02.2001р. реєстраційна справа 04052072Ю0020317, ідентифікаційний код 31329842.

Найменування Товариства: на українській мові : Повне Товариство з обмеженою відповідальністю "УніремАгро", Скорочене ТОВ "УніремАгро"

Юридична адреса Товариства: Україна, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Більшовицький провулок, буд. 4а.

Товариство створено з метою:

насичення ринку товарами, послугами та одержання на підставі цього Прибутку;

проведення господарської та іншої діяльності (відповідно з предметами діяльності), задоволення на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів членів колективу Товариства та Учасників Товариства.

Основним предметом діяльності Товариства є :

Виробництво продуктів рослинництва.

Вирощування зернових та зернобобових культур.

Вирощування технічних культур.

Вирощування олійних культур.

Вирощування картоплі, баштанних культур, овочів.

Виробництво продуктів тваринництва: молоко, яйця, мед;велика рогата худоба, свині, вівці, птахи, кролі та інша жива худоба.

Послуги в сільському господарстві по обробленню полів і насіння, посіву і садінню культур, збирання врожаю, сортуванню, очистці, охолодженю і зберіганню продукції.

Надання послуг сільськогосподарською технікою разом із обслуговуючим персоналом.

Агрохімічне обслуговування.

Авіаційно-хімічні роботи.

Вирощування ставної риби,

Виловлювання ставної, озерної, річної риби, ракоподібних, молюсків.

Переробка сільгоспродукції:

а) заморожене м'ясо, сухі, солоні, копчені м'ясопродукти, ковбасні вироби;

б) перероблена і консервована риба, ракоподібні і молюски;

в) перероблена і консервована картопля, фрукти і овочі, соки, фруктово-овочеві консерви;

г) олія, жири, маргарин;

д) молочні продукти, морозиво;

е) борошно, крупи, корми для тварин;

ж) хлібобулочні, кондитерські вироби, макарони;

з) пиво, прохолодні та алкогольні напої.

МАЙНО ТОВАРИСТВА

Майно Товариства становлять закріплені за ним основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у його самостійному балансі і яке належить йому на праві власності.

Для заснуванні товариства статутний капітал був внесений учасниками у розмірі 1 672 000 (один мільйон шістсот сімдесят дві тисячі) грн., при цьому

вклади 3х учасників до Статутного капіталу Товариства складали:

а) ТОВ "Унірем" 1 546 600 (один мільйон п'ятсот сорок шість тисяч шістсот) грн., що складає 92,5% (дев'яносто дві цілих п'ять десятих відсотка);

б) Черниш Любов Павлівна 41 800 (сорок одна тисяча вісімсот) грн., що складає 2,5% (два цілих п'ять десятих відсотка);

в) Фесун Віктор Васильович 83 600 (вісімдесят три тисячі шістсот) грн., що складає 5% (п'ять відсотків).

На протязі 2005 року ТОВ „УНІРЕМАГРО” підвищило розмір статутного капіталу до 7 600 991 грн., а розподіл вкладів додаткових учасників до Статутного капіталу Товариства став наступним (табл.2.1):

Таблиця 2.1 Засновники ТОВ „УНІРЕМАГРО” та розподіл статутних долей капіталу:

Таблиця 2.2 Реєстраційні дані ТОВ “УНІРЕМАГРО” в ДПІ у м.Дніпродзержинську (станом на 01.01.2005)

Таблиця 2.3 Реєстраційні дані ТОВ “УНІРЕМАГРО” в ДПІ у м.Дніпродзержинську (станом на 01.01.2006 року)

Таблиця 2.4 Керівники та види діяльності

2.4.2 Аналіз складу і джерел утворення майна (активів) та фінансових результатів діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів [23,c.5]. Метою фінансових звітів є структурована економічна інформація про фінансовий стан, результати діяльності і зміни у фінансовому стані підприємства, що є корисної для менеджменту підприємства у прийнятті ними економічних рішень :

Форма №1 “Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [24, c.3].

Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [25, c.3].

У табл. В.1, В.2 Додатку В приведена динаміка статей балансу ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 2005 роки та динаміка статей звітів про фінансові результати за 2003 2005 роки.

На рис.2.5 – 2.6 наведені результати аналізу динаміки структури статей активів та пасивів балансу ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 2005 роки.

Як видно з аналізу графіків рис.2.5 – 2.6 :

-  статутний капітал займає долю 40,16%(2003) – 52,98%(2005) в структурі джерел (пасивів) та відіграє суттєву роль в діяльності підприємства;

-  більше половини основних джерел в пасивах займає власний капітал, тобто статутний +додатковий накопичений за роки роботи капітал, доля якого становить:

а) 78,76 % пасивів в 2003 році, і який на 97 % вкладений в необоротні активи, які займають долю 77,78% в балансі активів;

б) 66,3 % пасивів в 2005 році, і який на 85% вкладений в необоротні активи, які займають долю 54,6% в балансі активів;

Рис.2.5. Структура статей активів та пасивів балансу ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 рік

Рис.2.6. Структура статей активів та пасивів балансу ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2004 рік

Рис.2.7. Структура статей активів та пасивів балансу ТОВ “УНІРЕМ АГРО” за 2005 рік

У табл.В.3, В.4 Додатку В представлені результати вертикального і горизонтального аналізу балансів підприємства ТОВ «УНІРЕМАГРО» за 2003 2005 роки , що дозволяють аналізувати як динаміку зміни сум статей балансу підприємства протягом року по кварталах, так і досліджувати зміну внутрішньої структури статей балансу [39, c.35].

Порівняльний аналіз динаміки змін агрегатів пасиву балансів ТОВ “УНІРЕМАГРО” у 2003 – 2005 роках (рис.2.8) дає наступні результати : у 2003 –2004 роках при загальному рості валюти балансу на +78,9 % (з 3,71 млн.грн. до 6,63 млн.грн.), власний капітал зріс на + 13,6 % (з 2,823 млн.грн. до 3,208 млн.грн.) за рахунок прибутку 2004 року в 0,38 млн.грн. та переведення всієї суми прибутку 2003 року в статутний та резервний капітали;

-  у 2004 –2005 при продовженні загального росту валюти балансу на +116,32 % (з 6,63 млн.грн. до 14 346,91 млн.грн.), власний капітал зріс на +198,1 % (з 3,2 млн.грн. до 9,56 млн.грн.) за збільшення статутного фонду з 1,67 млн.грн. до 7,6 млн.грн. та переведення капіталізованої частини прибутку 0,428 млн.грн. в резервні фонди власного капіталу;

-  у 2003 –2005 роках структурна доля довгострокових кредитів банків, які прирівнюються за стійкістю до власного капіталу становила 22,1% (2003), 21,1% (2004) та 11,6%(2005) від валюти балансу;

-  у 2003 –2005 роках структурна доля короткострокових кредитів банків, становила 0% (2003), 7,5% (2004) та 7,8%(2005) від валюти балансу, обсяги короткострокових кредитів у 2005 році досягли 1,1 млн.грн.;

-  у 2003 –2004 кредиторська заборгованість різко зросла з 2 тис.грн. (2003) до 1,5 млн.грн. (2004 рік), зайнявши долю в 22,74% від валюти баланса, але у 2005 році кредиторська заборгованість різко впала до 0,57 млн.грн., оскільки підприємство перейшло на видачу векселей при погашенні кредиторської заборгованості, яких було у 2005 році видано на суму 1,2 млн.грн., що становить долю в 8,4 % від валюти балансу;

У такий спосіб підприємство ТОВ “УНІРЕМАГРО” в 2003 – 2005 роках максимально впроваджує у своїй діяльності механізми фінансових важелів у вигляді довгострокових банківських позичкових коштів та комерційних позичок (видані векселі та кредиторська заборгованість).

Рис.2.8. Динаміка основних статей балансу та фінансових результатів в ТОВ “УНІРЕМАГРО” 2003 –2005 роки

Порівняльний аналіз динаміки змін агрегатів активу балансів ТОВ “УНІРЕМАГРО” у 2003 – 2005 роках (рис.2.5 2.7) дає наступні результати:

-  в 2004 році необоротні активи зросли на +55,1% відносно рівня 2003 року за рахунок руху основних фондів(з 2,88 млн.грн. до 4,48 млн.грн.), в 2005 році необоротні активи відносно рівня 2004 році додатково зросли на +81,93%(з 4,48 млн.грн. до 8,16 млн.грн);

-  рух основних фондів за рахунок придбання сільськогосподарської техніки дуже інтенсивний, при цьому знос за 2004 рік зріс на 73,4% відносно зносу 2003 року, а у 2005 році знос зріс ще на 40% відносно рівня 2004 року, одначе при цьому придбання(оновлення) основних засобів значно випереджало темпи росту зносу основних фондів;

-  в 2004 році доля необоротних фондів в валюті балансу активів зменшилась з 77,7 % (2003) до 67,6% (2004) та додатково зменшилась до рвня 56,9% у 2005 році, тобто основні фонди займають більше половини активів балансу, що характерно для сільськогосподарських підприємств;

-  в 2004 році доля виробничих запасів в валюті балансу активів становила 0,75%, що дорівнює долі запасів у 2003 році, а у 2005 році доля виробничих запасів підвищилась до 1,42% від валюти балансу;

-  в 2004 році доля незавершеного виробництва в валюті балансу активів зменшилась до 7,3%, при рівні 15,1% у 2003 році, а у 2005 році доля незавершеного виробництва зменшилась до рівня 4,35% від валюти балансу;

-  в 2004 році доля готової продукції в валюті балансу активів зросла з 4,0%(2003 базовий період) до 5,41% при зростанні суми готової продукції на + 141,4% (з 0,149 млн.грн. до 0,359 млн.грн.), в 2005 році доля готової продукції в валюті балансу активів впала до 3,1%(при абсолютному рості з 0,359 млн.грн. до 0,442 млн.грн.);

-  в 2004 році ТОВ “УНІРЕМАГРО” активно почало впроваджувати реалізацію сільськогосподарської продукції бартерним обміном на промислові товари, які потім реалізовувало. Так у 2004 році доля товарів з нульової відмітки 2003 року піднялася до 15,1% від валюти балнсу (1,0 млн.грн.), а у 2005 році залишилася на рівня 14,7% від валюти балансу, при цьому обсяг товарів зріс до 2,1 млн.грн.;

-  в 2004 році доля дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зменшилась в валюті балансу активів з 1,0%(2003 базовий період) до 0,3%, в 2005 році доля дебіторської заборгованості за відпущену продукцію підвищилась до 14,8 % , та на фоні бартерного товарного обміну займає практично 50% обороту;

Таким чином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить, що зростання валюти балансу пропорційно зростанню основних необоротних фондів, а в структурі оборотних фондів реалізована 50%бартерна схема реалізації продукції та 50% грошова реалізація через дебіторську заборгованість.

При аналізі фінансових результатів діяльності використані Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Звіт про фінансові результати" (Форма 2), що обумовлюють зміст і форму Звіту , а також загальні вимоги до розкриття його статей [25, c.4].

Результати вертикально-горизонтального аналізу звіту про фінансові результати за 2004 рік та , відповідно, за 2003 рік (базовий) наведені в табл.В.5 Додатку В, результати 2005 року та , відповідно, за 2004 рік (базовий) – в табл. В.6 Додатку В. Характер динаміки зміни показників доходів та витрат у 2003 – 2005 роках наведений в діаграмах рис.2.9,2.10.

Як показує аналіз графіків рис.2.9, 2.10 у 2003 – 2005 роках при загальному зростанні валюти балансу у підприємства зафіксовано зростання обсягів реалізації продукції, що є позитивним ефектом розвитку підприємства ТОВ “УНІРЕМАГРО”.

Використовуючи алгоритми розрахунків показників діяльності підприємства [35, c.26] з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” в “електронних” таблицях EXCEL2000 розраховані коефіцієнти – показники фінансового стану дочірнього ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки (Додаток Д) та наведені графіками на рис.2.11 – 2.16.

Рис.2.9. Динаміка та структура витрат (долі в формуванні собівартості) в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки

Рис.2.10. Динаміка та структура формування прибутку в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки

Рис.2.11. Динаміка стану виконання нормативів ліквідності в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки

Динаміка стану виконання нормативів ліквідності в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки (Рис.2.11) характеризується :

виконання нормативу загальної ліквідності (>1,0);

-  катастрофічним невиконанням нормативів строкової та моментальної ліквідності, що пов’язано з переходом на бартерну систему реалізації продукції з доплатами грошами, які тут же використовували на покриття кредиторської заборгованості та оплату векселів у 2004 році;

-  відновленням виконання нормативів строкової та моментальної ліквідності у 2005 році, що пов’язано з нарощуванням статутного та власного капіталу;

Рис.2.12. Динаміка стану виконання нормативів фінансової стійкості в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки

Динаміка стану виконання нормативів фінансової стійкості в дочірньому ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки (Рис.2.12) характеризується :

зниженням запасу коефіцієнту фінансової незалежності у 2004 році до нижньої границі нормативу (>0,5) та відновленням показника в нормативному діапазоні у 2005 році;

виконанням нормативу фінансової стійкості ;

нестачею власних оборотних коштів у 2004 році, оскільки весь власний капітал є забезпеченням необоротних активів, та появою у 2005 році необхідного обсягу власних коштів;

Рис.2.13. Динаміка рентабельності активів та власного капіталу в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки

Динаміка рентабельності активів та власного капіталу в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки (Рис.2.13) характеризується зниженням всіх показників рентабельності у 2004 році на 20–60% при різкому рості валюти балансу та підвищенням у 2005 році рівней рентабельності на 20 50% відносно рівня 2004 року.

При цьому досягнуті рівні рентабельності 2005 року становлять :

-  рентабельність активів по валовому прибутку – 21,1%;

-  рентабельність власного капіталу по валовому прибутку – 31,63%;

що на рівні альтернативної прибутковості капіталу по депозитним ставкам банків (12 –14 %) робить підприємство інвестиційно привабливим, хоча період окупності власного капіталу становить 4,6 років, а активів – 6,9 років, що привабливо тільки для довгострокових інвестицій.

Рис.2.14. Характеристики фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки

Характеристики фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки (Рис.2.14) свідчать про сталу нестачу власного капіталу та довгострокових банківських кредитів для покриття запасів, що загрожує кризовим фінансовим станом при збоях в реалізації продукції. У 2005 році ситуація значно покращилась відносно рівня 2004 року, але оптимізація запасів залишається однією з задач підвищення стійкості роботи підприємства.

2.4.3 Вплив податків на фінансово-господарську діяльність ТОВ “УНІРЕМАГРО”

Згідно результатам аналізу сум податків, які сплачувало досліджуване ТОВ “УНІРЕМАГРО” в 2003 2005 роках (табл. Г.1 – Г.4 Додатку Г), за структурою вони розподіляються відносно загальної суми податків як :

Таблиця 2.5 Структура сплачених податків в собівартості продукції ТОВ “УНІРЕМАГРО” та податкове навантаження на прибуток

Таким чином, проведений аналіз фінансового стану, ділової активності та податкового навантаження в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 – 2005 роки показав, що:

підприємство ТОВ “УНІРЕМАГРО” в 2003 – 2005 роках максимально впроваджує у своїй діяльності механізми фінансових важелів у вигляді довгострокових банківських позичкових коштів та комерційних позичок (видані векселі та кредиторська заборгованість).

проведений аналіз активів валюти балансу свідчить, що зростання валюти балансу пропорційно зростанню основних необоротних фондів, а в структурі оборотних фондів реалізована 50%бартерна схема реалізації продукції та 50% грошова реалізація через дебіторську заборгованість.

Динаміка стану виконання нормативів ліквідності в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки характеризується :

виконання нормативу загальної ліквідності (>1,0);

-  катастрофічним невиконанням нормативів строкової та моментальної ліквідності, що пов’язано з переходом на бартерну систему реалізації продукції з доплатами грошами, які тут же використовували на покриття кредиторської заборгованості та оплату векселів у 2004 році;

-  відновленням виконання нормативів строкової та моментальної ліквідності у 2005 році, що пов’язано з нарощуванням статутного та власного капіталу;

Динаміка стану виконання нормативів фінансової стійкості в дочірньому ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки характеризується :

зниженням запасу коефіцієнту фінансової незалежності у 2004 році до нижньої границі нормативу (>0,5) та відновленням показника в нормативному діапазоні у 2005 році;

виконанням нормативу фінансової стійкості ;

нестачею власних оборотних коштів у 2004 році, оскільки весь власний капітал є забезпеченням необоротних активів, та появою у 2005 році необхідного обсягу власних коштів;

Динаміка рентабельності активів та власного капіталу в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки характеризується зниженням всіх показників рентабельності у 2004 році на 20–60% при різкому рості валюти балансу та підвищенням у 2005 році рівней рентабельності на 20 50% відносно рівня 2004 року. При цьому досягнуті рівні рентабельності 2005 року становлять :

-  рентабельність активів по валовому прибутку – 21,1%;

-  рентабельність власного капіталу по валовому прибутку – 31,63%;

що на рівні альтернативної прибутковості капіталу по депозитним ставкам банків (12 –14 %) робить підприємство інвестиційно привабливим, хоча період окупності власного капіталу становить 4,6 років, а активів – 6,9 років, що привабливо тільки для довгострокових інвестицій.

Характеристики фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки свідчать про сталу нестачу власного капіталу та довгострокових банківських кредитів для покриття запасів, що загрожує кризовим фінансовим станом при збоях в реалізації продукції. Сумарне процентне навантаження податків в собівартості на чистий прибуток при зростанні прибутку зменшилось з 4,7% у 2003 році до 4,12% у 2004 році та до 2,84% у 2005 році.

Процентне навантаження фіксованого сільгоспподатку в собівартості на чистий прибуток зменшилось з рівня 0,97 1,47% (20032004 роки) до рівня 0,36% від чистого прибутку (2005 рік).

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Динаміка структурної долі фіксованого сільськогосподарського податку в податкових надходженнях по ДПІ в м.Дніпродзержинську та по Дніпропетровській області

В табл.3.1 наведені статистичні результати аналізу надходжень до місцевих бюджетів у 2005 році по Дніпропетровській області, в якій динаміка загальної чисельності платників податків у 2003 –2005 роках становить:

а) В Дніпропетровській області :

-  зареєстрованих платників податків – юридичних осіб – 60 431 у 2003 році та 58890 у 2005 році;

-  з них фактично сплачували податки (юридичні особи) – 40 772 у 2003 році та 44874 у 2005 році;

-  зареєстрованих платників податків – фізичних осіб(підприємців) – 124698 у 2003 році та 93 326 у 2005 році;

-  з них фактично сплачували податки (фізичні особи підприємці) – 109070 у 2003 році та 73 762 у 2005 році;

б) В ДПІ у м.Дніпродзержинську :

-  зареєстрованих платників податків – юридичних осіб – 4 139 у 2003 році та 3 257 у 2005 році;

-  з них фактично сплачували податки (юридичні особи) – 2 791 у 2003 році та 1 493 у 2005 році;

-  зареєстрованих платників податків – фізичних осіб(підприємців) – 11473 у 2003 році та 10 011 у 2005 році;

-  з них фактично сплачували податки (фізичні особи підприємці) – 10744 у 2003 році та 6 875 у 2005 році;

Станом на 01.01.2005 року в Дніпропетровській області зареєстровано 3021 сільськогосподарський суб’єкт підприємницької діяльності, який використовує спрощену систему оподаткування – фіксований сільськогосподарський податок (або 5,14 % від загальної чисельності СГДюросіб в області).

Якщо ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлено ч. 1 ст. 6 Закону „Про плату за землю” у відсотках від їх грошової оцінки у розмірах:

– для ріллі, сіножатей, пасовищ – 0,1 %;

– для багаторічних насаджень – 0,03 %,

То ставки фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлено Законом „Про фіксований сільськогосподарський податок” у відсотках від їх грошової оцінки у розмірах:

– для ріллі, сіножатей, пасовищ – 0,15 %;

– для багаторічних насаджень – 0,09 %.

Таким чином ФСП, аналогічно земельному податку, має природу рентного податку з нормативної родючості сільськогосподарських угідь та поглинає в собі земельний податок, як одну дві третини від ФСП.

Станом на 01.02.2005 року по Дніпропетровській області 406 СГД мали недоїмку по фіксованому сільськогосподарському податку на загальну суму

(1 576 366 грн.), а інші СГД мали сумарну переплату по ФСП на суму (+888 594 грн.).

Нарахована сума ФСП за 2005 рік становить по області 9 025,13 тис.грн., загальна фактично зібрана у місцеві бюджети сума ФСП у Дніпропетровській області за 2005 рік склала – 8 781,13 тис.грн., що при загальній сумі надходжень до місцевих бюджетів області у 2005 році 776 627,02 тис.грн. становить структурну долю 1,13%. Надходження ФСП до ДПІ у м.Дніпродзержинську становили 3,44 тис.грн., а надходження ФСП до МДПІ у Криничанському районі, де діє сільськогосподарська дільниця (смт. Адамівна) досліджуємого ТОВ “УНІРЕМАГРО”, становить 546,93 тис.грн.

Таблиця 3.1

Планова сума фіксованого сільськогосподарського податку на 2005 рік по Дніпропетровській області складає 8 941,33 тис.грн., при цьому 100% цього податку у 2005 році надходить до місцевих бюджетів.

Планова сума доходів місцевих бюджетів Дніпропетровської області на 2005 рік складає 2 055 203,42 тис.грн., планова сума доходів держбюджету з Дніпропетровської області становить 3 990 965,4 тис.грн..

Таким чином, структурна доля ФСП в місцевих бюджетах Дніпропетровської області на 2005 рік складає 0,435% , а доля ФСП у зведеному бюджеті Дніпропетровської області зовсім незначна та складає 0,147%.

З погляду податкової адміністрації витрати на окреме адміністрування такої незначної суми фіксованого сільськогосподарського податку з врахуванням “тонкощів” контролю та перевірок є недоцільним.

Розглянемо ефективність фіксованого сільгоспподатку з погляду сільгоспвиробника.

В розділі 3.2 викладена економетрична модель розрахунку прибутку сільгосппідприємства та сумарного податкового навантаження при різних моделях

оподаткування :

-  стандартна схема оподаткування +ПДВ;

-  схема оподаткування при єдиному налогу 6% від чистого валового доходу + ПДВ;

-  спрощена схема оподаткування сільгоспвиробників фіксованим сільськогосподарським податком (ФСП) + ПДВ;

3.2 Економетрична модель розрахунку прибутку сільгосппідприємства та сумарного податкового навантаження при різних моделях оподаткування

а) Вихідний варіант № 1 :

– сплата фіксованого сільгоспподатку незалежно від результатів діяльності (рентна плата з сільгоспугідь);

сплата всіх додаткових податків (за забруднення навколишнього середовища, зборів в пенсійносоціальні фонди та інші) з валового операційного доходу (стаття інші витрати);

1. Чистий валовий дохід від реалізації продукції ЧВД розраховується як:

 (3.1)

де ВД – валова виручка від реалізації продукції

ПДВотр – сума ПДВ, отримана при продажу продукції;

ПДВ сплач – сума ПДВ, сплачена за той же період за куплену продукцію, матеріали та послуги;

ПДВекс_відш – сума ПДВ, яка підлягає експортному відшкодуванню з бюджету при експорті продукції;

АКЦзбір акцизний збір з реалізованої продукції;

2. Валовий прибуток від реалізації продукції ВПРреал розраховується як :

ВПРреал =ЧВД – СОБпрод (3.2)

де СОБпрод – собівартість продукції, яка розраховується як :

СОБпрод = МВИТРпрод+ЗАРПЛ +ПЕНС_Ф+ФОНД_СС +ФСП+ ПОДАТКИ_ФСП +АМОРТ+ВИТРреал+НАКЛвитр (3.3)

де МВИТРпрод – матеріальні витрати на виробництво продукції;

ЗАРПЛ – обсяг фонду заробітної плати, сплаченої найманим виробникам;

ПЕНСФ – обсяг зборів в Пенсійний фонд з фонда заробітної плати;

ФОНД_СС – обсяги зборів у 2 фонди соціального страхування з фонду заробітної плати (тимчасової непрацездатності, безробіття, нещасного випадку);

ФСП – фіксований сільськогосподарський податок

ПОДАТКИ_ФСП – сплачені підприємством податки та збори, які входять до собівартості продукції та сплачуються зверх ФСП:

1) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

2) місцевий податок з реклами;

3) місцеві збори

АМОРТ – відрахування в фонд амортизації основних засобів;

ВИТРреал – витрати на реалізацію продукції (реклама, транспортування та інше);

НАКЛвитр – накладні витрати – додаткові витрати, які відносяться до собівартості продукції;

3. Чистий прибуток підприємства зі всіх видів діяльності ЧИСТ_ПРИБ

розраховується як :

ЧИСТ_ПРИБ=ВПРреал +ДОХнереалВИТРнереал (3.4)

де ДОХнереал – всі інші види доходів підприємства зверх реалізації продукції, які мають право бути віднесені до валових доходів;

ВИТРнереал – всі види витрат підприємства поверх собівартості, які мають право бути віднесені до валових витрат;

4. Податкова нагрузка на валовий дохід в % розраховується як :

(3.5)

5. Податкова нагрузка на чистий прибуток в % розраховується як :

 (3.6)

б) Варіант стандартного оподаткування № 2 :

сплата податку на отриманий валовий прибуток за ставкою 25% в залежності від результатів діяльності;

сплата всіх податків та зборів (податок на землю, за забруднення навколишнього середовища, зборів в пенсійносоціальні фонди) за рахунок валових витрат в собівартості;

1. Чистий валовий дохід від реалізації продукції ЧВД розраховується як:

 (3.7)

де ВД – валова виручка від реалізації продукції

ПДВотр – сума ПДВ, отримана при продажу продукції;

ПДВ сплач – сума ПДВ, сплачена за той же період за куплену продукцію, матеріали та послуги;

ПДВекс_відш – сума ПДВ, яка підлягає експортному відшкодуванню з бюджету при експорті продукції;

АКЦзбір акцизний збір з реалізованої продукції;

2. Валовий прибуток від реалізації продукції ВПРреал розраховується як :

ВПРреал =ЧВД – СОБпрод (3.8)

де СОБпрод – собівартість продукції, яка розраховується як :

СОБпрод = МВИТРпрод+ЗАРПЛ+ПЕНС_Ф+ФОНД_СС+ПОДАТКИ+

+АМОРТ+ВИТРреал+НАКЛвитр (3.9)

де МВИТРпрод – матеріальні витрати на виробництво продукції;

ЗАРПЛ – обсяг фонду заробітної плати, сплаченої найманим працівникам;

ПЕНСФ – обсяг зборів в Пенсійний фонд з фонда заробітної плати;

ФОНД_СС – обсяги зборів у 2 фонди соціального страхування з фонду заробітної плати (тимчасової непрацездатності, безробіття, нещасного випадку);

ПОДАТКИ – сплачені підприємством податки та збори, які входять до собівартості продукції :

1) податок на нерухоме майно (нерухомість);

2) плата (податок) за землю;

3) рентні платежі;

4) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин

і механізмів;

5) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

6) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

7) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

8) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

9) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

10) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.

11) місцевий податок з реклами;

12) місцевий комунальний податок.

13) місцеві збори

АМОРТ – відрахування в фонд амортизації основних засобів;

ВИТРреал – витрати на реалізацію продукції (реклама, транспорту вання та інше);

НАКЛвитр – накладні витрати – додаткові витрати, які відносяться до собівартості продукції;

3. Балансовий прибуток підприємства зі всіх видів діяльності БАЛ_ПРИБ розраховується як :

БАЛ_ПРИБ=ВПРреал +ДОХнереалВИТРнереал (3.10)

де ДОХнереал – всі інші види доходів підприємства зверх реалізації продукції, які мають право бути віднесені до валових доходів;

ВИТРнереал – всі види витрат підприємства поверх собівартості, які мають право бути віднесені до валових витрат;

4. Податок на прибуток розраховується як :

ПОД_ПРИБ=БАЛ_ПРИБ*25% (3.11)

де 25% законодавча ставка податку на балансовий прибуток у 2005 році;

5. Чистий прибуток до розподілу розраховується як :

ЧИСТ_ПРИБ = БАЛ_ПРИБ – ПОД_ПРИБ (3.12)

6. Податкова нагрузка на валовий дохід в % розраховується як :

(3.13)

7. Податкова нагрузка на чистий прибуток в % розраховується як :

(3.14)

в) Варіант сплати єдиного податку 6% +ПДВ (№ 3)):

сплата єдиного податку на валовий дохід по ставці 6% в залежності від результатів діяльності;

сплата всіх додаткових податків та зборів (зборів в пенсійносоціальні фонди за найманих працівників) за рахунок операційного доходу (стаття інші витрати);

1. Чистий валовий дохід від реалізації продукції ЧВД розраховується як:

 (3.15)

де ВД – валова виручка від реалізації продукції

ПДВотр – сума ПДВ, отримана при продажу продукції;

ПДВ сплач – сума ПДВ, сплачена за той же період за куплену продукцію, матеріали та послуги;

ПДВекс_відш – сума ПДВ, яка підлягає експортному відшкодуванню з бюджету при експорті продукції;

АКЦзбір акцизний збір з реалізованої продукції;

2. Валовий прибуток від реалізації продукції ВПРреал розраховується як :

ВПРреал =ЧВД – СОБпрод (3.16)

де СОБпрод – собівартість продукції, яка розраховується як :

СОБпрод = МВИТРпрод+ЗАРПЛ+ПЕНС_Ф+ФОНД_СС+

+ПОДАТКИ_ЕП+АМОРТ+ВИТРреал+НАКЛвитр (3.17)

де МВИТРпрод – матеріальні витрати на виробництво продукції;

ЗАРПЛ – обсяг фонду заробітної плати, сплаченої найманим працівникам;

ПЕНСФ – обсяг зборів в Пенсійний фонд з фонда заробітної плати;

ФОНД_СС – обсяги зборів у 2 фонди соціального страхування з фонду заробітної плати (тимчасової непрацездатності, безробіття, нещасного випадку);

ПОДАТКИ_ЕП – сплачені підприємством податки та збори, які входять до собівартості продукції зверх єдиного податку:

1) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

2) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

3) місцевий податок з реклами;

4) місцеві збори

АМОРТ – відрахування в фонд амортизації основних засобів;

ВИТРреал – витрати на реалізацію продукції (реклама, транспортування та інше);

НАКЛвитр – накладні витрати – додаткові витрати, які відносяться до собівартості продукції;

3. Чистий прибуток підприємства зі всіх видів діяльності ЧИСТ_ПРИБ

розраховується як :

ЧИСТ_ПРИБ=ВПРреал +ДОХ нереал ВИТРнереал ЕДИНИЙ_ПОДАТОК(3.18)

де ДОХнереал – всі інші види доходів підприємства зверх реалізації продукції, які мають право бути віднесені до валових доходів;

ВИТРнереал – всі види витрат підприємства поверх собівартості, які мають право бути віднесені до валових витрат;

ЕДИНИЙ_ПОДАТОК=(ЧВД+ДОХнереал)*6%/100% (3.19)

6. Податкова нагрузка на валовий дохід в % розраховується як :

(3.20)

7. Податкова нагрузка на чистий прибуток в % розраховується як :

 (3.21)

3.3 Порівняльний аналіз загального порядку оподаткування та впливу продовження існування фіксованого сільськогосподарського податку на ефективність роботи сільгоспвиробника (на прикладі ТОВ “УНІРЕМАГРО”)

Для виявлення ефективності застосування фіксованого сільгоспподатка для сільгоспвиробника проведемо модельний економетричний аналіз на ПЕОМ (програмне середовище “електронних” таблиць EXCEL2000) результатів фінансової діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО” в 2003 – 2005 рр. при застосуванні :

а) Вихідного варіанту № 1:

– сплати фіксованого сільгоспподатку незалежно від результатів діяльності (рентна плата з сільгоспугідь);

сплата всіх додаткових податків (за забруднення навколишнього середовища, зборів в пенсійносоціальні фонди) з валового операційного доходу (стаття інші витрати);

б) Варіант стандартного оподаткування № 2:

сплата податку на отриманий валовий прибуток за ставкою 25% в залежності від результатів діяльності;

сплата всіх податків та зборів (податок на землю, за забруднення навколишнього середовища, зборів в пенсійно-соціальні фонди) за рахунок валових витрат в собівартості;

в) Варіант сплати єдиного податку 6% +ПДВ (№ 3):

сплата єдиного податку на валовий дохід по ставці 6% в залежності від результатів діяльності;

сплата всіх додаткових податків та зборів (зборів в пенсійно-соціальні фонди за найманих працівників) за рахунок операційного доходу (стаття інші витрати);

В табл.3.2, 3.3 наведені результати моделювання фінансових результатів діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО” за модельними варіантами № 2 та № 3, варіант № 1 є фактичними результатами оподаткування ФСП.

Таблиця 3.2 Моделювання фінансових результатів ТОВ “УНІРЕМАГРО” при стандартній схемі сплаті податку на прибуток та сплаті податків на землю і зборів в пенсійносоціальні фонди (№ 2)

Таблиця 3.3 Моделювання фінансових результатів ТОВ “УНІРЕМАГРО” при схемі сплаті єдиного податку 6%+ПДВ та сплаті зборів в пенсійносоціальні фонди (№ 3)

На рис.3.1, 3.2 наведені результати порівняльного аналізу ефективності застосування для сільгоспвиробника варіанту оподаткування за фіксованим сільгоспподатком та за модельними варіантами № 2 та №3 (табл.3.2, 3.3).

Рис.3.1. Порівняльний аналіз податкового навантаження на чистий дохід та валовий дохід при схемах оподаткування ТОВ“УНІРЕМАГРО” за варіантами № 1 (фіксований СП +ПДВ), № 2 (стандартне оподаткування прибутку+ПДВ) та № 3 (єдиний податок 6%+ПДВ)

Як показує аналіз графіків рис.3.1, при моделюванні схеми стандартного оподаткування діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”(варіант №2) податкова нагрузка на валовий дохід становитиме (з врахуванням ПДВ): 8,4% 11,8%;

При моделюванні схеми єдиного податку 6%+ПДВ оподаткування діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”(варіант № 3) податкова нагрузка на валовий дохід становитиме (з врахуванням ПДВ):

6,6 % 7,8% (тобто на 1,8 – 4,0 % менше, ніж при стандартному оподаткуванні);

При фактично використовуємій схемі фіксованого сільськогосподарського податку при оподаткуванні діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”(варіант №1) податкова нагрузка на валовий дохід становить (з врахуванням ПДВ):

2,44 % 3,17% (тобто на 6,0 – 8,0% менше, ніж при стандартному оподаткуванні);

Рис.3.2 Порівняльний аналіз податкового навантаження на чистий прибуток при схемах оподаткування ТОВ “УНІРЕМАГРО” за варіантами № 1 (фіксований СП +ПДВ), № 2 (стандартне оподаткування прибутку +ПДВ) та № 3 (єдиний податок 6%+ПДВ)

Як показує аналіз графіків рис.3.2, при моделюванні схеми стандартного оподаткування діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”(варіант №2) податкова нагрузка на прибуток дохід становитиме (з врахуванням ПДВ) :

32,8% 28,1%;

При моделюванні схеми єдиного податку 6%+ПДВ оподаткування діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”(варіант № 3) податкова нагрузка на прибуток становитиме (з врахуванням ПДВ):

23,2 % 15,6% (тобто на 9,6 – 12,5 % менше, ніж при стандартному оподаткуванні);

При фактично використовуємій схемі фіксованого сільськогосподарського податку при оподаткуванні діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”(варіант №1) податкова нагрузка прибуток становить (з врахуванням ПДВ):

7,9 % 3,6% (тобто на 24,9 – 24,6% менше, ніж при стандартному оподаткуванні);

Тобто, можна констатувати, що одна четверта частка прибутку в ТОВ “УНІРЕМАГРО” реалізується за рахунок застосування спрощеної системи фіксованого сільськогосподарського податку та запезпечує стійку прибуткову та високорентабельну роботу сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, продовження Верховною Радою України дії спрощеної форми оподаткування – Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” – з 2005 до 2009 року слід класифікувати як вагомий вклад в підтримку розвитку вітчизняних сільгоспвиробників та сільського господарства України.

ВИСНОВКИ

Предметом дослідження дипломної роботи була оцінка ефективності роботи сільгоспвиробників при переході на спрощене оподаткування сільгоспвиробників у вигляді інтегрального фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП). Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

податку на прибуток підприємств;

плати (податку) за землю;

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

комунального податку;

збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;

збору за спеціальне водокористування.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Якщо ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлено ч. 1 ст. 6 Закону „Про плату за землю” у відсотках від їх грошової оцінки у розмірах:

– для ріллі, сіножатей, пасовищ – 0,1 %;

– для багаторічних насаджень – 0,03 %,

то ставки фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлено Законом „Про фіксований сільськогосподарський податок” у відсотках від їх грошової оцінки у розмірах:

– для ріллі, сіножатей, пасовищ – 0,15 %;

– для багаторічних насаджень – 0,09 %.

Таким чином ФСП, аналогічно земельному податку, має природу рентного податка з нормативної родючості сільськогосподарських угідь та поглинає в собі земельний податок, як одну дві третини від ФСП.

Проведений в дипломній роботі аналіз фінансового стану, ділової активності та податкового навантаження в сільськогосподарському підприємстві ТОВ “УНІРЕМАГРО”, що сплачує фіксований сільськогосподарський податок, за 2003 – 2005 роки показав, що його економічні параметри є наступними:

-  статутний капітал займає частку від 40,16 % у 2003 р. до 52,98 % у 2005 р. в структурі джерел (пасивів) та відіграє суттєву роль в діяльності підприємства;

-  більше половини основних джерел в пасивах займає власний капітал, тобто статутний +додатковий накопичений за роки роботи капітал, частка якого становить:

а) 78,76 % пасивів в 2003 році, і який на 97 % вкладений в необоротні

активи, що займають долю 77,78% в балансі активів;

б) 66,3 % пасивів в 2005 році, і який на 85% вкладений в необоротні

активи, що займають долю 54,6% в балансі активів;

у 2003 –2004 роках при загальному рості валюти балансу на +78,9 % (з 3,71 млн.грн. до 6,63 млн.грн.), власний капітал зріс на + 13,6 % (з 2,823 млн.грн. до 3,208 млн.грн.) за рахунок прибутку 2004 року в 0,38 млн.грн. та переведення всієї суми прибутку 2003 року в статутний та резервний капітали;

-  у 2004 –2005 при продовженні загального росту валюти балансу на +116,32 % (з 6,63 млн.грн. до 14,346 млн.грн.), власний капітал зріс на +198,1 % (з 3,2 млн.грн. до 9,56 млн.грн.) за рахунок збільшення статутного фонду з 1,67 млн.грн. до 7,6 млн.грн. та переведення капіталізованої частини прибутку 0,428 млн.грн. в резервні фонди власного капіталу;

-  у 2003 –2005 роках структурна частка довгострокових кредитів банків, які прирівнюються за стійкістю до власного капіталу становила 22,1% (2003), 21,1% (2004) та 11,6%(2005) від валюти балансу;

-  у 2003 –2005 роках структурна частка короткострокових кредитів банків, становила 0% (2003), 7,5% (2004) та 7,8%(2005) від валюти балансу, обсяги короткострокових кредитів у 2005 році досягли 1,1 млн.грн.;

-  у 2003 –2004 кредиторська заборгованість різко зросла з 2 тис.грн. (2003) до 1,5 млн.грн. (2004 рік), зайнявши частку в 22,74% від валюти баланса, але у 2005 році кредиторська заборгованість різко впала до 0,57 млн.грн., оскільки підприємство перейшло на видачу векселей при погашенні кредиторської заборгованості, яких було у 2005 році видано на суму 1,2 млн.грн., що становить частку в 8,4 % від валюти балансу;

У такий спосіб підприємство ТОВ “УНІРЕМАГРО” в 2003 – 2005 роках максимально впроваджує у своїй діяльності механізми фінансових важелів у вигляді довгострокових банківських позичкових коштів та комерційних позичок (видані векселі та кредиторська заборгованість).

Порівняльний аналіз динаміки змін агрегатів активу балансів ТОВ “УНІРЕМАГРО” у 2003 – 2005 роках дав наступні результати:

-  в 2004 році необоротні активи зросли на +55,1% відносно рівня 2003 року за рахунок росту основних фондів(з 2,88 млн.грн. до 4,48 млн.грн.), в 2005 році необоротні активи відносно рівня 2004 році додатково зросли на +81,93%(з 4,48 млн.грн. до 8,16 млн.грн);

-  рост основних фондів за рахунок придбання сільськогосподарської техніки дуже інтенсивний, при цьому знос за 2004 рік зріс на 73,4% відносно зносу 2003 року, а у 2005 році знос зріс ще на 40% відносно рівня 2004 року, одначе при цьому придбання(оновлення) основних засобів значно випереджало темпи росту зносу основних фондів;

-  в 2004 році частка необоротних фондів в валюті балансу активів зменшилась з 77,7 % (2003) до 67,6 % (2004) та додатково зменшилась до рівня 56,9% у 2005 році, тобто основні фонди займають більше половини активів балансу, що характерно для сільськогосподарських підприємств;

-  в 2004 році частка виробничих запасів в валюті балансу активів становила 0,75%, що дорівнює частці запасів у 2003 році, а у 2005 році частка виробничих запасів підвищилась до 1,42% від валюти балансу;

-  в 2004 році частка незавершеного виробництва в валюті балансу активів зменшилась до 7,3%, при рівні 15,1% у 2003 році, а у 2005 році частка незавершеного виробництва зменшилась до рівня 4,35% від валюти балансу;

-  в 2004 році частка готової продукції в валюті балансу активів зросла з 4,0%(2003 базовий період) до 5,41% при зростанні суми готової продукції на + 141,4% (з 0,149 млн.грн. до 0,359 млн.грн.), в 2005 році частка готової продукції в валюті балансу активів впала до 3,1%(при абсолютному рості з 0,359 млн.грн. до 0,442 млн.грн.);

-  в 2004 році ТОВ “УНІРЕМАГРО” активно почало впроваджувати реалізацію сільськогосподарської продукції бартерним обміном на промислові товари, які потім реалізовувало. Так у 2004 році частка товарів з нульової відмітки 2003 року піднялася до 15,1% від валюти балнсу (1,0 млн.грн.), а у 2005 році залишилася на рівня 14,7% від валюти балансу, при цьому обсяг товарів зріс до 2,1 млн.грн.;

-  в 2004 році частка дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зменшилась в валюті балансу активів з 1,0%(2003 базовий період) до 0,3%, в 2005 році частка дебіторської заборгованості за відпущену продукцію підвищилась до 14,8 %, та на фоні бартерного товарного обміну займає практично 50% обороту;

Таким чином, проведений аналіз активів валюти балансу свідчить, що зростання валюти балансу пропорційно зростанню основних необоротних фондів, а в структурі оборотних фондів реалізована 50%бартерна схема реалізації продукції та 50% грошова реалізація через дебіторську заборгованість.

Динаміка стану виконання нормативів ліквідності в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки характеризується :

виконанням нормативу загальної ліквідності (>1,0);

-  катастрофічним невиконанням нормативів строкової та моментальної ліквідності, що пов’язано з переходом на бартерну систему реалізації продукції з доплатами грошами, які тут же використовували на покриття кредиторської заборгованості та оплату векселів у 2004 році;

-  відновленням виконання нормативів строкової та моментальної ліквідності у 2005 році, що пов’язано з нарощуванням статутного та власного капіталу;

Динаміка стану виконання нормативів фінансової стійкості в дочірньому ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки характеризується :

зниженням запасу коефіцієнту фінансової незалежності у 2004 році до нижньої границі нормативу (>0,5) та відновленням показника в нормативному діапазоні у 2005 році;

виконанням нормативу фінансової стійкості ;

нестачею власних оборотних коштів у 2004 році, оскільки весь власний капітал є забезпеченням необоротних активів, та появою у 2005 році необхідного обсягу власних коштів;

Динаміка рентабельності активів та власного капіталу в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки характеризується зниженням всіх показників рентабельності у 2004 році на 20–60% відносно рівня 2003 року та підвищенням у 2005 році рівней рентабельності на 20 50% відносно рівня 2004 року.

При цьому досягнуті рівні рентабельності 2005 року становлять :

-  рентабельність активів по валовому прибутку – 21,1%;

-  рентабельність власного капіталу по валовому прибутку – 31,63%;

що на рівні альтернативної прибутковості капіталу по депозитним ставкам банків (12 –14 %) робить підприємство інвестиційно привабливим, хоча період окупності власного капіталу становить 4,6 років, а активів – 6,9 років, що привабливо тільки для довгострокових інвестицій. Підтвердженням інвестиційної привабливості підприємства є розширення у 2005 році статутного капіталу з 1,7 млн.грн. до 7,6 млн.грн. за рахунок іноземних інвестицій з США та Канади.

Характеристики фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 –2005 роки свідчать про сталу нестачу власного капіталу та довгострокових банківських кредитів для покриття запасів, що загрожує кризовим фінансовим станом при сбоях в реалізації продукції. У 2005 році після різкого росту статутного фонду за рахунок іноземних інвестицій ситуація значно покращилась відносно рівня 2004 року, але оптимізація запасів залишається однією з задач підвищення стійкості роботи підприємства.

Сумарне процентне навантаження податків в собівартості на чистий прибуток при зростанні прибутку зменшилось з 4,7% у 2003 році до 4,12% у 2004 році та до 2,84% у 2005 році.

Процентне навантаження фіксованого сільгоспподатку в собівартості на чистий прибуток зменшилось з рівня 0,97 1,47% (20032004 роки) до рівня 0,36% від чистого прибутку (2005 рік).

Проведений аналіз податкової вагомості ФСП показав, що станом на 01.01.2006 року в Дніпропетровській області зареєстровано 3021 сільськогосподарський суб’єкт підприємницької діяльності, який використовує спрощену систему оподаткування – фіксований сільськогосподарський податок (або 5,14 % від загальної чисельності СГДюросіб в області).

Нарахована сума ФСП за 2005 рік становить по області 9 025,13 тис.грн., загальна фактично зібрана у місцеві бюджети сума ФСП у Дніпропетровській області за 2005 рік склала – 8 781,13 тис.грн., що при загальній сумі надходжень до місцевого бюджету 776 627,02 тис.грн. становить структурну долю 1,13%. Надходження ФСП до ДПІ у м.Дніпродзержинську становили 3,44 тис.грн., а надходження ФСП до МДПІ у Криничанському районі, де діє сільськогосподарська дільниця (смт. Адамівна) досліджуємого ТОВ “УНІРЕМАГРО”, становить 546,93 тис.грн..

Структурна доля ФСП в місцевих бюджетах Дніпропетровської області на 2005 рік склала 0,435% , а доля ФСП у зведеному бюджеті Дніпропетровської області зовсім незначна та склала 0,147%.

З погляду податкової адміністрації витрати на окреме адміністрування такої незначної суми фіксованого сільськогосподарського податку з врахуванням “тонкощів” контролю та перевірок є недоцільним, тому в проекті Податкового Кодексу та в Законі України “Про фіксований сільськогосподарський податок” експеримент спрощення закінчувався у 2005 році.

В проектній частині дипломної роботи для виявлення ефективності сплати фіксованого сільгоспподатка для сільгоспвиробника проведений модельний економетричний аналіз на ПЕОМ (програмне середовище “електронних” таблиць EXCEL2000) результатів фінансової діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО” в 2003 – 2005 р.р. при застосуванні :

а) Вихідного варіанту № 1:

– сплати фіксованого сільгоспподатку незалежно від результатів

діяльності (рентна плата з сільгоспугідь);

-  сплата всіх додаткових податків (за забруднення навколишнього

середовища, зборів в пенсійно-соціальні фонди) з валового операційного доходу (стаття інші витрати);

б) Варіант стандартного оподаткування № 2 :

сплата податку на отриманий валовий прибуток за ставкою 25% в залежності від результатів діяльності;

сплата всіх податків та зборів (податок на землю, за забруднення навколишнього середовища, зборів в пенсійно-соціальні фонди) за рахунок валових витрат в собівартості;

в) Варіант сплати єдиного податку 6% +ПДВ (№ 3) :

сплата єдиного податку на валовий дохід по ставці 6% в залежності від результатів діяльності;

сплата всіх додаткових податків та зборів (зборів в пенсійно-соціальні фонди за найманих працівників) за рахунок операційного доходу (стаття інші витрати);

Аналіз результатів моделювання показав, що при схемі стандартного

оподаткування діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”(варіант №2) податкова нагрузка в % від прибутку становитиме (з врахуванням ПДВ) :

32,8% 28,1%;

При моделюванні схеми єдиного податку 6%+ПДВ оподаткування діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”(варіант № 3) податкова нагрузка в % від прибутку становитиме (з врахуванням ПДВ):

23,2 % 15,6% (тобто на 9,6 – 12,5 % менше, ніж при стандартному оподаткуванні);

При фактично використовуємій схемі фіксованого сільськогосподарського податку при оподаткуванні діяльності ТОВ “УНІРЕМАГРО”(варіант №1) податкова нагрузка в % від прибутку становить (з врахуванням ПДВ):

7,9 % 3,6% (тобто на 24,9 – 24,6% менше, ніж при стандартному оподаткуванні);

Тобто, можна констатувати, що одна четверта частка прибутку в ТОВ “УНІРЕМАГРО” реалізується за рахунок застосування спрощеної системи фіксованого сільськогосподарського податку та забезпечує стійку прибуткову та високорентабельну роботу сільськогосподарського підприємства.

Таким чином, продовження Верховною Радою України дії спрощеної форми оподаткування – Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” – з 2005 до 2009 року слід класифікувати як вагомий вклад в підтримку розвитку вітчизняних сільгоспвиробників та сільського господарства України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ N 2542III від 21 червня 2001 року // (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 17 червня 2005 року N 1801IV)

2. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ N 436IV від 16 січня 2004 року

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення № 8073Х від 7 грудня 1984 року //Із змінами і доповненнями станом на 24 червня 2005 року N 1876IV

4. КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ N 2341III від 5 квітня 2001 року //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України на 15 травня 2004 року N 744IV, ОВУ, 2004 р., N 23, ст. 1016

5. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ N 2768III від 25 жовтня 2001 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом змін від 14 грудня 2005 року N 2229IV, ОВУ, 2005 р., N 1, ст. 2

6. Закон України “Про систему оподаткування в Україні” N 1251XII від 25.06.1991 // із змінами станом на 5 червня 2004 року N 906IV

7. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” N 283/97ВР від 22 травня 1997 року // станом змін від 20 січня 2005 року N 2377IV

8. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ N 168/97ВР від 3 квітня 1997 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 23 грудня 2005 року N 2287IV)

9. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» N 1576XII від 19 вересня 1991 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 19 лютого 2005 року N 1519IV

10. Закон України “Про оренду землі” N 161XIV від 6 жовтня 1998 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23

грудня 2005 року N 2285IV

11. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про фіксований сільськогосподарський податок” N 320XIV від 17 грудня 1998 року //Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України станом від 23 грудня 2005 року N 2287IV

12. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Державний бюджет України на 2006 рік” N 2285IV від 23 грудня 2005 року // Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України станом від

13. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” N 2181III від 21 грудня 2000 року //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 червня 2005 року N 1868IV

14. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2005 рік» N 1344IV від 27 листопада 2004 року //Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України станом від 17 червня 2005 року N 1801IV

14.УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ „Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України” // станом змін від 18 червня 2004 року N 533/2004

15. ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ „ Про організаційну структуру органів державної податкової служби „// Н А К А З від 25 грудня 2005 року № 722

16. ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів //(у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 3.09.2001 N 342)

17. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби // Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України станом на 11 квітня 2004 року N 174)

18. ІНСТРУКЦІЯ про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів //(у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 3.09.2001 N 342)

19. Інструкція про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби // Наказ Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адмі ністрації України станом на 11 квітня 2004 року N 174)

20. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України // Постанова правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2004 року N 211 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами правління Пенсійного фонду України від 31 січня 2005 року N 31)

21. Порядок розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та заповнення форми розрахунку // Наказ Державної податкової адміністрації України від 26 березня 2005 року N 170

22. Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 23 квітня 1999 р. N 658 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 20 листопада 2004 року N 1789)

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати”, Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

26. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розподілу платників податків за категоріями уваги та їх супроводження органами державної податкової служби // Наказ ДПА України від 23 лютого 2005 року № 78

27. Про затвердження форми податкової декларації по ПДВ та Порядку її

заповнення і подання //Наказ Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 /Із змінами і доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 30.09.2004 № 466

28. Про затвердження Методичних рекомендацій по визначенню питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства // МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ НАКАЗ від 29 грудня 2003 року N 419

29. Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання // Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2004 року N 143 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від 10 грудня 2004 року N 593)

30. Автоматизована інформаційна система «ОБЛІК податків і платежів». ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС СИСТЕМИ // ДПА України, 1999 –2004

31. Буряковский В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В., Водолазская О.А. Налоги. Днепропетровск, “Пороги”, 1998.

32. Економіка підприємства: Навч.метод. посібник для самост. вивч. дисц./ І .О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. К.: КНЕУ, 2000 248с

33. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного Вид 2ге, перероб. та доп. К.: КНЕУ, 2000. 528с.

34. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.

35. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посібник. К.: МАУП,2000

36. Клебанова Т.С., Дубровина Н.А. и др. Эконометрия на персональном компьютере. Учебное пособие. – Харьков: ИЗД ХГЭУ, 2002. – 208с.

37. Кремер Н.Ш., Путко Б.А. Эконометрика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2002. – 311 с.

38. Ковалев В.В. Финансовый анализ, Москва, “Финансы и статистика”, 1995

39. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. М.: ИКЦ «Дис», 1997.

40. Мельник П. В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. — Ірпінь: Акад. ДПС України,2001.—355 с.

41. Михасюк І., Залога З., Мельник А., Крупка М. Державне регулювання економіки, Київ, “ЕльгаН”, 2000.

42. Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту) // «Вісник податкової служби України», серпень 2000 р., № 30, с. 31.

43. Подання Президента України до Верховної Ради – 2005 “Про внутрішнє та зовнішнє положення України в 2004 році”(статистичні таблиці) // інформаційна система “ЛІГАЗАКОН”

44. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика : Підручник для студентів економічних спеціальностей ВНЗ – Київ : “Таксон”, 1996 – 238 с.

45. Римма Грачова Як нам облаштувати податкову систему // газета «Дзеркало Тижня», 19 січня 2005

46. Савченко Л. А., Цимбалюк А. В., Капіца В. А. та ін. Фінансовоправовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ.

подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. — Ірпінь: Акад. ДПС України, 2003. — 356 с.

47.Савицкая Г.А. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Минск: Нов. знание, 2000. 688 с.

48.Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. К.: Издательский дом «Максимум», 2001. 600 с.

49. Статистика підприємництва: навч.посібник / під ред. П.Г.Вашківа – К.: “Слобожанщина”, 1999 – 600 с.

50. Федонін О.С., Репіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч.посібник. К.:КНЕУ,2004.316 с.

51. Финансовый менеджмент. Учебник для вузов/ под.ред. Г.Поляка. – Москва, “Финансы”,1997

52. Фінанси підприємств.Підручник /За ред.А.М.Поддєрьогіна – К.:КНЕУ,2000

53. Чефранов О. Фіксований сільгоспподаток (частина 1) // “Бухгалтерський тиждень», 22 грудня 2004 р., № 51 (103), с. 41

54. Чефранов О. Фіксований сільгоспподаток (частина 2) // «Бухгалтерський тиждень», 5 січня 2005 р., № 1 (105), с. 37

55. Чефранов О. Перерахунок фіксованого сільгоспподатку за новою формою // «Бухгалтерський тиждень», 26 квітня 2005 р., № 17 (121), с. 12

55. Циганок Ю. Земельний податок2005: нараховуємо, звітуємо та сплачуємо // «Бухгалтерський тиждень», 5 січня 2005 р., № 1 (105), с. 12

56. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.А.Швандера. 3є изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИДАНА, 2001. – 718 с.

57. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.Я.Горфинкеля. 3є изд., переб. и доп. М.: ЮНИТИДАНА, 2002. 718 с

58. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. О.И.Волкова. – М. ИНФРАМ, 2002.601 с.

59. Экономика и статистика фирм: Учебник/ В.Е.Адамов, С.Д.Ильенкова. 3е изд., перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, 2000. 288 с.

60. WWW.LIGAZAKON.COM.UA – Законодавчо-довідкова система Верховної ради України, 2006

ДОДАТКИ

Додаток А

Декларація про податок на прибуток несільськогосподарського підрозділу ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2005 рік

* пільгові ставки зазначаються платниками самостійно

** у разі позитивного значення

*** не заповнюється при заповненні рядка 18 декларації.

Таблиця 1. Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів

Таблиця 2. Розрахунок амортизаційних відрахувань

Додаток Б

Декларація про податок на додану вартість ТОВ “УНІРЕМ АГРО” 2005 року

Додаток В

Таблиця В.1 Баланси сільгосп-підприємства ТОВ «УНІРЕМАГРО» за 2003 – 2005 роки

Таблиця В.2 Звіти про фінансові результати сільгосппідприємства ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 – 2005 роки

Таблиця В.3 “Горизонтально-вертикальний” розрізи динаміки балансів ТОВ “УНІРЕМАГРО” у 2003 –2004 роках

Таблиця В.4 “Горизонтально-вертикальний” розрізи динаміки балансів ТОВ “УНІРЕМАГРО” у 2003 –2004 роках

Таблиця В.5 “Горизонтальновертикальний” розрізи звітів про фінансові результати ТОВ “УНІРЕМАГРО” у 2003 –2004 роках

Таблиця В.6 “Горизонтально-вертикальний” розрізи звітів про фінансові результати ТОВ “УНІРЕМАГРО” у 2004 –2005 роках

Додаток Г

Таблиця Г.1 Види податкових платежів та сплачені суми податків ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2003 рік

Таблиця Г.2 Види податкових платежів та сплачені суми податків ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2004 рік

Таблиця Г.3 Види податкових платежів та сплачені суми податків ТОВ “УНІРЕМАГРО” за 2005 рік

Таблиця Г.4 Динаміка щомісячної сплати фіксованого СГподатку ТОВ “УНІРЕМАГРО” у 2001 –2005 роках

Додаток Д

Таблиця Д.1

Таблиця Д.2

Таблиця Д.3

Таблиця Д.4