Курсовая работа: Розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока (на прикладі СТОВ "Степове")

Курсовая работа: Розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока (на прикладі СТОВ "Степове")

ВСТУП

Виробництво молока ─ одна з основних підгалузей тваринництва. В успішному розвитку цієї галузі важливу роль відіграє статистика, яка повинна всебічно і об’єктивно відображати стан і розвиток цієї галузі. За допомогою статистичних показників можна виявити резерви збільшення виробництва продукції і підвищення продуктивності галузі, визначити оптимальні співвідношення між кількістю і продуктивністю тварин, трудовими та матеріальними ресурсами та запобігти можливим диспропорціям.

Стан і розвиток виробництва молока статистика вивчає за допомогою показників наявності, складу і розміщення тварин, виходу валової і товарної продукції. Велике значення для характеристики рівня розвитку виробництва мають показники інтенсифікації.

Особливу увагу в умовах переходу до багатоукладної ринкової економіки слід звернути на конкурентоспроможність виготовленої продукції, а точніше на ефективність та рентабельність її виробництва. Проблема виявлення резервів поліпшення результатів виробництва молока за допомогою вивчення масових явищ та процесів, являє собою мету цієї курсової роботи. А основним завданням є розробка і узагальнення інформації про фактори, які впливають на рентабельність молока.

Спостереження проводилося на прикладі аналізованого підприємства СТОВ „Степове”.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА ПРИЙОМІВ АНАЛІЗУ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МОЛОКА

Тваринництво – одна з найважливіших галузей сільського господарства, уявляє собою самостійний об’єкт статистичного вивчення.

Тваринництво – сукупність галузей, які займаються розведенням сільськогосподарських тварин з метою виробництва продуктів та сировини для переробної промисловості. Виробничій процес в тваринництві тісно пов’язаний з природними процесами розвитку і життєвої діяльності живих організмів, при цьому кінцева продукція цієї галузі уявляє собою результат природного та технологічного циклу. Статистика тваринництва вивчає кількісний та якісний бік явищ та процесів у тваринництві.

Основними завданнями статистики тваринництва є: визначення рівню розвитку тваринництва в цілому, його окремих галузей та процесів, що в них відбуваються; освітлення стану і розвитку тваринництва в окремих сільськогосподарських підприємствах, їх групах і по категоріям господарств; вивчення розміщення тваринництва на території країни; контроль за виконанням плану; оцінка умов виробництва та виявлення резервів збільшення обсягу продукції тваринництва і підвищення її якості; характеристика місця і ролі тваринництва в агропромисловому комплексі, а в нашому випадку завданням є статистичний аналіз рентабельності. Розв’язок цих задач потребує розробки системи показників та методики їх обчислення, удосконалення методології аналізу та сучасної організації збору та обробки статистичної інформації про тваринництво.

Всебічна оцінка стану і розвитку тваринництва виконується на основі системи показників статистики тваринництва.

Молоко та молочні продукти – одні з найважливіших продуктів харчування людини. Молоко містить понад 100 необхідних для людини поживних речовин (жири, білки, вуглеводи, солі , мікроелементи, вітаміни тощо), які перебувають в оптимальному співвідношенні і легкозасвоюваній формі. Перетравність поживних речовин молока досягає 98 %. За харчовою цінністю молоко може замінити будь-який інший харчовий продукт, але жоден з них не може замінити молоко. Така ж закономірність зберігається і щодо молочних продуктів, Чекотовський Е. В.[17, с.39.]

У вітчизняній статистиці виробництво молока визначають від корів, вівцематок, кіз, кобил і деяких інших видів сільськогосподарських тварин. Валове виробництво молока характеризується фактично надоєним коров’ячим, овечим, козячим, кобилячим молоком, незалежно від того, чи було воно реалізовано, чи частина його використана у господарстві на випоювання телят і поросят. Окремо визначається виробництво коров’ячого і кобилячого молока. Найбільше значення для продовольчих цілей і найбільшу питому вагу в виробництві молока займає коров’яче молоко, тому його вивченню приділяється особлива увага.

Валовий надій коров’ячого молока – це все фактично надоєне молоко від усіх корів молочного і м’ясного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі, розтелених телиць, які належать господарству. Якщо частина надоєного молока була використана на випоювання телят, поросят і курчат, то це молоко включається у валовий надій молока. Молоко, висмоктане телятами при їх підсосному утриманні, а також молоко, куплене сільськогосподарськими підприємствами у населення і прийняте без оплати в рахунок проданих корів, у валовий надій не включається. Крім того окремо визначають показник валового надою молока від корів молочного стада, в який включають молоко, надоєне тільки від корів молочного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі і розтелених телиць. Не включається молоко, надоєне від корів м’ясного стада. Цей показник дозволяє точніше визначити розмір продукції і рівень продуктивності корів у молочному тваринництві, Суслов И.П. [ 15, с.79]

Молоко, отримане від інших видів тварин, обліковується окремо, як і молоко, куплене в населення.

Якщо молоко обліковується в літрах, то для перерахунку в кілограми потрібно його обсяг помножити на коефіцієнт 1, 03.

Молочна продуктивність корів характеризується середньою удійністю корів. Обчислюють два показники: середній надій на одну корову і середній надій від однієї корови молочного стада. Середній надій на одну корову характеризує середній рівень продуктивності корів. Середній надій молока від однієї корови молочного стада визначає одночасно ступінь використання корів для виробництва молока і рівень їх молочної продуктивності.

Середній надій на дійну корову можна обчислити двома способами: як відношення валового надою до середньої кількості дійних корів і як відношення валового надою до середньогрупової кількості дійних корів. Середнє число дійних корів за звітний період розраховується як відношення загального числа кормо-днів дійних корів до календарної тривалості звітного періоду. Середньогрупову кількість дійних корів визначають діленням кількості кормо-днів дійних корів на 305 днів (тривалість лактаційного періоду – періоду, протягом якого корови продуктують молоко). До дійних корів належать корови, що дали приплід і доїлися в звітному періоді. Ялові корови, що доїлися, до дійних не відносяться.

Основним плановим і звітним показником є середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада. Цей показник можна обчислити двома способами – діленням валового надою молока від корів молочного стада за рік на середньорічне поголів’я корів молочного стада або на поголів’я корів молочного стада на початок року, незалежно від того, доїлися або ні корови на цю дату. В останньому випадку до поголів’я корів молочного стада не включають корів м’ясного стада, корів, що знаходяться на відгодівлі, а також корів, що виділені для групового або підсосного утримання телят, якщо ці корови не доїлися. Останній показник молочної продуктивності корів був введений у статистичну практику з 1989 р.

Як зауважив Кулініч О.І. [4, с.123.], сучасні корови-рекордистки дають 10 – 15 тис. кг молока за лактацію. Надої світових рекордисток перевищують 25 тис. кг молока за лактацію при добових надоях понад 110 кг молока. У багатьох господарствах України одержують від корови 7000 – 9000 кг молока. У 1997 році від 82 корів було одержано понад 10000 кг молока за лактацію. Чемпіонкою за молочною продуктивністю стала черешенька 6632, надій якої склав за третю лактацію 13889 кг

При вивченні резервів збільшення виробництва молока визначають показник використання молочного стада як відношення середньорічної кількості дійних корів до середньорічного поголів’я всіх видів або як відношення кормо-днів дійних корів до загальної кількості кормо-днів усіх корів за звітний період.

Середньорічний надій молока від однієї корови молочного стада дорівнює середньому надою від однієї корови, помноженому на показник молочного стада.

При аналізі даних про виробництво молока важливо знати не тільки його кількість, але й якість. Якість молока характеризується його сортом (І, ІІ сорти і несортове), жирністю, вмістом білка, а також кислотністю, чистотою, свіжістю тощо. Одним з найважливіших показників якості молока є його жирність. Чим вища жирність молока, тим більше різної продукції можна одержати при його переробці. Жирність молока залежить від породи, віку тварин, годівлі, складу кормів, умов утримання тварин і т. д. І визначається у відсотках. Тобто жирність молока – це кількість жиру, що міститься в 100 г молока.

У статистичній практиці для оцінки жирності молока обчислюють два показники: середній відсоток жирності молока і кількість молока у перерахунку на базову або стандартну жирність. Середній відсоток жирності молока обчислюють за допомогою середньої арифметичної зваженої:

 , де

 – жирність молока, %;

 – кількість молока.

Для визначення кількості молока в перерахунку на базову, або стандартну жирність, спочатку треба молоко перерахувати в так зване одновідсоткове, а потім одержану величину поділити на встановлений відсоток базової жирності молока на кількість молока, тобто . Отже, для обчислення обсягу молока в перерахунку на базову жирність можна застосувати формулу:

 , де

 – базова, або стандартна жирність молока.

У багатьох країнах світу поряд з показником жирності молока наводяться данні про вміст молочного жиру в кілограмах, Сергеев С.С. [13, с.324]

Головними факторами, що зумовлюють кількість та якість молока, є: рівень годівлі, умови вирощування та утримання тварин і кваліфікація тваринників. Спостереження показують: досвідчений оператор машинного доїння може одержати на 20 % більший надій, ніж недосвідчений. Один з них запустить корову через кілька місяців після отелення, інший зуміє доїти її цілий рік. Надто часто невміле доїння є болісним для корови і призводить до зниження її продуктивності.

Великий вплив на рівень продуктивності корів мають біологічні фактори: погода, вік першого парування, жива маса та розвиток первісток, кратність доїння (дво- чи триразове). Встановлено, що при збільшенні кратності доїння молочна продуктивність корів залежно від її рівня зростає на 5 – 15 % і більше. Для корів з кількома отеленнями має значення вік, тривалість сервіс-періоду (період від отелення до запліднення, як правило 60 – 80 діб), сухостійний період (період від запуску корови до її отелення, 45 – 60 діб). Найвищі надої у корів спостерігаються під час 3 – 4-ї лактації. Високою молочною продуктивністю за першу лактацію характеризуються молоді самки, маса яких після розплоду дорівнює приблизно ¾ маси дорослих тварин. Вважається нормою, коли лактаційний період у корів триває 300 – 305 днів, сухостійний період обмежується 55 – 60 днями і від корови щорічно одержують теля. Яловість корів негативно впливає на загальну продуктивність корів і призводить до зниження темпів відтворення стада.

Валове виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах визначають на основі звітності і річних бухгалтерських звітів, а в господарствах населення – множенням середньорічного надою від однієї корови на середньорічне поголів’я. Середній удій на одну корову визначають за даними бюджетних обстежень домашніх господарств діленням валового надою за рік на середньорічне поголів’я корів у господарствах, які ведуть бюджетні записи. Середньорічне поголів’я визначають шляхом перемноження середньорічного поголів’я корів, яке обчислено на підставі даних щорічних обліків худоби як півсума кількості поголів’я корів на початок і кінець року, на поправочний коефіцієнт. Останній визначається відношенням обчислених на основі даних бюджетних обстежень домашніх господарств середньорічного поголів’я за формулою середньої хронологічної за даними поголів’я корів на початок кожного місяця та середньорічного поголів’я корів за формулою простої середньої арифметичною кількості голів на початок і кінець року.

Всі ці показники ефективності молока впливають на розрахунок рівня рентабельності виробництва молока і будуть розраховані в даній роботі.

2. ОЦІНКА РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ДОПОМОГОЮ АБСОЛЮТНИХ ТА ВІДНОСНИХ ВЕЛИЧИН

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ)” Степове” знаходиться у Слов’яносербському районі. Характер-ним для даної місцевості є різноманітність елементів рельєфу, ґрунтів та умов зволоження. Великий повтор мають засухи та суховії. Так, кількість днів засухи в рік в середньому біля 60, а в сухі роки – до 100 – 110.В окремі роки запас вологи не забезпечує потребу рослин. В господарстві діє цехова структура управління, яка включає в себе цех рослинництва, цех тваринництва, та цех обслуговування: механізації, бухгалтерії, строй цех.

Аналіз структури земельних угідь СТОВ „Степове” показує, що у 2005році значно зменшилась площа земельних угідь. Це явище пояснюється тим, що керівництво підприємства відмовилося від тієї частини землі, яка була взята в оренду у декількох осіб (табл.1).

Таблиця 1

Склад, структура і динаміка земельних угідь в СТОВ „Степове”

Як видно з табл.1, площа сільгоспугідь підприємства в 2008 році у порівнянні з 2007 зменшилась на 277,3 га за рахунок зменшення площі сінокосів на 120,9 га, що складає 3%, та зменшення площі пасовищ на 199,3га, що складає 5%. Хоча площа рілля і збільшилась на 42,1га.

Таблиця 2

Склад, структура і динаміка товарної продукції СТОВ „Степове”

Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства є ціла низка економічних показників.

Серед них дуже важливим є визначення спеціалізації підприємства. Виробнича спеціалізація підприємства визначається по основним товарним видам продукції, які дають найбільшу суму грошей від реалізації. Тому основним показником спеціалізації є структура товарної продукції (табл.2).

Данні цієї таблиці свідчать про те, що найбільша питома вага в структурі товарної продукції на протязі двох останніх років належить молоку, м’ясу КРС та зерновим. Це говорить про м’ясо-молочну спеціалізацію господарства.

Склад і структура трудових ресурсів наведені в наступній таблиці:

Таблиця 3

Аналіз структури складу і динаміки трудових

ресурсів в СТОВ „Степове”

З огляду на табл.3, чисельність працівників СТОВ „Степове” у 2008 р. у порівнянні з 2007 зменшилась на 42 чоловіка в цілому, що складається зі зменшення працівників рослинництва на 18 осіб та зменшення на 24 особи працівників тваринництва. Це пов’язано з кризовим станом економіки України в цілому та економіки АПК зокрема.

Таблиця 4

Склад, структура і динаміка основних засобів СТОВ „Степове”

Аналізуючи данні таблиці можна побачити, що у 2008 році в порівнянні з 2007 р. середньорічні вартість основних засобів зменшилась на 699,65 тис. грн. На цей результат вплинуло зменшення середньорічної вартості машин та обладнання на 669,35, транспортних засобів на 12,55 тис. грн., робочої і продуктивної худоби на 486 тис. грн., та інших основних засобів на 70,2 тис. грн. У 2008 році в господарстві з’явилась нова група основних засобів – багаторічні насадження, їх вартість склала 538,45 тис. грн. Вартість же інших груп основних засобів в 2008 році залишилася незмінною.

Найвагомішими змінами в структурі основних засобів було зменшення машин і обладнання на 33,43 % та робочої і продуктивної худоби на 16,24 %, а також поява багаторічних насаджень, питома вага яких у структурі склала 15,9 %.

Таблиця 5

Показники ефективності діяльності СТОВ „Степове”

Збільшилася тільки собівартість виготовленої продукції, що теж становить негативну тенденцію. Ці фактори говорять про те, що розглянувши табл. 5, можна побачити, що майже всі показники ефективності діяльності, в порівнянні з 2007 роком, зменшились. Ефективність діяльності спадає, що може призвести до небажаних наслідків.

3. ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА

Групування господарств луганської області за впливом собівартості 1 ц. виготовленої продукції на зміну рівня окупності затрат на виробництво молока у 2008 році

Групування – це розподіл на групи статистичної сукупності. Воно є одним з найважливіших етапів статистичної роботи. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ними.

Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно, спираючись на раніше нагромаджені знання про досліджуване явище, виділити із всієї різноманітності зв’язків основний процес, який визначає інші зміни явища і спричинює якісні зміни. Після цього потрібно з’ясувати, що нового з’являється в ході розвитку даного процесу, які народжуються типи явищ та їх характерні риси.

Наступним етапом групування даних є визначення форм розвитку певних типів явищ. Форми розвитку окремих явищ значною мірою зумовлені місцевими умовами, які потрібно з’ясувати. Відповідно до форм розвитку слід вибрати групувальні ознаки, які точно і повно відображують внутрішні особливості досліджуваних явищ. Вони повинні бути істотними і характерними для даного явища. При цьому потрібно додержувати принципу рівності об’єктивних факторів виробництва, насамперед природних та економічних умов. Не можна, наприклад, до групування включати господарства з різним виробничим напрямом, а потім кожну типову групу досліджують окремо за іншими ознаками.

За допомогою групувань упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними варіюючими ознаками на групи для того, щоб глибше проаналізувати. Групування є не тільки першим етапом статистичного аналізу, а й основою для застосування інших методів аналізу.

У нашому випадку необхідно згрупувати господарства Луганської області, які займаються виробництвом молока і на основі цих даних (вихідні данні див. у додатку 1) показати вплив продуктивності худоби на зміну рівня окупності затрат.

Першим етапом групування є визначення продуктивності та окупності затрат, результати якого наведені у таблиці 6.

Таблиця 6

Вихідні данні по продуктивності й окупності

для проведення групування

Наступним етапом групування є побудова ранжированого ряду, в якому усі одиниці розташовані за зростанням факторної ознаки.

Ранжирований ряд наведено в табл. 7.

В табл. 8 проведено розподілення підприємств на групи за продуктив-ністю. Так як визначити кількість груп за формулою Стерджеса у нашому випадку не можливо, поділ на групи виконано вручну.

На останньому етапі групування виконується розподіл господарств, виявляється залежність (табл. 9) та робляться висновки по його проведенню.

Таблиця 7

Ранжирований ряд розподілення господарств

за урожайністю

Таблиця 8

Групування господарств за продуктивністю

Таблиця 9

Залежність окупності затрат від продуктивності

Для виявлення залежності між продуктивністю ВРХ та рівнем окупності витрат було проведено просте аналітичне групування. Вихідною інформацією були данні 12-ти господарств області по виробництву молока. Факторною ознакою була прийнята молочна продуктивність ВРХ, а результативним – окупність витрат.

Після розрахунку факторного та результативного показнику та побудови ранжированого ряду, були намічені границі трьох груп. Розраховані середня продуктивність та окупність затрат по кожній групі показали, що між факторним та результативним показником не існує ні прямої ні зворотної залежності.

Так середня продуктивність в другій групі склала 26,32 ц/гол, що займає друге місце у таблиці, а окупність затрат по цій групі склала 109,8 %, і є найбільшою. В цю групу увійшло 4 об’єкти, і в тому числі аналізоване господарство СТОВ „Степове”.

В першу групу увійшла найбільша кількість підприємств – 5, з середньою продуктивністю 15,61 ц\гол, при середній окупності затрат 67,46 %.

В останню групу увійшло всього три господарства з найбільшою середньою продуктивністю 35,05 ц\гол, і другою за величиною окупністю затрат – 97,28 %.

В результаті проведеного аналізу, виявлено, що середня продуктивність по всім господарствам 25,66 ц\гол, окупність затрат – 91,51 %. В СТОВ „Степове” продуктивність більше середньої на 0,51 ц\гол, а окупність затрат – на 28,46 %.

Кореляційно-регресійний аналіз ефективності виробництва молока. Специфікація моделі множинної регресії включає в себе: відбір факторів та вибір виду рівняння регресії. Як і в парній регресії можливі лінійні та нелінійні залежності, однак при множинній регресії можливість вибору обмежена, тому що при складних залежностях неможливо.

В лінійній множинній моделі  параметри рівняння  називають рівняннями чистої регресії. Вони характеризують питому зміну результативної ознаки  при зміні відповідного фактора на 1.

При відборі факторів в множинну модель необхідне виконання наступних вимог:

1.  Фактори повинні бути кількісно вимірними. Якщо до моделі необхідно включити будь-який якісний фактор, то йому слід надати кількісну визначеність, наприклад, якість землі вимірюється в балах.

2.  Фактори на повинні бути тісно пов’язані між собою, в протилежному випадку, параметри рівняння регресії виявляться ненадійними, а модель в цілому нестійкою.

Параметри рівняння множинної регресії оцінюють за допомогою традиційного методу найменших квадратів. Система рівнянь для визначення оцінок параметрів включає кількість рівнянь рівну кількості оцінюваних параметрів.

На основі лінійного рівняння регресії можуть бути знайденні приватні рівняння регресії, які зв’язують результативну ознаку з визначеним фактором при закріпленні інших факторів на середньому рівні цієї регресійної моделі.

Приватні рівняння регресії характеризують ізольований вплив обраного фактора на результат, при цьому дії тих факторів, значення яких закріплені на середньому рівні виключаються.

Оцінка якості рівняння множинної регресії проводиться за допомогою множинного коефіцієнту кореляції, значення якого показує спільний вплив факторів, які були включені до моделі, на результативну ознаку.

Оцінка адекватності рівняння множинної регресії проводиться за допомогою критерію Фішера по загальній схемі перевірки статистичних гіпотез.

В результаті дослідження регресійної моделі, яка наведена в додатках, була отримана залежність впливу продуктивності худоби та собівартості 1 ц. виготовленої продукції на окупність затрат, рівняння якої має вигляд:

 ,це означає, що при збільшенні продуктивності 1 голови великої рогатої худоби на 1 ц., окупність затрат збільшується на 0,58 %, а при зменшенні собівартості 1 ц. виготовленої продукції на 1 грн., окупність затрат зростає на 0,66 %. Коефіцієнт кореляції показує, що зв’язок між цими факторами тісний. Між ними існує 79 %-ва залежність. Останні 21 % – це вплив факторів, які не були враховані.

Аналіз показників ряду динаміки по виробництву молока в СТОВ „Степове”. Визначення основної тенденції зміни динамічного ряду. Усі суспільні явища перебувають у постійному русі та розвитку. Дослідження процесу розвитку явищ – одне з найважливіших завдань економіко-статистичного аналізу. Процес розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини, які характеризують стан і зміну явищ у часі, – рядами динаміки. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ і виразити їх у цифрах. Динамічний ряд є основою аналізу і прогнозування соціально-економічного розвитку.

Обов’язковими елементами рядів динаміки є моменти або періоди часу, до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, що характеризують розмір явища. Рівні ряду динаміки виражають абсолютними, відносними і середніми величинами.

В ряду динаміки для кожного інтервалу часу приведені два основних показника: показник часу і рівень ряду. Крім того, можуть бути ще похідні аналітичні показники.

Дослідження рядів динаміки дає можливість охарактеризувати процес розвитку явищ, показати основні шляхи, тенденції і темпи цього розвитку.

Таблиця 10

Показники ряду динаміки молочної продуктивності

тварин в СТОВ „Степове”

Зміна продуктивності в середньому по даному ряду динаміки можна дізнатися, розрахувавши середні показники:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

З розрахунків, проведених в табл. 10 можна побачити, що продуктивність тварин з року в рік коливається. Були виявлені окремі періоди, на протязі яких продуктивність зростала ( з 2001 року по 2005 рік ) і спадала ( з 1999 р. по 2001 р. ). Максимальна продуктивність – 30,89 ц\гол була зафіксована у 2005 році, а мінімальна у 2001 році склала 19,68 ц\гол. Максимальний темп приросту було досягнуто у 2005 році. В порівнянні з 2004р. максимальний темп приросту становив – 21,71 %, а в порівнянні з базисним – 28,07 %. За 10 років середня продуктивність склала 24,13 ц\гол, і середній абсолютний приріст – 0,228 ц\гол.

Закономірності розвитку в рядах динаміки виявляють абстрагуванням від випадків змін досліджуваних ознак. Для цього статистика використовує такі способи: укрупнення періодів, спосіб ковзної середньої, вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання, а також спосіб найменших квадратів.

Найпростішим способом виявлення основної тенденції розвитку є укрупнення періодів. Його суть в тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами. Об’єднані періоди мають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак.

Таблиця 11

Згладжування ряду динаміки молочної продуктивності

худоби в СТОВ „Степове”

Застосувавши спосіб укрупнення періодів отримали три періоди з середньою урожайністю 20,71; 25,81; та 25,87 ц\гол. Графік прикладено у додатках.

Різновидом укрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.

Розглянемо визначення середньої ковзної продуктивності в СТОВ „Степове”:

Спосіб ковзної середньої згладжує коливання рівнів, але не дає рядів, які б змінювали вихідні фактичні рівні вирівняними. Вирівняний графік ряду динаміки див. додатки.

Щоб краще абстрагуватися від випадкового коливання рівнів ряду, застосовують аналітичне вирівнювання способом найменших квадратів. Суть його в знаходженні такої математичної лінії, ординати точок якої були б найближчі до фактичних значень ряду динаміки. Це означає, що сума квадратів відхилень вирівняних рівнів від фактичних має бути мінімальною.

Вирівнювання способом найменших квадратів можна здійснити по лінії, яка виражає функціональну залежність рівнів ряду динаміки від часу. В даному випадку найбільш доцільною для вирівнювання є пряма лінія, рівняння якої має такий вигляд:

 , де:

 – вирівняні рівні ряду динаміки;

– вирівняний рівень урожайності, при умові, що ;

– середній щорічний рівень продуктивності;

 – порядковий номер ряду.

Невідомі параметри  та  можна визначити способом найменших квадратів, вирішуючи систему нормальних рівнянь:

 , де

– фактичні рівні ряду динаміки;

– кількість років.

Звідси, рівняння прямої, яка характеризує динаміку молочної продуктивності в СТОВ „Степове”, матиме вигляд:

Тепер можна розрахувати вирівняну урожайність за всі роки:

2000–= 18,97+1,01*1=19,98

2001– =18,97+1,01*2= 20,99

2002– = 18,97+1,01*3= 22

2003– = 18,97+1,01*4= 23,01

2004– = 18,97+1,01*5= 24,02

2005– = 18,97+1,01*6= 25,03

2006– = 18,97+1,01*7= 26,04

2007– = 18,97+1,01*8= 27,05

2008– = 18,97+1,01*9= 28,06

Таблиця 12

Вирівнювання продуктивності ВРХ в СТОВ „Степове” за

допомогою способу найменших квадратів

Найбільш досконалим способом виявлення закономірності розвитку є аналітичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту. При вирівнюванні за цим методом розрахункові рівні обчислюють за формулою:

=y0+t , у даному випадку:

=

При вирівнюванні ряду динаміки по середньому коефіцієнту збільшення, розрахункові рівні, визначаються за формулою:

=, у даному випадку:

=

t та  були розраховані на початку розділу.

Результати вирівнювання цими прийомами наведені в таблиці 13.

Таблиця 13

Згладжування ряду динаміки молочної продуктивності

худоби в СТОВ „Степове” по середньому абсолютному приросту

та середньому коефіцієнту росту

Вирівняні графіки цими способами наведені в додатках.

Індексний аналіз основних показників виробництва молока в СТОВ „Степове” Слов’яносербського району Луганської області. Для характеристики явищ та процесів статистика широко вживає узагальнюючі показники у вигляді середніх, відносних величин та різного роду коефіцієнтів. До таких узагальнюючих показників відносяться й індекси. В широкому розумінні слово „індекс” означає показник. Однак в статистиці це слово набуває специфічного значення. Індекс в статистиці – це узагальнюючий показник порівняння двох сукупностей, які складаються з елементів, які безпосередньо не піддаються сумуванню.

У статистичній практиці часто виникає потреба у визначенні не тільки темпів розвитку окремого явища, а й середніх темпів розвитку кількох різних явищ. Так аналізуючи господарську діяльність підприємства, визначають як змінилися показники його ефективності та ін. Для цього застосовують індекси.

Індексний аналіз валового надою молока

Для характеристики розвитку сільськогосподарського виробництва велике значення має порівняння середніх рівнів. Так вивчаючи динаміку продуктивності, порівнюють середню продуктивність звітного періоду середню продуктивність із середньою продуктивністю базисного.

Під час статистичного дослідження змін середніх величин потрібно виявити вплив зміни усередненої ознаки і зміни структури явища. Для цього використовують індекси змінного і фіксованого складу. Типовим прикладом індексу змінного складу є індекс валового збору.

Але перед індексним аналізом валового збору доцільно буде провести індексний аналіз виручки від реалізації продукції (табл.14).

Таблиця 14

Індексний аналіз валового виробництва молока

іуп ===

іу =

іп =

іуп =

Валовий надій молока, розрахований у таблиці 15, у звітному періоді в порівнянні з базисним зменшився на 20%. Це сталося за рахунок зменшення поголів’я на 17% та зменшення надою на 4%.

Індексний аналіз залежності собівартості 1 центнеру молока від продуктивності та виробничих затрат на 1 голову.

На продуктивність великої рогатої худоби безпосередній вплив мають два фактори: продуктивність та виробничі витрати на 1 голову.

Динаміка вартісного обсягу реалізованої продукції у фактичних цінах зумовлена зміною кількості реалізованої продукції і цін на цю продукцію. Тому індекси фізичного обсягу реалізованої продукції та індекси цін є вимірниками впливу цих факторів у загальній динаміці обсягу реалізованої продукції. Для цього розраховується агрегатний індекс собівартості постійного складу.

 , де

 – собівартість одиниці продукції у звітному періоді,

 – собівартість одиниці продукції в базисному періоді,

 – витрати на виробництво продукції у звітному періоді,

 – умовні витрати,

 – кількість продукції у звітному періоді,

Цей індекс характеризує зміну собівартості за рахунок одного фактора.

Таблиця 16

Аналіз залежності собівартості молока від продуктивності та

виробничих витрат на 1 голову в СТОВ „Степове”

Згідно з розрахунками табл. 16, собівартість 1 ц. молока зросла на 35,79 %. На це вплинуло зниження продуктивності на 4,07 %, та збільшення виробничих витрат на 30,26 %.

Індексний аналіз продуктивності праці при виробництві молока в СТОВ „Степове”. Індекс продуктивності праці дорівнює відношенню індексу продуктивності тварин до індексу затрат праці на одну голову худоби.

На продуктивність праці при виробництві молока безпосередньо впливають 2 фактори:

–  продуктивність 1 голови ;

–  затрати праці на 1 голову.

Для визначення змін продуктивності праці в середньому на 1 ц. молока необхідно розрахувати індивідуальний агрегатний індекс постійного скла- ду – трудовий індекс продуктивності праці:

 .

Для визначення рівня продуктивності праці розраховується вартісний індекс продуктивності праці:

 , де

 – кількість виготовленої продукції у звітному і базисному роках,

 – затрати (люд\год) на всю продукцію у звітному і базисному роках,

 – розрахункові ціни на 1 ц. продукції (встановлені у 2000 р.).

 ; .

Таблиця 18

Розрахунок трудового індексу продуктивності праці при

виробництві молока в СТОВ „Степове”

Проаналізувавши данні табл.18, можна зробити висновок, що затрати праці на 1 ц. виготовленої продукції у 2008 році зросли на 2,1 люд\год, а трудовий індекс показав, що це складає 78,85 %. Затрати праці на всю продукцію, відповідно, теж збільшились. Їх перевитрата склала 33 тис. люд\год.

Таблиця 20

Індексний аналіз трудомісткості 1 ц. молока

в СТОВ „Степове”

Індексний аналіз трудомісткості 1 ц. молока, проведений в табл. 20 показав, що в звітному періоді в порівнянні з базисним трудомісткість збільшилась на 26,79 %. Це сталося за рахунок збільшення витрат праці на 1 ц. молока на 26,79 %, хоча продуктивність і зменшилась на 2 %, темп росту витрат праці на 1 ц. випереджає темп зниження продуктивності ВРХ.

4. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

МОЛОКА В СТОВ „СТЕПОВЕ”

молоко рентабельність виробництво

Проведений у попередніх розділах аналіз дає змогу виявити причини низької рентабельності молока та розробити заходи по їх здоланню.

Основними факторами, що впливають на рентабельність продукції є собівартість продукції та ціна реалізації.

Розрахунки, проведені в таблиці 21 показали, що рентабельність молока у 2008 році знизилась на 72,93 %. Це сталося в наслідок зниження середньої ціни реалізації на 27, 63 грн., а також росту собівартості продукції на 20,36 грн. В результаті цих змін у 2008 році рентабельність молока склала всього лише 2,18 %.

Як бачимо, рентабельність молока терміново потребує підвищення, інакше виробництво цієї продукції може стати збитковим, а тому потрібно шукати резерви її підвищення і найефективніше це зробити за рахунок зниження собівартості.

Таблиця 21

Найбільший вплив на собівартість молока в СТОВ „Степове” здійснили виробничі затрати на 1 голову. Цю статтю затрат можна зменшити за рахунок зниження затрат праці.

Таблиця 22

Зниження собівартості молока в СТОВ „Степове”

за рахунок зниження затрат на 1 голову

Розрахунок показав, що при затратах праці на 1 голову на рівні 2008 року, підприємство не має резерву, але його можливо отримати за рахунок збільшення поголів’я, резерв якого складає 120 голів. Також для зниження затрат праці на 1 голову необхідно підвищити її продуктивність. Це можливо за рахунок збільшення працівників, зайнятих у тваринництві, так як в 2008 році їх чисельність скоротилася на 42 особи (див. табл.3).

Другим фактором, що впливає на підвищення рентабельності є ціна реалізації продукції. У 2008 році ціни на молоко знизилися. Поглянемо на зміну рівня рентабельності за рахунок зниження собівартості та підвищення ціни до рівня минулого року.

Таблиця 23

Зміна рівня рентабельності СТОВ „Степове” за рахунок можливого підвищення ціни реалізації до рівня 2007 року

Розглянувши таблицю 23 можна зробити висновок, що підвищення ціни на молоко у 2008 році до рівня ціни попереднього року призвело б до отримання 585,42 тис. грн. додаткового прибутку, і зниження виробничої собівартості на 515,76 тис. грн., сприяло б підвищенню рівня рентабельності на 84,91 %.

Висновки та пропозиції

З огляду на розрахунки, наведені в даній роботі можна зауважити, що:

1.  В аналізованому підприємстві зменшилась площа земельних угідь на 277,3 га за рахунок зменшення площі сінокосів та пасовищ, хоча в підприємстві м’ясо-молочна спеціалізація.

2.  Зменшилась чисельність працівників, та вартість основних засобів, за рахунок зменшення їх кількості.

3.  Основні показники ефективності діяльності підприємства мають негативну тенденцію, що може призвести до небажаних наслідків.

4.  В ранжированому ряді господарств за продуктивністю СТОВ „Степове” займає сьоме місце і належить до другої групи господарств і молочна продуктивність худоби в цьому підприємстві має тенденцію до зростання.

5.  В господарстві знизився об’єм виручки на 41 % за рахунок зниження цін та об’ємів продажу. А на зниження об’ємів продажу в свою чергу вплинуло зменшення валового надою в результаті зменшення поголів’я та продуктивності худоби.

6.  Зросла собівартість молока за рахунок зростання виробничих витрат та затрат праці на 1 ц. молока.

Зважаючи на ці невтішні результати роботи підприємства за 2008 рік, пропоную вжити таких заходів для підвищення ефективності роботи підприємства в цілому та рентабельності молока, зокрема:

1.  Збільшити площу на сінокоси та пасовища, що звільнить підприємство від додаткових затрат на корми та знизить собівартість молока.

2.  Збільшити обсяг виробництва, що вплине на зниження собівартості продукції, шляхом зменшення постійних витрат на 1 ц. молока.

3.  Збільшити поголів’я великої рогатої худоби, що вплине на збільшення рівня об’єму продаж і відповідно на збільшення виручки від реалізації. З цією ж метою пропоную збільшити кількість працівників, зайнятих у тваринництві, для підвищення продуктивності худоби.

4.  Шукати нові ринки збуту та нових більш вигідних покупців на продукцію з метою продажу продукції по більш вигідній ціні.

5.  Також пропоную підвищити якість продукції шляхом введення нових технологій також з метою підвищення ціни на продукцію. А так як в цій справі не обійтися без фінансування зовні, тож пропоную пошук нових спонсорів.